Сучасна війна, як показало повномасштабне російське вторгнення, неможлива без безпілотників. Вони розвідують позиції супротивника, коригують вогонь артилерії та самі завдають удари.
Найвідоміший дрон на озброєнні ЗСУ — турецький Bayraktar TB2. З перших днів великої війни він нищив ворожі ППО та командні пункти під Києвом, відіграв одну з головних ролей під час звільнення острову Зміїний та коригував легендарні обстріли Чорнобаївки. І це лише невеликий перелік його здобутків.
Тож не дивно, що волонтерам — в Україні, Литві та Польщі — знадобилося лише кілька днів, щоби зібрати кошти на купівлю кількох таких «пташок» для ЗСУ.
Проте на полі бою українські військові використовують сотні дронів різних моделей, як іноземного, так і вітчизняного виробництва. Chas News розповідає про найвідоміші з них.
Комерційні дрони на озброєнні ЗСУ
В умовах нестачі спеціалізованих військових безпілотників українські бійці на тактичному рівні масово використовують цивільні дрони. За різними оцінками до 95% серед них складає продукція китайської компанії DJI та американської Autel Robotics.
Головні переваги цих дронів (переважно квадрокоптерів) — компактність, відносно невисока ціна та легкість у використанні. Вони мають непогану оптику та добре справляються з розвідувальними цілями на невеликих відстанях. Для більш ефективної роботи їх часто «перепрошивають»та оснащують додатковими батареями, тепловізорами, лінзами, підсилювачами сигналу тощо.
Крім того, останнім часом квадрокоптери переробляють під невеличкі ударні дрони — за допомогою спеціального пристрою до них прикріпляють ВОГи або інші гранати, якими досвідчені оператори успішно нищать ворожий особовий склад та техніку.
А от оснащені за таким принципом агродрони чи вантажопідйомнні комерційні безпілотники здатні здатні нести протитанкові снаряди та знищувати броньовану техніку.
Наприклад, розроблені НГО «Аеророзвідка» октокоптери R18 можуть нести 5 кг бомб і з початку вторгнення знищили вже багато ворожих танків та БМП.
Мінуси комерційних дронів — обмежена дальність застосування та невеликий час автономної роботи. Крім того, ці апарати створювалися для цивільних сфер і тому не можуть ефективно протистояти засобам радіоелектронної боротьби (РЕБ).
Дрони компанії DJI ( DJI Mavic 3 та інші)
Продукція китайської компанії DJI на озброєнні ЗСУ представлена дронами моделей Mavic, Maverick, Matrice та Inspire.
Зараз найбільшим попитом користуються дрони DJI Mavic 3 — одна з останніх моделей компанії, випущена на ринок у 2021 році. Хороша оптична камера дозволяє знімати відео у форматі 4К з висоти до 6 км та передавати його на пульт оператору, а тепловізор може стежити за ситуацією вночі.
Відео Нацгвардії про коригуванню вогню за допомогою дронів серії DJI Mavic
DJI Mavic 3 розганяється до 72 км/год, набирає висоту зі швидкістю до 5 м/с, може перебувати у повітрі 31 хвилини на радіусі у 5 км від оператора.
Дрони компанії Autel Robotics (Autel EVO II 640T Dual та інші)
Дрони Autel порівняно з продукцією DJI мають кращі технічні характеристики і відповідно вищу ціну.
Так, DJI Mavic 3 на сайті виробника коштує $2 089, покращена версія DJI Mavic 3 Fly More Combo — $2 849. А найпопулярніший квадрокоптер виробництва Autel Robotics — Autel EVO II 640T Dual — у США продають $7400 (в Україні ціни залежать від курсу долара та витрат на логістику).
Ця модель оснащена високоякісною 8К-камерою з роздільною здатністю 48 МП та тепловізором InfiRay. Дальність польоту дрону становить 25 км, час польоту — до 39 хвилин, швидкість — до 72 км/год, дальність зв'язку з оператором — 9 км.
Бійці департаменту контррозвідки СБУ скидають ВОГ-17 з дрону Autel EVO II 640T Dual точно в окоп росіян
Тактичні безпілотники
Після 2014 року одразу кілька українських компаній налагодили виробництво військових тактичних безпілотників — переважно середньої дальності. Найвідоміші з них —Spectator-М1, А1-СМ «Фурія» та «Лелека-100», які офіційно прийняли на озброєння української армії.
Український безпілотник Spectator-М1
БпАК Spectator-М1, розроблений ВАТ «Меридіан» ім. С.П Корольова» (входить до складу Укроборонпрому) та Київським політехнічним інститутом, прийняли на озброєння у червні 2019 року.
Він призначений для розвідки місцевості, моніторингу державного кордону та участі у пошуково-рятувальних операціях.
Безпілотник Spectator корегує вогонь 43-ї та 45-ї окремих артилерійських бригад по ворожій техніці (травень 2022 року)
Заявлена дальність довжина польоту складає 150 км, тривалість — понад 2 год, максимальна висота — 3600 м, максимальна швидкість — 120 км/год (при виконанні завдань — 70 км/год). Гарантована довжина польоту складає 100 км, а радіус керування — до 50 км. Можливий запуск з руки.
Український безпілотник А1-СМ «Фурія»
БпАК «Фурія» вигттовляє київська компанія НВП «Атлон Авіа». Безпілотник використовували на фронті ще з 2014 року, а у квітні 2020 року він став першим вітчизняним комплексом, розробленим приватною компанією, який офіційно прийняли на озброєння української армії.
«Фурія» призначена для розвідки та коригування вогню артилерії. Вона здатна визначати точні координати цілі, як вдень так і вночі, може знаходитись в повітрі понад 3 годин та має радіус ручного керування у 50 км. Максимальна швидкість становить 130 км/год, висота — 2500 м, дальність польоту — 200 км.
Безпілотник «Фурія» корегує вогонь артилерії 28-ї ОМБР імені Лицарів Зимового Походу по російській РСЗВ «Ураган»
Зліт безпілотника здійснюється за допомогою еластичної або механічної катапульти, а посадка у штатному режимі —на парашуті.
Український безпілотник «Лелека-100»
БпАК «Лелека-100», як і Spectator та «Фурію», українські військові почали тестувати на фронті задовго до офіційного прийняття на озброєння у травні 2021 року. Зараз — це наймасовіший вітчизняний безпілотник, який використовують в ЗСУ.
Ще у травні 2020 року Денис Чередніченко, співвласник компанії-виробника DeViRo (м. Дніпро), повідомляв, що з 2015 року вони передали військовим більше 300 безпілотників, переважно саме «Лелек-100».Комплекс розроблений для аеророзвідки та визначення точних географічних координат об’єктів у режимі реального часу в умовах складної радіоелектронної обстановки.
От вам відео про те як у руских спочатку була не найкраща батарея МСТА-С, а потім прилетіла Лелека дєсантніків і батарея покращилась pic.twitter.com/ymXVVGUfbV
— Майору гірше (@zapustit_romana) July 29, 2022
Безпілотник «Лелек-100» корегує вогонь по батареї ворожих САУ «Мста-С».
Дрон здатний розвивати швидкість до 120 км/год та коригувати вогонь по ворожим цілям на глибину до 50 км. Максимальна висота польоту складає 1500 м, гарантована довжина маршруту — 100 км. У повітрі він може перебувати 2-2,5 години.
Можливий запуск як з катапульти, так і з рук, а посадка — з парашутом чи на «живіт».
Fly Eye — польський розвідувальний безпілотник
Нестачу власних БПЛА тактичного рівня намагаються компенсувати і за рахунок поставок іноземних аналогів. Наприклад, в рамках проєкту «Армія дронів» українська армія має отримати 20 безпілотників Fly Eye. Перші з них надійшли на початку серпня.
Ці розвідувальні дрони, виробництва польської компанії WB Electronics, давно знайомі нашим військовим. Перший комплект надійшов до Збройних сил України у березні 2015 року, а у грудні 2017 року Fly Eye став першим авіаційним безпілотним комплексом, офіційно прийнятим на озброєння в Україні.
Дальність польоту польських дронів складає 160 км, радіус керування — 50 км, максимальна швидкість — 120 км/год. Максимальна висота польоту — 3500 м, час перебування у повітрі — до 2,5 годин.
Українські безпілотники оперативно-тактичного рівня
Наразі ЗСУ найгостріше відчувають дефіцит безпілотників оперативно-тактичного рівня, які можуть здійснювати глибоку розвідку на відстані до 100-200 км від станції керування.
Під ці завдання в Україні створили дрони, проте до війни їх масових закупівель не проводилося, а під час бойових дій багато з них вже втрачено.
Нове ж виробництво не встигає задовольнити цю потребу. Тим паче, що безпілотники такого рівня — дороговартісні вироби, які можуть придбати лише великі волонтерські фонди.
Наприклад, на початку березня фонд «Повернись живим» купив за 18,6 млн грн один БпАК Raybird 3 (станція керування, катапульта для запуску та сам літак), а у березні заплатив майже 300 млн грн за 10 БпАК RD-2 (10 автівок — наземних станцій та 20 дронів).
Український безпілотник Raybird-3
БпАК Raybird-3 виготовляє київська компанія АВК «Skyeton». У 2016 році він був допущений до експлуатації в ЗСУ. Постачання комплексів Повітряним Силам розпочалось з липня 2019 року.
Дрон може розганятися до 140 км/год (крейсерська швидкість — 110 км/год), підніматися на висоту до 4,5 км та перебувати у повітрі до 28 годин.
Raybird 3 може коригувати вогонь на відстані до 120 кілометрів — на цій дистанції він здатен надсилати Full HD відео у режимі реального часу.
Один безпілотний комплекс складається зі станції керування, катапульти для запуски та самого літака.
Український безпілотник PD-2
PD-2 — наймасовіший вітчизняний безпілотник оперативно-тактичного класу. Його виготовляє київська компанія UkrSpecSystems (з початком російського вторгнення вона заявила про відкриття виробництва у Польщі).
Сам безпілотник — глибока модернізації моделі PD-1. Його попередник побачив світ ще в 2014 році у результаті співробітництва UkrSpecSystems та волонтерського фонду «Народний проєкт». Розробку першого комплексу оплатили спонсори, а кошти на другий зібрали волонтери. Саме тому він і отримав назву People's Drone, або скорочено PD.
Сумарна протяжність маршруту польоту PD-2 (на одному баку) може сягати 1000 і більше кілометрів. При цьому радіус керування сягає 220 км. Він може працювати у повітрі до 12 годин, розганятися до 140 км/год і підніматися на висоту до 5 км.
Камери дрона мають п’ятикратний оптичний зум на тепловізорі та збільшення на денній камері до 30 крат. PD-2 може чітко визначати координати об’єктів у кадрі на відстані понад 5 кілометрів та автоматично відслідковувати переміщення цілей.
Відео СБУ про роботу ЦСО «А» та військової контррозвідки, на якому видно безпілотник PD-2.
Безпілотник використовує військові стандарти зв’язку з псевдовипадковим перелаштуванням робочої частоти, що робить його стійким до подавлення як навігації, так і каналів керування.
Крім того, PD-2 можна обладнати модулем доставки вантажу (максимум 19 кг) і таким чином перетворити на ударний дрон, який зможе скидати бомби глибоко у тилу ворога.
Щодня Сhas News відбирає для вас найважливіші новини. Приєднуйтесь до нас у Facebook та Telegram, щоб нічого не пропустити.
