На день Збройних сил України депутати підготували українським військовим непоганий подарунок. Під час голосування бюджету 2 грудня вони виділили на сектор безпеки і оборони найбільшу за весь час незалежності частку ВВП — 5,95%, або 319 млрд грн.
Цю суму розподілять між собою Міністерство оборони і армія, інші силові структури та органи спеціального призначення.
Кому скільки дали?
У бюджеті-2022 на силові структури передбачено наступні видатки:
Міністерство внутрішніх справ — 99,2 млрд грн (порівняно з 98,3 млрд грн у 2021 році);
Національна поліція — 36,1 млрд грн (35,4 млрд грн);
Служба безпеки України — 16,1 млрд грн (15 млрд грн);
Служба зовнішньої розвідки — 4,4 млрд грн (4 млрд грн);
Управління державної охорони — 1,8 млрд грн (1,6 млрд грн);
Головне управління розвідки — 4,4 млрд грн (4 млрд грн).
Збільшено фінансування Ради національної безпеки і оборони до 388 млн грн — цього року було виділено 250 млн грн.
Суттєво зросло фінансування Міністерства оборони та Збройних сил. Міністерству виділено 133,4 млрд грн (117,6 млрд грн), на апарат — 132,1 млрд грн (116,3 млрд грн), на керівництво та військове управління — 464 млн грн.
Забезпечення діяльності ЗСУ, підготовка кадрів і військ, медичне забезпечення особового складу, ветеранів та членів їх сімей — 99,8 млрд грн.
Розвиток, закупівля, модернізація та ремонт озброєння, військової техніки, засобів та обладнання (ОВТ) — 28,4 млрд грн.
Будівництво (придбання) житла — 1,2 млрд грн.
Утилізація боєприпасів, ракетного палива, ОВТ та іншого військового майна, забезпечення живучості та пожежовибухобезпеки арсеналів — 2,1 млрд грн.
Крім того, до оборонного бюджету зарахували кошти міжнародної підтримки у рамках інвестиційних проєктів та міжнародних угод від Франції, Великобританії і США — 21 млрд грн.
Цих грошей вистачить?
На думку фахівців, збільшення оборонного бюджету дає позитивні сигнали: влада розуміє місце і роль армії в сучасній геополітичній обстановці. Але, попри збільшення видатків на армію, в бюджеті присутній дисбаланс від загальноприйнятної у країнах НАТО формули — так звані «30, 30, 40», де 30% бюджету йде на озброєння, ще 30% — на бойову підготовку, а 40% — на грошове та соціальне забезпечення.
Власне, про зміну структури оборонного бюджету й говорив новопризначений міністр оборони Олексій Резніков. «Міністерство оборони, Генштаб і профільний комітет парламенту мають діяти як складова єдиного організму. Міноборони має також тісно співпрацюватиме з Міністерством стратегічної промисловості. Спільно маємо поступово змінити структуру оборонного бюджету, щоб це був бюджет сучасної боєздатної армії, а не утримання і проїдань», — говорив Резніков.
За словами Олександра Мусієнка, керівника Центру військово-правових досліджень, крім збільшення видатків, потрібно налагодити дієвий контроль за їх використанням. В першу чергу, по соціальних проєктах, як то оздоровлення та компенсація за оренду житла військовослужбовцям. «Запити Міноборони, вже стандартно, не задовольнили. Завжди виділяють трохи менше, ніж просить оборонне відомство. З огляду на військову загрозу з боку країни-агресора всі запити мало бути враховано. Окрім того, 28,4 млрд грн на озброєння не є прямими закупівлями, там вони частково, в основному це урядові гарантії», — пояснює він.
Втім, розуміння державою потреб армії — це вже позитив. За 30 років незалежності українська армія пройшла складний шлях. Від найбільшого в Європі військового угрупування з ядерною зброєю, стратегічними бомбардувальниками та флотом, через повний розвал і недієздатність, до структури, яка здатна обороняти країну. І в наступні роки українська армія повинна стати ще сильнішою. Адже навряд чи хтось вирішить наші проблеми, крім нас самих.
