Цього року бюджет приймали без поспіху — не «під ялинку». Головний кошторис країни на 2021 рік депутати затвердили 15 грудня. Втім, з хороших новин це все. Порівняно із першим читанням, Кабмін дещо знизив планку дефіциту бюджету: з 270 до 246,6 млрд грн. В основному за рахунок того, що «магічним» чином збільшив рівень доходів до майже 1,1 трлн грн — на 21 млрд грн. Що саме могло додати стільки оптимізму, лишається за лаштунками профільних парламентських комітетів.
Звідки ж гроші?
Достеменно відомо, що НБУ, якого Кабмін зобов’язав відрахувати у бюджет наступного року 45 млрд грн, здатний це зробити лише «паперовими» грошима. Як раніше пояснював Chas News фінансовий аналітик Євген Дубогриз, таку суму НБУ може знайти хіба що за рахунок переоцінки вартості фінансових інструментів, які перебувають на балансі регулятора.
Дохід держкомпаній, на котрі уряд покладається, неначе на дійну корову, — загалом притча во язицех. Норматив відрахувань у 2021 році їм збільшили втричі — з 30% до 90% чистого прибутку, що буцімто має надати бюджетові додаткові 4,2 млрд грн. Одначе морські порти й аеропорти в умовах часткового локдауну та зниження трансконтинентальної торгівлі не здатні генерувати прогнозовані показники.
Сумнівна й участь у поповненні державної скарбниці Нафтогазу. Мінфін заявляє про очікуваний кумулятивний збиток держкомпанії з 2020-го по 2023 рік на рівні 21 млрд грн через виконання «Нафтогазом» спецобов’язків (PSO).
Митниця за підсумком перших 11,5 місяців року отримала 336 млрд грн надходжень від імпорту, що на понад 33,6 млрд грн менше, ніж торік. Ситуацію можна пояснити просіданням імпорту а 15-19%, — кажуть в Асоціації ритейлерів України.
У дохідну частину бюджету уряд заклав і, без перебільшення, фантасмагоричні речі. Зокрема, завдяки запланованій на 2021 рік видачі ліцензій на гральний бізнес, випуск і проведення лотерей планується залучити 7,4 млрд грн. Хоча поки що навіть не створена комісія, яка видаватиме ці ліцензії.
Ще 6,4 млрд грн додаткових надходжень ПДВ очікують отримати завдяки так званій «ліквідації схем». Більш аморфного визначення дохідного інструменту годі й вигадати…
Решта показників дохідної частини бюджету навряд чи роблять погоду.
А що з видатками?
У фінальній версії бюджету, як і слід було очікувати, Міністерству охорони здоров’я додали майже 4 млрд грн порівняно з проєктом у першому читанні. Зокрема, плюс 1,5 млрд грн — Національному інституту раку; 332 млн грн — на реконструкцію Інституту серця, очолюваного Борисом Тодуровим; і 1,2 млрд грн на добудівництво «Охматдиту».
Також 100 млн. грн держава планує витратити на створення такого собі біокластеру «Біологічна безпека та розвиток біотехнологічних технологій». Ще майже 105 млн грн — на реалізацію державного інвестиційного проекту «Удосконалення молекулярно-генетичної діагностики онкологічних захворювань в Україні», пов’язаного зі спеціалізованою лабораторію вже згаданого Інституту раку.
Варто зауважити, що сума, додатково виділена на фінансування всієї сфери охорони здоров’я, є лише вдвічі більшою, ніж те, що встиг між першим і другим читаннями бюджету додатково виторгувати собі Офіс генерального прокурора. Там з початку листопаду фінансування зросло аж на 2 млрд грн, сягнувши в підсумку 11,5 млрд грн.
В цілому ж сумарний бюджет системи охорони здоров’я на 2021 рік становить трохи більше 159,2 млрд грн. Не набагато більше, ніж передбачено на програму «Велике будівництво» — 150 млрд грн. Чи достатньо цих грошей на якісну медицину — питання риторичне.
Приміром, станом на вересень 2020 року лише для роботи з ковідними пацієнтами НСЗУ законтрактувала 260 стаціонарних медзакладів та 935 центрів екстреної допомоги, в яких працює майже 1,6 тис. мобільних бригад. Сумарно, як повідомили в НСЗУ, це не менше 60 тис. осіб. Таким чином, впродовж наступного року кожен медпрацівник, який гіпотетично несе найбільші ризики, отримає через Фонд соцстрахування в середньому лише 4,2 тис грн «ковідних» доплат.
Депутати ВРУ в фінальному читанні бюджету традиційно виторговують збільшення фінансування на діяльність парламенту. Але цього року парламентарі поводили себе напрочуд скромно. Вони обмежилися збільшенням видатків на 250 млн грн порівняно з першим читанням. Таким чином, на парламент у 2021 році з бюджету витратять 2,5 млрд грн порівняно з 2 млрд грн в 2020 році. Приблизно 5,6 млн грн на кожного народного обранця.
Як і очікувалося, у порівнянні з першим читанням зросли видатки на центральний апарат МВС — на 800 млн грн, хоча фінансування Нацполіції зменшили на 362 млн грн.
Щодо скорочень фінансування, то в першу чергу «кисень перекрили» Мінсоцполітики — на 7,8 млрд грн, зокрема за рахунок зменшення фінансування Пенсійного фонду на 8,5 млрд грн. Водночас уповноваживши міністерство додатково витратити 252 млн грн на виплати лікарям, що працюють в зоні пандемічних ризиків.
Окрім Мінсоца, заощадили на новоствореному Міністерстві розвитку громад — його позбавили 4,75 млрд грн порівняно з проєктом бюджету, за який голосували у першому читанні. Також на 4,1 млрд грн скоротили фінансування Міністерства освіти. У Мінекономіки «зрізали» 3,2 млрд грн.
Решта міністерств і відомств недорахувалися значно менших дотацій. Приміром, Державне управління справами обділили лише на 130 млн грн.
Втім, зменшення видатків загалом носить лише косметичний характер. «Уряд планує витрачати гроші, яких немає і з високою вірогідністю не буде», — резюмує фінансовий аналітик Дмитро Матросов.
Скоріш за все, що і в уряді, і у ВР це добре розуміють. Але МВФ в рамках програми stand-by вимагав від України не більше як 5,3% дефіциту держбюджету. А шляхом такої собі «магії цифр» урядові вдалося знизити рівень дефіциту бюджету на 0,5 в. п — до 5,5 ВВП%, тобто до величин, які влаштують МВФ.
І що це все для нас значить?
Українці вже звикли до невиконання бюджету за підсумками року. Погодження державного кошторису — суто політичний процес. Але повстає питання, яке стосується всіх і кожного: чи потягне економіка незбалансований бюджет і чи вистачить міцності національній валюті, щоби не захлинутися у інфляційних процесах?
На думку Дмитра Боярчука, виконавчого директора CASE Україна, «навіть якщо економічна ситуація у 2021 році почне радикально погіршуватись, вона не завдаватиме істотного тиску на валюту».
Більш того, багато хто з фінансистів навіть пророкує укріплення гривні. Вони пов’язують можливість ревальвації з зацікавленістю іноземних інвесторів у цінних паперах державної емісії: «Завдяки високим цінам на наш експорт, профіциту поточного рахунку та інтересу іноземних інвесторів до наших ОВДП ми очікуємо середній курс в 2021 році на рівні 27,2 грн, а в кінці року — 28 грн. При цьому в першому півріччі курс може зміцнитися до 26 грн», — заявив Томаш Фіала, генеральний директор інвестиційної компанії Dragon Capital.
Таке бачення поділяє і Олександр Паращій, старший аналітик Concorde Capital. Він пояснює, що повернення нерезидентів в Україну — доконаний факт, і ця тенденція зберігатиметься надалі: «Навіть попри можливе просідання з експортом зернових, курс національної валюти може з початку року зміцнитися, якщо Україна й надалі уникатиме імпорту газу і водночас триматиметься попит на українські цінні папери», — вважає він.
Ймовірність подібного сценарію підтверджує і Віталій Шапран, член Спостережної ради НБУ: «На ключових світових ринках за час коронакризи дуже впали процентні ставки і наявна ліквідність зараз є умовно безкоштовною. В Україні ставки знижувались меншими темпами, а надання ЄС першого траншу допомоги стало сигналом для приходу в Україну інвесторів, орієнтованих на дохідність. В минулому приплив портфельних інвестицій завжди маркував умови для збереження курсової стабільності».
Інша проблема, що ревальвація гривні вигідна хіба що портфельним інвесторам. «Занадто міцна гривня загрожує експортерам та призводить до депресії в економіці», — пояснює Володимир Дубровський, аналітик економічної експертної платформи. Він нагадує: у другій половині 2019 року українці вже обпеклися на ревальвації гривні майже на 20%. Різке зміцнення валюти викликало «просідання» ВВП.
«Це було вигідно тим, хто тримав на руках українські державні папери, але підприємства-експортери та державний бюджет від цього лише постраждали. Думаю, НБУ вдруге на ті саме граблі не наступить», — вважає Дубровський.
З Дубровським погоджується і наш співрозмовник з українського офісу однієї з компаній «Великої четвірки». «Більшу частину року нас рятуватиме жвавість попиту на український метал, зерно та стабільність світових цін на нафту. Також імунітет гривні підтримуватимуть українські заробітчани — це не менше $15 млрд валютних надходжень в країну. Але восени НБУ не дозволить гривні лишатися на старих позиціях. Девальвація 25 - 30% неминуча», — стверджує фінансист.
Як би там не було, дефіцит бюджету обсягом 246 млрд грн уряд планує покривати за рахунок запозичень — принаймні так було вказано при першому читанні. Більш за те, враховуючи «намальовані» показники доходів, на думку Матросова, реальний дефіцит може зрости ще на 15 - 20% від закладеного. Тоді доведеться вдатися до перегляду бюджету або до емісії. Найвірогідніше — до обох кроків.
Якщо б нарощування боргів та «друк» гривні супроводжувалися активними діями уряду по залученню інвестицій у реальний сектор, стимулюванням експорту та спрощенням умов ведення бізнесу, запозичення з високою ставкою та емісія були б виправданими. Але в економіці, що стагнує, дії уряду — це не більше як проїдання майбутнього, за яке доведеться розплачуватися згодом.
