26 квітня 2025 року минає 39 років з дня однієї з найстрашніших техногенних катастроф в історії людства. Аварія на четвертому енергоблоці Чорнобильської атомної електростанції стала поворотною точкою у світовій історії ядерної енергетики. Вона докорінно змінила підходи до безпеки на АЕС, ставши уроком для всіх атомників світу.
Ця трагедія зруйнувала життя понад 100 тис. мешканців Прип’яті, Чорнобиля та довколишніх сіл. Вони були змушені назавжди залишити свої домівки, що опинилися в зоні, зараженій радіонуклідами. Відтоді ці території перетворилися на зону відчуження, де головну роль взяла на себе природа.
Сьогодні Україна знову стоїть перед ядерною загрозою — цього разу через російську агресію. Окупація росіянами Запорізької АЕС, найбільшої атомної станції Європи, перетворила її на потенційне джерело катастрофи. Загарбники неодноразово створювали небезпечні умови, використовуючи об’єкт як інструмент ядерного шантажу.
ЧАЕС також пережила окупацію росіянами, а ще — небезнечні обстріли та пошкодження інфраструктури.
Chas News розповідає, як живуть ЧАЕС і її працівники під час російсько-української війни.
Окупація ЧАЕС: ядерний шантаж та персонал у заручниках
.jpg "Російські військові на ЧАЕС на початку повномасштабного вторгнення у 2022 році")
Незважаючи на те, що ЧАЕС виведено з експлуатації, вона залишається важливим ядерним об’єктом — на її території зберігається відпрацьоване ядерне паливо, а також радіоактивні відходи. На станції постійно знаходиться персонал.
24 лютого 2022 року Чорнобильська атомна електростанція знову опинилася під загрозою — цього разу через російське вторгнення. Війська рф увійшли на територію АЕС з боку Білорусі та захопили її.
ЗМІ писали, що росіянам вдалося захопити ЧАЕС одразу після вторгнення завдяки мережі таємних агентів.
Окупанти використовували важку військову техніку, яка могла пошкодити критичні об’єкти станції, що створювало ризик радіаційної аварії. У цій ситуації військовослужбовці Нацгвардії, які перебували на станції, ухвалили рішення скласти зброю та потрапили в полон.
У заручниках опинився і персонал, який заступив на зміну напередодні, 23 лютого.
Замість звичайної 12-годинної зміни працівникам ЧАЕС довелося працювати понад 600 годин поспіль.
Перша ротація відбулася лише через три тижні — 20 березня 2022 року. Тоді вдалося евакуювати 64 особи, зокрема 50 працівників АЕС, 9 нацгвардійців, одного рятувальника та чотирьох так званих "сталкерів". Натомість на зміну прибули 46 добровольців із числа працівників станції, які погодилися працювати в умовах окупації.
Друга ротація відбулася 9 квітня 2022 року. Тоді до Славутича повернулися ще 51 працівник, включаючи 11 осіб, які залишалися на об'єкті з моменту окупації. Після цього на території ЧАЕС вже не залишалося жодного з працівників першої зміни
Окупанти окопувались в радіоактивному ґрунті і розікрали майна на $135 млн
31 березня російські війська, які отримали відсіч на підступах до Києва та не змогли за місяць захопити українську столицю, покинули промисловий майданчик станції. 2 квітня персонал ЧАЕС урочисто підняв прапор України біля адміністративно-побутового корпусу ЧАЕС.
Втім офіційною датою деокупації ЧАЕС вважається 3 квітня 2022, коли командування Десантно-штурмових військ ЗСУ заявило про взяття під контроль ділянки державного кордону України з Республікою Білорусь.
Однак загарбники не пішли з ЧАЕС із порожніми руками — разом із ними зникли сотні одиниць техніки, комп’ютерів та майна. Окупанти пограбували сучасну лабораторію в зоні відчуження, поліцейську дільницю, готель і офісні приміщення в самому Чорнобилі. Росіяни вивезли 1500 дозиметрів та практично всі пожежогасильні засоби, які були в розпорядженні станції. Збитки оцінили у $135 млн.
Окупанти повезли із собою не лише «трофеї», а й невидиму загрозу. Їм вистачило розуму рити окопи в Рудому лісі — одному з найзараженіших місць у Зоні. Крім того вони пересувалися важкою технікою, здіймаючи в повітря радіоактивний пил. Таким чином, рашисти отримали серйозну дозу опромінення.
«Заражений не лише весь особовий склад окупантів та «трофеї», а й вся військова техніка, що пройшла через Чорнобиль, — близько 10 тис. одиниць. Кожен російський солдат привезе частинку Чорнобиля додому. Живим чи мертвим», — коментував дії окупантів Герман Галущенко, міністр енергетики.
Після деокупації, у квітні 2022 року, було відновлено прямий зв’язок між ЧАЕС та Міжнародним агентством з атомної енергії (МАГАТЕ). Після прибуття на місце фахівці агентства зафіксували незначне підвищення радіаційного фону, проте заявили, що загрози для персоналу немає.
Із 2023 року на станції діє постійна місія МАГАТЕ, яка слідкує за ситуацією на об’єкті.
Як і вся Україна, Чорнобильська АЕС залишається під постійною загрозою нових російських атак. З метою підвищення безпеки в Зоні встановили відеоспостереження для цілодобового моніторингу, спеціальні звукові датчики та камери, здатні фіксувати рух безпілотників і ракет та оперативно передавати інформацію силам ППО.
Обстріли та атаки на ЧАЕС
9 березня 2022 року внаслідок обстрілу станція була повністю знеструмлена. Відсутність зовнішнього живлення створила серйозні ризики: могла зупинитися робота систем безпеки та насосів, що охолоджують паливо, що загрожувало витоком радіації на території України, Білорусі, росії та країн Європи.
Станцію вдалося знову підключити до електромережі лише 14 березня — до того моменту вона працювала завдяки дизель-генераторам.
Також внаслідок обстрілів було пошкоджено комунікаційні лінії та інші важливі інфраструктурні об'єкти, що ускладнювало моніторинг радіаційної ситуації та забезпечення безпеки на станції. Зокрема, було пошкоджено системи безпеки. Це створило загрозу для охолодження відпрацьованого ядерного палива та могло призвести до радіаційного витоку.
Російські війська замінували територію ЧАЕС, включаючи під'їзні шляхи та прилеглі території, що ускладнювало доступ до станції та створювало додаткові небезпеки для персоналу та рятувальних служб.
Україна назвала дії росії актом ядерного тероризму. СБУ задокументувала факти численних порушень норм ядерної безпеки: окупанти замінували територію, пошкодили інфраструктуру, блокували доступ до моніторингових систем, а персонал утримували в екстремальних умовах.
«Перетворивши ЧАЕС на тимчасову військову базу, рф грубо порушила Женевську конвенцію, яка забороняє будь-які воєнні дії проти ядерних об’єктів», — наголошував Артем Дехтяренко, речник СБУ.
А вже через три роки, 14 лютого 2025 року, один із ударних БпЛА із фугасною бойовою частиною, яким росія вчергове атакувала Україну, влучив в укриття зруйнованого 4-го енергоблоку Чорнобильської атомної станції. Воно було пошкоджене, сталася пожежа, яку гасили декілька днів.
Втім, за офіційними повідомленнями, радіаційний фон не підвищувався.
МАГАТЕ висловило стурбованість щодо безпеки ЧАЕС та закликало до негайного припинення бойових дій поблизу ядерних об'єктів. Представники Агентства відвідали станцію після інциденту та підтвердили, що рівень радіації залишався в межах норми.
Щодня Сhas News відбирає для вас найважливіші новини. Приєднуйтесь до нас у Facebook та Telegram, щоб нічого не пропустити.
