Згідно з офіційним календарем, цьогоріч у країні є 151 святковий день. З наступного року їх буде на один більше: Володимир Зеленський започаткував нове свято — День державності 28 липня. Очікується, що цей день також зроблять неробочим. Для порівняння, в перший рік Незалежності Україна мала лише 11 офіційних свят, але вже протягом року таких стало 17.
Цікаво, що в чинному законодавстві відсутні норми, які визначають і сам термін «державне свято», і ті інституції чи посадовців, які їх встановлюють. Наприклад, День Конституції як свято визначає сам Основний закон. Також Конституція говорить, що державні свята визначають виключно закони. Але на практиці їх впроваджують указами президента чи нормативними актами Верховної Ради.
Але коли йдеться про визначення дня неробочим, тут без парламенту не обійтися — дні відпочинку регламентуються Кодексом законів про працю, який потрібно змінювати. Цей документ залишився в спадок від Радянського Союзу, але з актуалізованими поправками залишається чинним досі. Згідно з документом, в Україні є 11 святкових неробочих днів.
З них ще з радянської редакції кодексу 1971 року залишилися Новий рік, 8 Березня та 1 Травня. Потім до них додали релігійні свята — Різдво, Великдень та Трійцю, День Незалежності (з 1992 року) та День Конституції (з'явився у 1996 році), День захисників і захисниць України (з 2014-го) та одне «традиційне свято» — Різдво за григоріанським календарем, 25 грудня.
Хто з президентів запровадив найбільше свят?
Два останніх з'явилися за президентської каденції Петра Порошенка. Він сам став ініціатором Дня захисника України, який мав замінити традиційне радянське 23 Лютого.
Свято впровадили відповідним указом президента, а вже за рік 224 народних депутати зробили його вихідним. В 2020 році, вже за Володимира Зеленського, до назви додали слова «і захисниць», таким чином зберігши гендерний баланс.
А святкування Різдва 25 грудня встановили, щоби не обурювати електорат скороченням кількості вихідних, коли парламент скасував незрозумілий неробочий день 2 травня. Так в Україні з'явилося два Різдва, але з огляду на Новий рік та старий Новий рік це виглядає навіть органічно.
Крім Леоніда Кравчука, першого президента незалежної України, кожен з його наступників відзначився впровадженням знакових державних свят. Так, за Леоніда Кучми в 2004 році з'явився День державного прапору 23 серпня. Наступного року Віктор Ющенко постановив відзначати 22 листопада День свободи — на честь початку Помаранчевої революції. Згодом Віктор Янукович, що був одним з антиподів тих подій, його скасував. Президент вирішив, що свободу доцільніше поєднати з соборністю та відзначати 22 січня. Далі святкування трансформував вже Порошенко: він повернув попередню дату та додав у назві до поняття «свободи» ще й «гідність».
Що зі святами буде далі?
Нещодавно Міністерство культури винесло на громадське обговорення законопроєкт про державні свята. У документі, розробленим Українським інститутом національної пам'яті, пропонують скасувати перенесення вихідних днів у зв'язку зі святами та встановити всього 52 святкових та пам'ятних дні. З них 12 свят пропонують визначити як державні, 20 — традиційні, 13 — міжнародні. До них додаються сім Днів скорботи.
Втім, вірогідно, що документ так і залишиться ініціативою, адже позбавлення українців додаткових вихідних точно не додасть рейтингу владі.
