Святкування Різдва 7 січня не відділяє Україну від Європи, так само, як нас не наблизить до ЄС перенесення свята на 25 грудня. До складу Євросоюзу між іншими входять православна Греція, лютеранська Швеція, католицька Польща, атеїстична Чехія. У багатьох країнах Європи Різдво вже не стільки релігійне, скільки світське свято.
Безумовно, поступово ми будемо наближатися до грецьких традицій, адже значна частина нашого православ’я тяжіє саме до Вселенського патріархату.
Втім, навіть якщо Православна церква України почне святкувати Різдво 25 грудня, це не означатиме, що частина православ’я, яка знаходиться під омофором Московського патріарха, також погодиться перейти на святкування у цей день. В Україні ще довго триватиме роз’єднання за традиціями.
Але це не так вже й важливо. Тому що будь-яка церква живе своїм життям, і воно може не збігатися з життям держави і громадянського суспільства. Наприклад, у тій же Греції є церкви, які залишилися на старому стилі, — так звані старостильники. Але переважна більшість вірян — Елладська церква — перейшли на новий стиль. Це нормальний процес.
До того ж перехід на новий стиль означатиме не лише перенесення святкування Різдва на 25 грудня. Якщо всі приймуть григоріанський календар, потрібно буде переносити, наприклад, і Покрову (з 14 на 1 жовтня). А до Покрови прив’язано багато державних свят — День українського війська, День козацтва, День УПА. Переносити їх разом із Покровою чи залишати 14 жовтня?
Тому процес наближення до грецьких традицій відбуватиметься не одразу і розтягнеться, можливо, на десятиліття. Опір вірян, безумовно, теж буде, і частина людей залишиться зі своїми традиціями. Буде вперто відзначати Різдво 7 січня.
Наприклад, люди досі святкують Старий Новий рік. Минуло вже сто років, як календар змінився на григоріанський на державному рівні, а люди продовжують святкувати. І це не єдиний приклад. Церковний рік у нас починається не з Нового року, а з 1-го вересня, а колись він взагалі починався із березня. Будь-яка реформа відбувалася не одразу — григоріанська не виняток.
Тож і зараз суперечностей між різними конфесіями ми не позбудемося. Тому що ми різноманітні. Для України чи не найкраще підходить гасло Європейського Союзу — «Єдність в різноманітті». Така вже наша доля.
