П'ять років тому створили Агентство з питань розшуку та управління активами (АРМА). Саме воно повинно було управляти арештованим майном тих, хто отримав його злочинним шляхом. Минуло п’ять років, а ефективності від Агентства годі чекати. Результату нуль, натомість є вагон скандалів і цілком випадкових людей в керівництві.
UMH та активи Курченка
15 червня Окружний адміністративний суд Києва частково задовольнив позов «Українського медіа холдінгу» UMH до АРМА та скасував передачу активу в управління підрозділу «1+1 Групп» Ігоря Коломойського.
UMH — це арештовані медіактиви Сергія Курченка, олігарха та соратника Віктора Януковича, які становлять корпоративні права на 72 юридичні особи. Впродовж 10 місяців після результатів конкурсу «1+1» встиг підписати контракт на управління, проте АРМА так і не забезпечило фінансового аудиту UMH, чим запороло процес.
Мовляв, «ніхто не надав документів, тому не вийшло провести оцінку», нарікають держпосадовці АРМА. Утім, раніше АРМА якось давало собі раду з проведенням оцінки активів, що переважно складалися з корпоративних прав, а тут — «не шмогла я»…
Чиновники АРМА переконані, що вони не зобов’язані погоджувати свої дії з власником активу та за фактом мають право реалізовувати його на власний розсуд. Профільний закон справді передбачає управління у двох формах: управління та реалізація. При цьому остання виглядає припустимою на підставі загальної ухвали суду про передачу в управління — за рішенням Агентства.
Активи Клименка та доходи АРМА
Із 2014 року справу про майно Олександра Клименка — колишнього міністра доходів та зборів часів Януковича, розслідувала Генеральна прокуратура України. Це корпоративні права приватної компанії, 19 квартир, 4 банківських рахунків і 6 місць для паркування. Слідство інкримінувало йому заволодіння коштами держбюджету на суму 3,1 млрд грн, зокрема шляхом незаконного відшкодування з держбюджету ПДВ на рахунки трьох фіктивних підприємств.
Наприкінці 2019 року Генпрокуратура передала цю справу до НАБУ. Проте в травні 2021 року Вищий антикорупційний суд скасував арешти практично на всі «клименківські» активи. Сталося це тому, що строки на розслідування спливли ще у 2018 році.
Як це впливає на показники АРМА? Напряму, адже понад половину задекларованих АРМА доходів — це саме зиск з активів Клименка. Скасування арештів істотно підірве амбіції керівництва держагентства, черговий раз поставивши під питання його реальну ефективність.
Куди дівся голова Янчук?
Вже не перший рік в АРМА фактично відсутній голова. Наприкінці 2019 року Кабмін відсторонив Антона Янчука, який з 2016 року був першим головою АРМА, провів дисциплінарне провадження і звільнив його. З 27 грудня 2019 року його обов’язки за рішенням міністра Дениса Малюськи тимчасово виконує Віталій Сигидін — людина з оточення сумнозвісного «сірого кардинала» Мін’юсту Андрія Довбенка.
Формальним приводом став скандал із теплопостачанням на Львівщині у 2019 році. Тоді АРМА передало арештовану ТЕЦ в управління ПП «Гарант Енерго М», а та з успіхом зірвала опалювальний сезон у двох райцентрах.
Янчук з рішенням уряду не погодився та звернувся до суду. Окружний суд відкрив провадження, але відмовив у задоволенні вимог Янчука на підставі статті 87-1 Закону України «Про державну службу». Апеляція підтримала рішення першої інстанції. Не погоджуючись із рішеннями двох інстанцій, Янчук подав позов до Касаційного адміністративного суду Верховного Cуду. Рішення у справі очікується 30 серпня 2021 року.
Проте єдиним правильним шляхом для призначення голови Агентства є проведення нового конкурсу з обрання. Отже, м’яч на полі Верховної Ради. А тим часом, поки депутати закривають парламентський сезон, менеджмент АРМА влаштовує детективні перформанси.
«Замах» на Павленка: правда чи фейк?
На початку червня керівництво АРМА заявило, що на заступника голови Володимира Павленка скоєно замах із застосуванням вогнепальної зброї. Він буцімто отримав поранення середнього ступеня тяжкості й зліг до лікарні. Напад він пов'язує виключно з професійною діяльністю.
Тут рівняння «з кількома невідомими». Напрочуд нічого не відомо про те, хто розслідує напад. Потерпілий зазначає, що цим займаються Нацполіція і СБУ. Останні свою участь у цьому спростували, перевівши стрілки на ДБР, але й там умили руки.
Версії — не озвучені, жодної новини про замах на сайтах відомства немає. Хто здійснює розслідування, чи взагалі здійснює — не ясно. Кулі у вічі ніхто не бачив. Поки Павленко перебував половину червня «на лікуванні», лікарняного до відділу кадрів надано не було — принаймні за моєю інформацією.
Громадська рада при АРМА
Перший склад Громадської ради при АРМА, який працював з 2017 по 2020 рік, показав доволі ефективну роботу. Але на початку 2020 року обрали новий склад ради, яка переважно займається «підтакуванням» та «схваленням». Провести конференції в «Хонці»? — Запросто. Випустити резолюцію, яке Агентство молодці? — Тримайте. Продати квитки на промови топменеджерів АРМА? — Зроблено.
Водночас під час обрання нового складу Ради вчинили купу процедурних порушень. Незручних кандидатів банально не допустили. Далі — програний суд першої інстанції. Апеляція підтвердила рішення першої інстанції, з чого остаточно випливає нелегітимність чинної Громадської ради при АРМА.
Як наслідок, вже другий рік поспіль Агентство працює не лише без голови, але й без легітимної Громадської ради, а, отже, позбавлене профільного громадського контролю. Ну і працює як може — напрочуд неефективно.
Що робити з АРМА?
Нещодавно ухвалили законопроєкт № 5141, який містить такі норми:
-
АРМА не зможе продавати майно, не отримавши вироку суду, окрім того, що має суворі обмеження за терміном придатності;
-
власники майна зможуть самостійно надавати АРМА рішення суду про скасування арешту їх майна, що значно пришвидшить процес повернення активів власнику;
-
суд, ухвалюючи рішення про передачу майна в управління АРМА, зобов’язаний чітко визначити спосіб такого управління.
29 квітня Верховною Радою прийнято законопроєкти №5173 та №5309, які удосконалюють управління стратегічними активами. У виняткових випадках будуть залучатися потужності Кабінету Міністрів, профільних міністерств та підприємств.
Уточнено порядок вилучення та передачі в управління компаній з тепло-, енерго-, водопостачання та водовідведення. Також за спрощеною процедурою відбуватиметься арешт компаній оборонно-промислового комплексу та авіабудівної галузі. Арештовані активи мають бути передані у п'ятиденний термін, що нібито допоможе зберегти безперервне їх функціонування.
Зрештою, такі активи будуть передаватися в управління державним та іншим підприємствам з більш ніж 50% часткою держвласності. Мабуть, ідеться про структури НАК «Нафтогаз України» та «Укроборонпрому».
Загалом активність законодавця заслуговує на позитивну оцінку та підкреслює його намір переосмислити діяльність Агентства, сказати б — «вдихнути в нього життя».
