«Карантин вихідного дня» показав, що представники місцевої влади та бізнес не збираються його дотримуватись. Кількість нових випадків інфікування коронавірусом в Україні не йде на спад, більше того, навіть не зупиняється. Схоже, що центральна влада втратила контроль над ситуацією та сприйняттям її на місцях. Тому уряд починає погрожувати повним локдауном, забувши про проблемну економіку. Chas News розбирався, чи довго до анархії в країні.
Без свят та вихідних
На всі вихідні дні, тобто, на суботи та неділі з 14 до 30 листопада вводиться частковий локдаун. Забороняється будь-яка господарська діяльність, крім роботи продуктових магазинів, аптек, АЗС, об'єктів торгівлі засобами гігієни, ветеринарними препаратами і кормами, фінансових установ, СТО та доставки їжі.
Щодо можливості введення повного локдауну Максим Степанов, міністр охорони здоров’я, заявляв, що економіка країни просто не витримає цього режиму. «Згідно з розрахунками, які нам дають Мінекономіки та Мінфін, бізнес збанкрутує, люди залишаться без роботи та коштів. Отже, з метою розірвати ланцюг зараження ухвалене рішення щодо запровадження карантину «вихідного дня», — пояснював логіку половинчастого рішення Степанов.
Природно, за вісім місяців від початку пандемії від уряду чекали комплексних програм підтримки бізнесу, підготовки медичної сфери, моделювання ситуації на випадок другої хвилі карантину. Але замість всього цього для нас оголошують чергові обмеження. Проти такого рішення уряду виступили представники місцевої влади. Міські голови Тернополя, Черкас, Львова, Житомира, Івано-Франківська, Дніпра, Чернігова, Рівного, Одеси, Луцька і Миколаєва відмовилися вводити карантин «вихідного дня». Більше того, до Окружного адміністративного суду Києва надійшло одразу декілька позовів з вимогою скасувати рішення Кабміну.
Втім, перші карантинні вихідні показали, що центральна влада готова застосувати примус, щоби забезпечити виконання своїх рішень. Так, за першу добу локдауну представники поліції відкрили дев’ять кримінальних проваджень та склали майже 1 тис. адмінпротоколів за порушення карантинних обмежень. Найбільше порушень зафіксовано у Львівській області — 390, Дніпропетровській — 209, Черкаській – 128, у місті Києві — 121, у Київській області — 84 та у Тернопільській — 74.
Більше того, журналісти виявили під Києвом відкритий на вихідних клуб, який пов’язують з Іваном Наумовим, начальником Департаменту управління майном Нацполіції. Після сюжету Наумова показово звільнили.
Не хитайте човен
Проти урядових обмежень виступили і депутати Верховної Ради. 17 листопада вони спробували ухвалити постанову про скасування «карантину вихідного дня», але забракло голосів — 149 при 226 необхідних. Мало не вперше у парламенті спостерігалась згода: за це рішення проголосували представники майже всіх фракцій та груп, окрім «Слуги народу». Пропрезидентська фракція дала лише 34 голоси, дев’ять — проти, решта депутатів від «СН» утрималися або не голосували.
Як розповіли Chas News декілька представників фракції «Слуга народу», від Офісу президента надійшло неформальне прохання не підтримувати постанову. Мовляв, урядові зараз і так складно, а таке рішення від провладної політичної сили ще більше його дискредитує. «Просили не хитати човен. Якщо коротко», — пояснив один з наших співрозмовників.
Але, наприклад, підтримав постанову вже колишній депутат від «Слуги народу» Зиновій Андрійович, який, за його словами, саме складав повноваження народного депутата у зв’язку з обранням міським головою Надвірної в Івано-Франківській області. «Я перехворів на коронавірус та приїхав скласти повноваження. В порядку денному побачив проєкт постанови, тому спочатку проголосував, а потім склав мандат. Своє рішення приймав на основі бачення того, що робиться в країні. Той орган, що мав діяти на випередження та попередження ситуації, нічого не зробив, а малий та середній бізнес нестиме через це втрати. Саме бізнес є складовою наповнення як місцевих, так і державного бюджетів», — аргументує Chas News своє рішення Андрійович.
Проте нардеп від «СН» Ірина Верещук пояснила Chas News, що депутати фракції голосували на власний розсуд, згідно зі своїми внутрішніми переконаннями. Вона зазначила, що у випадку прийняття постанова носила б рекомендаційний характер. Верховна Рада не може скасовувати карантин. Це прерогатива уряду. «Так, справді, багато наших депутатів утримались. Хтось, можливо не хотів займати чітку політичну позицію з питання «карантину вихідного дня». Можливо, хтось не бачив сенсу голосувати за постанову, яка не обов’язкова для виконання. Можливо, були такі, хто не захотів підтримувати проєкт постанови, ініційований опозицією. Напевно, були й ті, хто підтримує уряд та «карантин вихідного дня», — говорить Верещук.
Все для перемоги
На початку весняного локдауну Денис Шмигаль, прем’єр-міністр, обіцяв 500 тис. нових робочих місць та програми підтримки для бізнесу. Як ми бачимо, за вісім місяців мало що з цього зроблено. Більше того, медична система взагалі не підготовлена до другої хвилі пандемії. На додачу місцева влада показує повне несприйняття рішень уряду щодо обмежень діяльності бізнесу. Напевне, розуміючи це, Шмигаль вирішив на майбутнє перекласти провину за крах економіки та стрімке розповсюдження хвороби на місцеву владу.
Так, перед голосуванням за постанову Верховної Ради про скасування «карантину вихідного дня» Шмигаль повідомив, що розглядається питання тотального локдауну для країни.
«Основне завдання «карантину вихідного дня» — це зробити так, щоб ми вийшли на плато за кількістю хворих, зафіксували на рівні не більше ніж 12 - 15 тис. випадків на день. За найближчі два тижні ми маємо побачити його перші результати за умови дотримання всіх протиепідемічних правил. Якщо цього не станеться, то ми почнемо готуватися до суворіших карантинних обмежень, нам доведеться це робити», — говорив прем’єр з парламентської трибуни.
Як бачимо, перестороги, що повний карантин доб’є економіку, вже зникли. Чи відреагують на місцях? Важко спрогнозувати, але подальший тиск центральної влади може призвести до акцій непокори по всій країні. Суспільство і так наелектризоване витратою коштів з «ковідофонду» на дороги та діяльністю Конституційного Суду. Тим більше, що листопад — традиційно місяць протестів в Україні.
Політолог Володимир Фесенко стверджує, що в країні дійсно є напруга, яку викликав «карантин вихідного дня». Цим рішенням незадоволені не тільки в регіонах, але й в уряді та Верховній Раді. Але, хвиля йде, в першу чергу, від мерів міст, де ще має відбутися другий тур виборів міських голів. «Говорити про анархію в країні – це велике перебільшення. Ми чули публічні заяви мерів міст, котрі ще змагаються в другому турі за свої посади. Справді, є обурення з боку ресторанного та торгового бізнесу, але точно не демарш регіональної влади. На міських голів тисне тягар виборів, тому їхні заяви прогнозовані. Подивіться, хіба казав щось подібне, наприклад, Кличко в Києві?», — пояснює Фесенко.
Варто відзначити, що в більшості міст, які скасували «вихідні дні», вже цього вікенду пройде другий тур виборів міських голів. Якщо згадати весняний локдаун в Україні, то чинний мер Дніпра Борис Філатов навіть показово копав пусті могили для тих, хто не бажає дотримуватися обмежень. Зараз він говорить, що комісія з питань техногенної безпеки не може зібратися через хворобу її представників.
За словами Ігоря Попова, політичного експерта, «карантин вихідного дня» став напівмірою, яку суспільство не зрозуміло. Зараз держава не має ресурсу і спроможності організувати тотальний контроль контактів громадян або тотальне тестування. Тому китайську та словацьку моделі використати у нас неможливо. Проте запровадження «карантину вихідного дня» належним чином не підготували, консультації з бізнесом не провели.
«Частина мерів скористалася невдоволенням суспільства і оголосила бойкот карантину. Для них це привід підняти рейтинг перед другим туром виборів, але для інших — це перша нагода продемонструвати силу після перемоги. У переважній більшості міських рад фракція мера формуватиме коаліцію з фракцією президента і тут буде певна лояльність до ініціатив центральної влади. Проте частина міських голів не планує кооперації з центральною владою і продовжить критикувати рішення уряду. Правильно, але жорстко відреагувати на спробу бунту — виклик для владної вертикалі», — говорить експерт.
Поки що про подальші сценарії розвитку подій говорити рано. Але все стане зрозумілим вже наступного тижня після підбиття остаточних підсумків місцевих виборів.
