Рано чи пізно менеджер середньої ланки дозріває до того, щоб стати топменеджером. Chas News зацікавило, чи залежить шлях до керівної ланки від отримання системної бізнес-освіти. Принаймні в Україні. Чи допомагає диплом МВА у побудові кар'єри чи розвитку власного бізнесу? І як вибрати бізнес-школу, щоб не викинути на вітер час та чималі гроші?
Українських бізнес-шкіл немає у глобальних рейтингах, як-от, наприклад, від Financial Times, попри те, що у ньому присутні турецькі та російські заклади.
Втім, це свідчить не так про «калібр» наших освітніх «кузень», як про їхню бізнес-модель. «Щоб бути в західному рейтингу, мало викладати англійською, треба вміти заохочувати до нас іноземних студентів, відповідати західним вимогам, і часто-густо за рахунок гнучкості до інтересів вітчизняного бізнесу», — пояснює феномен нашої «ізольованості» бізнес-тренер Михайло Колісник.
Непридатний для нашої країни і загальноприйнятий на Заході метод вибору бізнес-шкіл за рівнем винагородження їхніх випускників. Через те, що гроші в Україні стараються не «світити».
Вітчизняні реалії унеможливлюють вибір бізнес-школи за критеріями, прийнятими на Заході. До прикладу, європейські та американські рейтинги орієнтуються на цитування викладачів в індексі Scopus, який дає змогу оцінити продуктивність академічних вчених. Але, як зауважив свого часу Насім Талеб, авторів із країн «великої сімки» цитують набагато частіше, ніж тих, хто працює на периферії сучасного світу. Більш за те, в українських бізнес-школах викладають переважно практики, які рідко бувають відомими вченими, хоча здатні передати слухачам цінні soft-skills.
До того ж, академічні індекси цитувань не враховують активності у соціальних мережах. Втім, саме там в наші часи набагато частіше шукають порад та інсайдів ті, кому потрібна дистильована бізнес-ідея, а не теорія.
Також важливим фактором для України є вартість курсу. Заклади мають різні опції знижок та розстрочок, що часто має для завтрашніх студентів на порядок більше значення, ніж статус самого закладу.
Бізнес-школу також обирають з урахуванням того, де вступник планує реалізовувати подальшу кар’єру, — в Україні, за кордоном, чи збирається поглиблювати профільні знання або розвиватися з прицілом на держслужбу чи громадське лідерство.
Відповідно, перед нами постало делікатне питання: як не почати порівнювати «овочі» з «фруктами» — тобто заклади різного профілю. Перш за все, ми вирішили не включати до дослідження онлайн-курси. Ми нарахували в Україні більше сотні освітніх платформ, які пропонують курси бізнес-освіти: від лідерів ринку на кшталт L-A-B-A, Prometeus та державного «Дія.Бізнес-освіта», до окремих YouTube-каналів та авторських проєктів. Така кількість платформ заважає дати їм об’єктивну оцінку. Крім того, хоча сьогодні онлайн-освіта — це дуже потужний тренд, подібні курси скоріше розраховані на аудиторію, якій потрібні не так системні знання, як можливість швидко й, бажано, безплатно отримати нішеві навички та синхронізувати базову освіту з поточним рівнем технологій і практик.
Також ми не стали включати в дослідження корпоративні школи, попри те, що серед них є справжні гранди, на зразок «Академії ДТЕК». Окрім того, власні освітні платформи мають більше десятка ІТ-компаній та «Нова пошта». Майже всі лідери ринку розуміють, що персонал потрібно розвивати власними силами — з максимальною прив’язкою до корпоративної бізнес-практики. Проте подібні платформи закриті для абітурієнтів з-поза корпорацій. Принаймні поки що.
Тож ми зосередилися на оцінюванні закладів, що існують на відкритому ринку бізнес-знань та видають дипломи МВА, ЕМВА або аналогічні.Нам було важливо зрозуміти, чи здатні невеликі бізнес-школи конкурувати з «титанами», які запрошують як лекторів нобелівських лауреатів чи авторів всесвітньо відомих бестселерів.
Досліджуючи київські бізнес-школи, ми мимохіть оцінюємо практично всю інфраструктуру бізнес-освіти в Україні. Адже в Києві зосередилися без винятку всі гравці цього ринку, зокрема не київської локалізації. Приміром, Львівська бізнес-школа Українського католицького університету. Це робить наше дослідження практично національним.
Описаним вище критеріям відповідали 12 закладів бізнес-освіти (школи перелічені у довольному порядку — результати дослідження нижче):
1. Міжнародний інститут менеджменту
Міжнародний інститут менеджменту (МІМ) — перша бізнес-школа України. Ініціатором її створення став канадсько-швейцарський економіст українського походження Богдан Гаврилишин — екс-директор Міжнародного інституту менеджменту в Женеві (1968—1986) та член «Римського клубу» — одного з найвпливовіших на той час візіонерських центрів світу.
Харизматична постать засновника МІМ дозволила швидко започаткувати в Києві щось на зразок Executive MBA і вже у 1990 році випустити перші 29 магістрів бізнес-адміністрування, які пройшли міжнародне стажування. Державну акредитацію МІМ отримав в 1997 році. Тим не менш, державні дипломи МВА інститут почав видавати лише в 2007 році.
Головою наглядової ради МІМ є Віталій Гайдук — співзасновник «Індустріального союзу Донбасу», один із найбагатших українців, чиї статки у 2020 році видання «НВ» оцінило у $139 млн.
Даних щодо вартості МВА-навчання ми на час складання рейтингу не отримали.
2. Міжнародний інститут бізнесу
Міжнародний інститут бізнесу (МІБ) створено 1993 року Генріком Стернічуком, професором університету Нью-Брансвік (Канада). У перші два десятиліття свого існування МІБ був щільно інтегрований у канадську мережу бізнес-шкіл.
Державну акредитацію МІБ отримав у 1998 році. Роком раніше інститут став акредитованим навчальним центром британського Charted Institute of Marketing — CIM. За декілька років набув аналогічного статусу в Charted Institute of PR — CIPR. Через те чимало випускників МІБ у своїх «біо» вказують саме британський заклад, хоча реально навчалися в Україні.
Випускниками МІБ, зокрема, є Володимир Поперешнюк та В’ячеслав Клімов — засновники «Нової пошти».
Базова вартість курсу навчання станом на 2020—2021 навчальний рік становить: Executive MBA — 500 тис. грн (21 міс); General MBA Carousel Model — 278 тис. грн (18 міс); Ukrainian MBA Blended Format — 138 тис. грн (18 міс).
3. Київська школа економіки
Київська школа економіки (KSE) працює з 1996 року. Серед її засновників, зокрема, — уряди Швеції̈ та Фінляндії̈, Фонд Сороса, Фонд Карнегі, Світовий̆ банк та «Інтерпайп» Віктора Пінчука.
З того часу більш ніж 150 випускників KSE здобули ступінь PhD у західних університетах. Членом ради KSE є Нобелівський лауреат 2007 року Роджер Майєрсон — автор «теорії ігор» та «оптимальних механізмів» в економіці. Один із випускників KSE є співавтором низки публікацій з макроекономічної теорії Нобелівського лауреата 2001 року Томаса Сарджента.
З 2015 року в KSE стартувала англомовна програма MBA. Право видавати дипломи державного зразка KSE отримала 2017 року. На економічних магістратурах школи є можливість отримати подвійний диплом — українського державного зразка та Університету Х’юстона (США).
З 2018 року у KSE за підтримки «Фонду Загорій» діє програма з розвитку підприємницьких навичок для ветеранів АТО. Того ж року в структурі KSE почав працювати Центр удосконалення економічної журналістики.
З 2020 року президентом KSE є Тимофій Милованов — професор Пітсбургського університету та ексміністр економіки. Зараз Милованов також є радником Андрія Єрмака, керівника Офісу президента.
Базова вартість курсу МВА та повної магістерської програми з цифрової трансформації (MDT) становить 450 тис. грн., короткої програми MDT — 258 тис. грн.
4. Києво-Могилянська бізнес-школа
Києво-Могилянську бізнес-школу (KMBs) заснували в 1999 році. Першим деканом KMBs став Павло Шеремета. Лекції тут читали такі бізнес-інфлюенсери, як Джек Траут — автор теорії маркетингового позиціонування, Чан Кім — створив ринкову технологію «стратегія блакитного океану», Філіп Котлер — відомий низкою революційних теорій управління маркетингом, Іцхак Адізес — гуру маркетинга, управління змінами та кризового менеджменту.
Тривалість МВА-програм в середньому становить 17 місяців. Базова вартість навчання за програмою Presidents’ MBA — 980 тис. грн, Executive MBA — 650 тис. грн, Master in Business Analytics and Finance — 390 тис. грн, Agrifood MBA — 650 тис. грн. Програма «Школа стратегічного архітектора» та «Стратегічне лідерство» обходяться слухачам у 200 тис. грн кожна.
5. Львівська бізнес-школа
Львівську бізнес-школу (LvBS) при Українському католицькому університеті заснували у 2008 році. LvBS одразу сфокусувалася на економічному візіонерстві, видавши книгу одного з найвпливовіших бізнес-футурологів Адріана Сливоцького.
У співпраці зі Сливоцьким в LvBS також запустили Центр бізнес-дизайну — проєкт, покликаний для аналізу кращих бізнес-моделей світу, які можуть допомогти українським компаніям у трансформації. Деканом LvBS від дня її заснування є Софія Опацька.
Базова вартість курсу МВА в LvBS становить 590 тис. грн, програми з інновацій — 95 тис. грн, маркетингу — 85 тис. грн, управління персоналом — 110 тис. грн, ІТ-менеджменту — $15,9 тис.
6. Бізнес-школа університету «Крок»
Бізнес-школа «Крок» (БШК) при одному із найбільших приватних університетів України заснована у 2011 році. У 2012 році БШК підписала договір про співпрацю зі Swiss Montreux Business School, який дозволив студентам програм International МВА дистанційно отримати швейцарський диплом.
Базова вартість курсу General МВА становить 240 тис. грн. та додатково €2 тис. за International МВА; Global MBA — 240 тис. грн. та €2 тис за міжнародний сертифікат; МВА ІТ та МВА Pharma — 260 тис. грн.
7. Sheffield
Головним освітнім продуктом Шеффілдської бізнес-школи в Україні (ShEMBA) є Executive MBA. Даних щодо вартості МВА-навчання ми на час складання рейтингу не отримали.
8. Единбурзька бізнес-школа
Единбурзька бізнес-школа (EdBS) працює в Україні з 2010 року. Школа надає міжнародний ступінь МВА, сертифікований шотландським Heriot-Watt University. Це один із найстаріших освітніх закладів Сполученого Королівства. Освітній стандарт є єдиним для філій EdBS у всьому світі.
У Києві навчання відбувається у форматі blended-language — англійською та російською мовами. Для проходження навчальної практики студенти можуть (принаймні могли до пандемічних обмежень) обрати будь-який кампус EdBS у Малайзії, ОАЕ, Швейцарії чи Единбурзі.
Базова вартість повної програми навчання, яка складається з 9 курсів, становить $25,9 тис; вартість одного курсу — $2,9 тис.
9. Школа бізнесу Unit.city
Бізнес-школа Unit.city (USB) є наймолодшим закладом бізнес-освіти в Україні. Її засновник — Василь Хмельницький, співвласник UDP. Він же є засновником UFuture, K.Fund та «Новопечерської школи» — елітарного ліцею у столиці.
USB свідомо уникає формату МВА, зосередившись на короткострокових цілях та перспективах розвитку, які стоять перед власниками бізнесу та менеджерами, що працюють у сфері високих технологій і управління інноваціями.
10. Міжнародна академія менеджменту
Штаб-квартира Міжнародної академії менеджменту (ІМА) знаходиться у Нью-Йорку. ІМА також є сертифікованим представником німецької бізнес-академії Wirtschaftsakademie Bad Harzburg GmbH, яка веде свою історію з 1961 року.
Даних щодо вартості МВА-навчання ми на час складання рейтингу не отримали.
11. Міжнародний університет фінансів
Міжнародний університет фінансів (МУФ) працює при Національному технічному університеті «КПІ». На момент проведення дослідження про діяльність цієї установи не відомо.
12. Бізнес-школа Київського національного університету імені Тараса Шевченка
Бізнес-школа Київського національного університету імені Тараса Шевченка існує при інституті післядипломної освіти цього закладу. Школа пропонує отимати два дипломи — український та італійський. Втім, на момент проведення дослідження про діяльність цієї установи не відомо.
Ми ставили запитання щодо вибору закладу для отримання бізнес-освіти двом групам респондентів: підприємцям та менеджерам середньої та вищої ланки, а також спеціалістам з рекрутингу.
Від перших ми хотіли почути, чи є в них інтерес до бізнес-освіти загалом, які вони знають бізнес-школи, та яку саме з них і з якої причини вони обирали для себе. Від рекрутерів — дізнатися, чи має бізнес-освіта істотну вагу під час працевлаштування на топові посади у корпоративному секторі. Нас також цікавило, випускників яких бізнес-шкіл більш за все бажають бачити на топових посадах роботодавці.
Першій респондентській групі ми розіслали понад 460 анкет, на які отримали 177 кваліфікованих відгуків. Усі відгуки автоматично оброблені інструментами Google.
Майже половина активних учасників виявилися найманими працівниками. На другому місці паритетно розподілилися власники бізнесу та самозайняті особи (переважно працюють в сфері ІТ та медіабізнесу).
13% учасників анкетування мають ступінь МВА чи ЕМВА або зараз його здобувають. Решта респондентів не має спеціальної освіти з бізнес-адміністрування.
Серед респондентів, які мають ступінь МВА/ЕМВА або зараз здобувають його, найпопулярнішим виявився Міжнародний інститут менеджменту (МІМ) — кожен п’ятий респондент здобув бізнес-освіту саме тут. Це не дивно, бо МІМ є найстарішим закладом бізнес-освіти в Україні, посталим ще, страшно собі уявити, 1989 року. Друге місце поділили Києво-Могилянська бізнес-школа (KMBs) та Київська школа економіки (KSE). На третьому місці — Міжнародний університет фінансів «КПІ», який на сьогодні не функціонує. Майже половина респондентів виявилися випускниками або слухачами інших закладів бізнес-освіти, у тому числі закордонних.
Ще одне запитання стосувалося бажання отримати бізнес-освіту в майбутньому. Вочевидь, відкладений попит на неї є доволі високим. Понад 27% респондентів хотіли б навчатися в Києво-Могилянській бізнес-школі (KMBs). На другому місці —Київська школа економіки (KSE) —15%. Третє місце посіла Львівська бізнес-школа УКУ — 12% респондентів. Далі йдуть Единбурзька бізнес-школа (7%), Школа бізнесу Unit.city (5%), Sheffield Executive MBA (4%).
Наприкінці рейтингу, як не дивно, опинилися найстаріші українські бізнес-університети — Міжнародний інститут бізнесу (МІБ) та лідер за кількістю дипломів МВА — Міжнародний інститут менеджменту (МІМ) — по 1%. Нам складно судити про якість освіти, яку надають в них, але світ змінюється і зараз цим «динозаврам» бізнес-освіти стає відверто важко змагатися з молодшими конкурентами. Принаймні у сфері піару.
Понад чверть респондентів планують в майбутньому вступати до закордонних бізнес-шкіл.
Зрештою ми поставили традиційне для епохи коронакризи запитання про вибір між онлайн- і офлайн-формами навчання. Тут годі було очікувати несподіванок.
Понад 75% опитаних висловилися за традиційну форму навчання, адже особисте спілкування та нетворкінг об’єктивно є одним з найбільш важливих компонентів набуття та обміну професійних навичок у сфері бізнес-адміністрування.
Про переваги при працевлаштуванні для випускників бізнес-школ ми запитали хедхантерів та отримали більш ніж 50 відповідей.
На питання, чи важливо для кандидатів на топові позиції мати диплом МВА, понад 70% респондентів відповіли: «Так, дуже важливо». Ще 10% відповіли, що МВА є бажаною, але не критичною вимогою. Решта рекрутерів вважають, що наявність МВА не є важливим критерієм відбору, на відміну від профільного досвіду.
Важливим також було дізнатися, випускників яких саме шкіл найбільше цінують роботодавці. Абсолютним лідером виявилася Київська школа економіки (KSE) — 38% голосів. На другому місці Києво-Могилянська бізнес-школа (KMBs) — 24%. Третє місце посіла Львівська бізнес-школа УКУ — 14% голосів.
Кожен десятий голос віддано на користь «інших» закладів, очевидно, закордонних. Це позиція хедхантерів, нагадаємо.
Врешті-решт ми поставили нашим респондентам доволі суб’єктивне питання: випускникам яких бізнес-шкіл пропонують вищу зарплату та кращий компенсаційний пакет? Респонденти знову ж таки відзначили Київську школу економіки (KSE) — 43% голосів. На другому місці — Києво-Могилянська бізнес-школа — 29%. На третьому — «віртуальний» закордонний заклад.
Редакція Chas News усвідомлює, що ми опитали досить вузьке коло респондентів. Але навіть це опитування, на нашу думку, дає можливість розуміти, як розвивається бізнес-освіта в Україні, і простежити динаміку того, як формується попит на дипломованих спеціалістів з бізнес-адміністрування.
