Десять років тому в Україні офіційно розпочалася декомунізація. 9 квітня 2015 року Верховна Рада ухвалила закон «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів та заборону пропаганди їхньої символіки».
Цим документом комунізм прирівняли до нацизму, ухвалили розсекретити архіви КДБ, перейменувати населені пункти і прибрати пам'ятники комуністичних ідолів з міст та селищ.
Це фактично стало четвертою хвилею декомунізації в незалежній Україні, яка триває досі.
Chas News нагадує визначні події декомунізації останнього десятиліття і про радянський спадок, якого так і не позбулись.
Декомунізація в незалежній Україні
Перша хвиля декомунізації почалася ще у 1990-х зі змін у освіті, науці, медіа та громадському житті. Тоді з навчальних програм прибрали вивчення основ комуністичної ідеології та історії комуністичної партії, припинили добровільно-примусові маніфестації.
Також зникла цензура. А на підприємствах і у військових частинах ліквідували «ленінські кімнати».
А ще 1990-х відбулися перші перейменування. Змінювали назви установ і підприємств, які до того називалися на честь комуністичних діячів. Зокрема у Києві з 1991 року перейменували 14 станцій метро — більшість ще до ухвалення декомунізаційного закону.
У вересні 1991 року у центрі Києва демонтували монумент Великій Жовтневій соціалістичній революції. Він став одним із перших демонтованих комуністичних пам’ятників в Україні.
Одним з перших кроків до запровадження системної декомунізації на законодавчому рівні став указ президента Віктора Ющенка 2007 року «Про заходи у зв'язку з 75-ми роковинами Голодомору 1932-1933 років в Україні». Він офіційно започаткував демонтаж пам’ятників діячам радянського періоду, причетним до організації голодоморів та політичних репресій.
Однак ця друга хвиля тривала не довго і завершилася із переобранням президента країни.
Третьою хвилею декомунізації можна вважати стихійний «ленінопад», що почався із повалення пам’ятника Володимиру Леніну у центрі Києва під час Революції гідності 8 грудня 2013 року. Вже за рік ця народна ініціатива охопила практично всю країну, а монументи Іллічу демонтували в усіх обласних центрах.
І ось у 2015 році Рада ухвалила закон, що засуджує комунізм і нацизм, а також категорично забороняє їх пропаганду як наругу над пам’яттю мільйонів жертв тоталітарних режимів.
Це вивело декомунізацію на повноцінний системний рівень. Перш за все, йдеться про усунення комуністичних символів і назв із публічного простору.
Катерина II, Пушкін та Жуков: найгучніші приклади декомунізації пам'ятників
Якщо після Майдану 2014 року зносили пам'ятники Леніну та іншим комуністичним діячам, то після повномасштабного вторгення почали демонтувати і пам'ятники діячам російської культури, зокрема письменникам Олександру Пушкіну та Максиму Горькому.
Наприкінці 2022 року в Одесі разом із пам'ятником російському полководцю Суворову демонтували пам'ятник імператриці Катерині II, який встановили у 2007 році. Боротьба за знос цієї пам'ятки тривала понад 10 років і супроводжувалась скандалами і палкими суперечками.
У вересні 2022 року пам’ятник Катерині двічі обливали червоною фарбою, яка символізувала кров українців на руках імператриці. А до цього на постаменті залишили напис «Катерина = Путін».
У листопаді пам’ятник Катерині II «переодягли» катом. На голову російській імператриці одягли червоний ковпак, а в праву руку вклали мотузку з петлею для повішення.
Влітку 2022 року на сайті президента зареєстровали петицію з вимогою демонтувати пам'ятник. Наприкінці того ж року фігуру імператриці прибрали з постаменту і передали на зберігання до музею.
У 2022 році у Харкові остаточно прибрали пам'ятник радянському маршалу Георгію Жукову. Вперше пам'ятник демонтували ще у 2019 році, але згодом міська влада його відновила.
Цього разу погруддя демонтувала вже не місцева влада, а спецпідрозділ Kraken полку «Aзoв».
Які українські міста перейменували в рамках декомунізації
З 2015 по 2024 рік в рамках декомунізації в Україні перейменовано 987 населених пунктів, 25 районів і 27 районів у містах.
Прецедентів із перейменуванням обласних центрів — лише два.
У 2016 році Верховна рада перейменувала Дніпропетровськ на Дніпро, а Кіровоград — на Кропивницький (на честь одного із засновників українського професійного театру Марка Кропивницького).
Водночас області залишилися зі своїми старими назвами — Дніпропетровська і Кіровоградська. Адже для їхнього перейменування потрібно пройти складну процедуру внесення змін до Конституції.
Найбільше міст перейменовали на сході України.
На Донеччині змінили назву 10 міст, зокрема, Артемівську повернули історичну назву Бахмут, Дзержинськ став Торецьком, Червоноармійськ — Покровськом, Червоний Лиман — просто Лиманом.
На Луганщині перейменували вісім міст. Зокрема, Красний Луч став Хрустальним, а Стаханов — Кадіївкою.
На Дніпропетровщині, крім обласного центру, перейменували ще два міста: Орджонікідзе на Покров, Дніпродзержинськ — на Кам'янське.
На Кіровоградщині, крім Кропивницького, з'явилося місто Благовіщенське замість Ульяновки.
Два міста перейменували на Полтавщині. Червонозаводське стало Заводським, а Комсомольськ назвали Горішніми Плавнями (на честь одного із селищ, яке було на місці міста).
На Одещині перейменували міста Іллічівськ та Котовськ — на Чорноморськ та Подільськ.
По одному місту перейменували у Чернігівській (Щорс на Сновськ), Херсонській (Цюрупинськ на Олешки) та Рівненській (Кузнецовськ на Вараш) областях.
Скільки вулиць залишилось декомунізувати в Україні
За десять років в Україні в рамках процесу декомунізації перейменували тисячі вулиці.
За даними проєкту «Деколонізація. Україна», станом на 2025 рік усі вулиці декомунізували у Львівській та Івано-Франківській областях.
Наближаються до нульвої відмітки Закарпатська (залишилось 4 вулиці), Дніпропетровська (7) Хмельницька (12) Тернопільська (13) та Чернівецька (25) області.
У Харківській області треба декомунізувати ще 306 вулиці у Вінницькій — 305, у Київській — 228 та Одеській — 228.
Останнє місце в рейтингу посідає Запорізька область, де залишається 1001 об'єктів з радянськими назвами.
Які об'єкти за 10 років декомунізували у Києві
З 2014 року в Києві перейменували близько 500 вулиць.
Також навесні 2022 року депутати Київради ухвалили рішення про усунення об'єктів, пов'язаних з культурою та історією росії та СРСР, з публічного простору Києва.
Ось знакові події декомунізації у столиці.
У квітні 2022 року у столиці демонтували радянський монумент під Аркою дружби народів, саму арку перейменували. Тепер вона офіційно називається Арка Свободи українського народу.
У КМДА обговорювали знесення колишньої Арки дружби народів, але дійшли висновку, що це може бути небезпечним, адже частина конструкції — підпірна стіна, яка запобігає зсуву ґрунту. Крім небезпеки, демонтаж арки буде важким і надто дорогим, наголошують у Київраді.
У жовтні 2022 року біля Національного транспортного університету в Києві активісти демонтували пам'ятник символу «руського міра» поету Олександру Пушкіну.
А 15 листопада 2023 року в Києві демонтували пам'ятник Пушкіну у парку на Шулявці, що колись носив його ім’я. Зараз парк вже перейменований на честь українського поета Івана Багряного.
У лютому 2023 року у Києві демонтували пам’ятник радянському льотчику Валерію Чкалову і пам'ятник генералу Миколі Ватутіну.
У вересні 2023 року на Галицькій площі у столиці (колишня Площа Перемоги) демонтували елементи з радянського обеліска на честь «міста-героя Києва».
У серпні 2023 року з монумента «Батьківщина-Мати» зняли герб колишнього СРСР і встановили український тризуб.
У травні 2024 року у Києві дерусифікували три станції метрополітену:
- «Дружби народів» стала «Звіринецькою»,
- «Площа Льва Толстого» — «Площою Українських Героїв»,
- проєктна станція «Проспект Правди» — «Варшавською».
.jpeg "Станція метро «Звіринецька», колишня (Дружби народів) у Києві")
Яка область України є лідером з декомунізації
На початку 2024 року Львівщина стала першим регіоном, де демонтували всі радянські пам’ятники. Загалом в області їх було більше 300. Більшість з них — це скульптури радянських солдатів, найбільше їх було у Червоноградські громаді.
Також Львівщина стала першою в Україні, де вже немає жодної зареєстрованої громади УПЦ МП.
