Правда та фейки про статус «дитини війни»: як оформити та що він дає

З початку повномасштабного вторгнення від росії постраждали десятки тисяч дітей. За даними Офісу генпрокурора, станом на початок жовтня, загинули 504 дитини та 1129 — отримали поранення. Але це точно занижені цифри, які не враховують ситуацію на окупованих територіях. Ще тисячі дітей депортовані до росії, втратили батьків, зазнали фізичного, сексуального чи психологічного насильства.

Усі вони можуть отримати статус «дитини, яка постраждала внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів». Скорочено його ще називають «дитина війни», хоча з юридичною точки зору у цьому випадку відповідний термін використовувати не можна.

Хто такі насправді діти війни

В Україні ще з 2005 року діє закон «Про соціальний статус дітей війни». Проте до сучасних подій він не має жодного відношення, адже стосується виключно періоду Другої світової війни. Відповідно до нього, діти війни — це особи, які є громадянами України і яким станом на 2 вересня 1945 року ще не виповнилося 18 років.

Однак після 2014 року в Україні набула актуальності проблема соціального захисту дітей, які постраждали внаслідок російської агресії. Врегулювали її рішення Кабміну і лише на третьому році війни. Урядовою постановою №268 від 5 квітня 2017 року було затверджено «Порядок надання статусу дитини, яка постраждала внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів».

Спочатку вона стосувалася тільки дітей з Донецької та Луганської областей, а її дію на усю територію України поширили більше ніж за рік після початку повномасштабного вторгнення — 3 червня 2023 року.

Хто може отримати статус дитини, постраждалої внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів

Відповідно до постанови Кабміну №268 право на отримання статусу мають діти, а також особи, які на час воєнних дій, збройних конфліктів, збройної агресії рф не досягла 18 років і у результаті:

• отримали поранення, контузію, каліцтво;
• зазнали фізичного, сексуального насильства;
• були викрадені або незаконно вивезені за межі України;
• залучалися до участі у діях воєнізованих чи збройних формувань;
• незаконно утримувалися, у тому числі в полоні;
• зазнали психологічного насильства.

Куди та хто має подавати документи для офорлення статусу

Для оформлення статусу дитини, яка постраждала внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів, треба звернутися в органи опіки та піклування за зареєстрованим місцем проживання чи перебування дитини як ВПО, або за місцем виявлення такої дитини місцевими органами влади.

Звернутись із заявою щодо оформлення статусу може:

• законний представник дитини;
• родичі (бабабуся, дідусь, прабабабуся, прадід, тітка, дядько, повнолітні брат або сестра);
• вітчим, мачуха;
• представник органу опіки та піклування;
• сама дитина після досягнення 14-річного віку.

Які документи необхідно подати для оформлення статусу «дитини війни»

Заявник подає до служби у справах дітей наступний перелік документ документів:

• заяву про надання статусу;
• згоду на обробку персональних даних відповідно до закону «Про захист персональних даних».

Також необіхдні засвідчені копії документів:

• свідоцтва про народження дитини або іншого документа, що посвідчує особу дитини;
• документа, що посвідчує особу заявника;
• документа, що підтверджує повноваження законного представника дитини (у разі коли дитина постійно проживає/перебуває у закладі охорони здоров’я, закладі освіти або іншому дитячому закладі, — документа, що підтверджує факт перебування дитини в такому закладі) або родинні стосунки між дитиною та заявником;
• довідки про взяття дитини на облік як внутрішньо переміщеної особи (у разі наявності);
• паспорта громадянина України, виготовленого у формі книжечки (у разі наявності);
• паспорта громадянина України або паспорта громадянина України для виїзду за кордон у формі е-паспорта або е-паспорта для виїзду за кордон (у разі наявності);
• витягу з реєстру територіальної громади (у разі наявності).

У заяві зазначається обставина, яка мала найбільший негативний вплив на стан здоров’я та розвиток дитини. На підтвердження цього подаються відповідні документи.

У разі отримання поранення, контузії каліцтва — це виписки з медичної картки дитини або консультаційного висновку спеціаліста із зазначенням діагнозу згідно з Міжнародною класифікацією хвороб та споріднених проблем здоров’я десятого перегляду, отриманих у період здійснення воєнних дій, збройних конфліктів.

Щодо дітей, які зазнали психологічного насильства — це:

• висновок оцінки потреб сім’ї (особи) у соціальних послугах, підготовлений центром соціальних служб для сім’ї, дітей та молодії. До оцінювання може бути залучений психолог, психотерапевт чи психіатр;
• копія «Посвідчення члена сім’ї загиблого» військового, якщо дитина отримала відповідний статус;
• копії свідоцтва про смерть та документа, що підтверджує загибель особи внаслідок воєнних дій чи отриманого поранення, у разі загибелі батьків дитини або одного з них із числа цивільних осіб.

В інших випадках для підтвердження обставин, необхідних для отримання статусу, треба подати:

• копії заяви про вчинення щодо дитини кримінального правопорушення або про залучення дитини до провадження як потерпілої, зареєстрованої у відповідних правоохоронних органах;
• витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань про відкриття кримінального провадження (назалежно від результатів досудового розслідування) за зазначеною заявою про вчинення злочину щодо дитини в зоні воєнних дій та збройних конфліктів;
• висновку експерта за результатами судової експертизи (за наявності), проведеної в ході досудового розслідування в кримінальному провадженні, якою встановлено факти фізичного чи сексуального насильства щодо дитини

Скільки часу потрібно для надання статусу дитини, постраждалої від війни

Рішення про надання чи відмову у наданні приймається органом опіки та піклування протягом 30 календарних днів з дати реєстрації заяви. У разі відмови її можна оскаржити у судовому порядку.

ВАЖЛИВО досягнення особою повноліття не є підставою для скасування статусу.

Які виплати чи пільги передбачені для «дітей війни»

У соцмережах, особливо у TiKTok, масово поширюються фейкові повідомлення про затвердження профільних державних програм чи прийняття нового закону про дітей війни. Нібито відповідно до них можна отримати грошові виплати чи знижки на оплату комунальних послуг.

Однак усе це — брехня. Завдяки таким клікбейтним заголовкам недобросовісні ресурси та пабліки намагаються покращити статистику переглядів і залучити нових підписників. Наприклад, нещодавно з такою ж метою у TiKTok поширювалися відео із закликом підписати петицію про розпуск Верховної Ради, яку нібито зареєстрували Валерій Залужний, Кирило Буданов та інші відомі генерали (вони звісно цього не робили).

Насправді наразі соціальна підтримка дітей зі статусом постраждалих внаслідок війни фактично обмежується безкоштовним харчуванням у дошкільних, загальноосвітніх і професійно-технічних навчальних закладах. Відповідна норма з 2020 року прописана у законі «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб».

Окрім того, статус дітей може передбачати певні пільги на місцевому рівні. Однак це залежить від рішень окремої територіальної громади.

У лютому 2023 року група депутатів зареєструвала законопроєкт №9042, у якому пропонувалося запровадити окремі пільги для дітей, які проживали у районах ведення бойових дій. Проте документ на голосування не виносили і у червні взагалі зняли з розгляду.

Натомість в Україні діють благодійні фонди, які надають фінансову, гуманітарну та психологічну допомогу дітям, які постраждали внаслідок російської агресії. Це, зокрема, «ДІТИ ХЕЛП», «Постраждалі Діти Війни», Gen.Ukrainian, «Голоси дітей», Фонд імені Блаженного священномученика Климентія Шептицького та інші.