У суботу, 3 липня, у Римі Україна гратиме ще один історичний матч на Євро — чвертьфінал проти Англії (початок гри о 22:00). Для нас це, як сказали б англійці, — next level. Так далеко на чемпіонатах Європи наші ще не заходили.
Але якщо вже команда Андрія Шевченка взялась переписати історію, то чому би не помріяти про нову главу під назвою «півфінал»?
Здебільшого це мрії, адже англійці — беззаперечні фаворити матчу, що підкріплено історією і чинною вартістю британців на футбольному ринку. Але Сhas News згадує і те, що може допомогти нам створити сенсацію та пройти далі.
Проти нас — мільярд з лишком
Якщо представлення Швеції перед 1/8 фіналу ми грошима закінчували, то у випадку з Англією ними треба починати.
«Навіть на лавці у Англії знаходяться гравці, які за вартістю, мабуть, коштують трьох збірних України», — сказав Олександр Зінченко після героїчного матчу проти шведів.
І оцінив досить точно! Перевіряємо з калькулятором.
Загальна трансферна вартість 26 гравців збірної Англії на Євро, за оцінкою Transfermarkt, — €1,26 млрд. Стартовий склад у матчі 1/8 фіналу проти Німеччини (1:0) потягнув на €550 млн. Виходить, на лавці залишились гравці на €710 млн. А сумарна вартість збірної України — €197,2 млн. Це у 3,6 рази менше усіх «запасних» англійців.
Найменше в Англії коштує голкіпер Сем Джонстон — €8 млн. А в України лише шість гравців, дорожчих за нього.
Найдорожчі у збірній Англії, €:
- Харрі Кейн (27 років, «Тоттенхем») — 120 млн
- Джейдон Санчо (21, «Боруссія» Дортмунд) — 100 млн
- Рахім Стерлінг (26, «Манчестер Сіті») — 90 млн
- Маркус Рашфорд (23, «Манчестер Юн.») — 85 млн
- Філ Фоден (21, «Манчестер Сіті») — 80 млн
Дивуватися захмарними цінниками футболістів з Туманного Альбіона не варто. В клуби Англійської прем’єр-ліги останніми роками вкладають великі гроші бізнесмени з Близького Сходу та США, які спроможні витратити на трансфер гравця набагато більше, ніж підказує здоровий глузд.
У чинній десятці найдорожчих футбольних клубів світу, за версією Forbes, шість представляють Англію — «Манчестер Юнайтед» (вартість — $4,2 млрд), «Ліверпуль» ($4,1 млрд), «Манчестер Сіті» ($4 млрд), «Челсі» ($3,2 млрд), «Арсенал» ($2,8 млрд) і «Тоттенхем» ($2,3 млрд).
Три чемпіонства Зінченка, капітанська пов’язка Лужного і помилка Шеви
Зараз контракти з англійськими клубами мають двоє українців — це лідери збірної Олександр Зінченко («Манчестер Сіті») і Андрій Ярмоленко («Вест Хем»).
Випадок Зінченка унікальний. Починав у юнацьких командах «Шахтаря», у 2014 році залишив клуб, поїхав до Росії. Там спочатку взагалі грав з аматорами, потім підписав контракт з посередньою «Уфою». А звідти на здивування усім перейшов до «МанСіті», який саме очолив чи не найкращий тренер сучасності — Пеп Гвардіола. Цими днями Зінченко відзначить п’ятиріччя з моменту підписання контракту свого життя — це сталося 4 липня 2016 року.
У зірковому клубі Зінченко наполегливо працював, не погоджувався на продажу чи чисельні оренди, виборов місце основного лівого захисника і вже тричі ставав чемпіоном Англії.
Ярмоленко провів у «Вест Хемі» три сезони. Гравцем основи так і не став, забивав небагато. Майже всю другу частину минулого сезону лікувався від травм. Зараз «Вест Хем» готовий продати 31-річного форварда.
Взагалі в Англії грало небагато українців — семеро. Одна з причин — суворі правила британців щодо іноземців — довгий час вони не могли отримати право на перехід, якщо не відіграли певну кількість матчів за свою збірну.
Першим футболістом незалежної України, який підписав контракт з англійським клубом, у 1997-му став захисник «Дніпра» Олександр Євтушок. Але у «Ковентрі» він за пів року провів усього три гри, і через його проблеми зі здоров’ям клуб розірвав з ним контракт.
По два сезони відіграли в Англії форварди Сергій Ребров («Тоттенхем») і Андрій Воронін («Ліверпуль»). Але не так яскраво, як, відповідно, у київському «Динамо» та Німеччині.
Поки що найбільше сезонів на Альбіоні — п’ять — провів колишній капітан «Динамо» Олег Лужний. Хоча й поїхав до «Арсеналу» вже у 31 рік. За чотири роки у складі «канонірів» він зіграв понад сто поєдинків, виграв чемпіонат та два Кубка Англії. А в одному з матчів Кубка ліги Лужний навіть отримав капітанську пов’язку. Ще один сезон ветеран відбігав за «Вулверхемптон».
Окрема історія — Англія і Андрій Шевченко. І окремий біль, в усіх сенсах.
Шева перебрався до лондонського «Челсі» Романа Абрамовича влітку 2006 року, якраз після дебюту збірної України на чемпіонатах світу. До того Шева провів сім років у «Мілані», де став другим бомбардиром клубу за всю історію, виграв Лігу чемпіонів, чемпіонат Італії та отримав «Золотий м’яч» найкращого футболіста Європи. Він був живою легендою клубу, іконою вболівальників, товаришував з дизайнером Джорджо Армані, а прем’єр Сільвіо Берлусконі хрестив його дитину.
Проте Шевченко піддався на вмовляння власника «Челсі» Романа Абрамовича і своєї дружини, американської моделі Крістен Пазік, та погодився на переїзд до Англії.
Трансфер Шевченка коштував Абрамовичу 30,8 млн фунтів (близько €45 млн), що на той момент стало рекордом для британського футболу. Але згодом цей трансфер журналісти назвали одним з найбільш провальних.
У харизматичного тренера «Челсі» Жозе Моуріньо був інший забивний форвард — Дід’є Дрогба, а у Шевченка були травми. Тому Шева хоча й забивав, але не так багато, як в Італії, і все більше лікувався. Підсолоджувала зіпсовану кар’єру Андрію хіба що зарплата у €7,8 млн, з якою він входив до топ-10 футболістів світу з найбільшим контрактом.
Шевченка і Абрамовича й досі пов’язує близька дружба і навіть бізнес. Футболіста часто помічали на відпочинку на яхті російського мільярдера, вони володіють сусідніми віллами на Карибах. А кілька років тому у ЗМІ з’явилась інформація, що Шевченко з грудня 2015 року є співвласником інвестиційної брокерської компанії в Лондоні, яка займається залученням інвесторів у Highland Gold Mining — холдинг Абрамовича, що видобуває золото і срібло в Росії.
Сім’я Андрія — дружина та четверо синів — проживає в Лондоні, він і сам проводить там багато часу. Недаремно після перемоги над Швецією Шевченко з посмішкою зазначив, що не лише Італія, де пройде чвертьфінал, багато значить для нього, але й Англія.
Гештальт Саутгейта та «прокляття Бахрамова»
Свій символізм на цьому Євро є й у тренера англійців Гарета Саугтейта.
У 1996 році Євро проходив в Англії, і вся країна прагнула здобуття титулу. У півфіналі проти Німеччини справа дійшла до післяматчевих пенальті. По п’ять перших ударів обидві команди забили. Шостим у англійців пішов бити Саутгейт. І не забив. Англієць пробив погано, і воротар німців Андреас Кепке відбив м’яч. Після цього свій пенальті реалізував Меллер, і Німеччина покрокувала до фіналу, який і виграла.
Пізніше Саутгейт зізнався, що до того виконував пенальті лише одного разу і — невдало. Проте, коли тренер збірної запитав його, чи він готовий пробити, не відмовився.
Саутгейт на довгі роки став для співвітчизників «тим хлопцем, що не забив пенальті». І що з того, що після гри його втішав навіть прем’єр-міністр Джон Мейджор?
У чвертьфіналі Євро-2020 Англія під керівництвом вже тренера Саутгейта в Лондоні знову зустрілась зі збірною Німеччини. В ній тренером воротарів працював той самий Андреас Кепке, що відбив удар Гарета. Цього разу до пенальті не дійшло — Англія перемогла 1:0 в основний час. І, скоріш за все, Саутгейт відчув певну сатисфакцію за промах 25 років тому. Хоча, звісно, повністю свій гештальт він закриє, лише якщо зробить Англію чемпіоном.
А проти цього налаштовані не лише суперники, але, здається, й потойбічні сили.
Трохи історії. Британців називають родоначальниками футболу. Саме на Британських островах придумали правила цієї гри, там створили перший футбольний клуб («Шеффілд», 1857), заснували найстаріший турнір (Кубок Англії, 1871), збірні Англії та Шотландії провели перший в історії міжнародний матч.
За всі ці заслуги складовим частинам Великобританії дозволили виставляти на міжнародні змагання окремі команди — Англії, Шотландії, Вельсу. Лише на деяких Олімпійських іграх грала об’єднана збірна Великобританії з футболу, останній раз — у Лондоні-2012.
Але збірна Англії, що має такі давні традиції, за весь час виграла лише один великий турнір — чемпіонат світу 1966 року, який приймала.
Тоді у фіналі англійці перемогли Німеччину 4:2, а на хід матчу вплинула суддівська помилка. За рахунку 2:2 у додатковий час після удару Джеффрі Херста м’яч від поперечини вдарився у землю, як здалося, вже за лінією воріт. Радянський боковий арбітр Тофік Бахрамов підказав головному, що гол був.
Пізніше за допомогою сучасної техніки встановили, що м’яч, швидше за все, повністю не перетнув лінію воріт.
З тих пір за 55 років Англія на чемпіонатах світу та Європи не проходила далі півфіналів. Причому аж шість разів вилітала після серії пенальті, як у випадку з промахом Саутгейта у 1996-му.
На Британських островах це вважають нічим іншим, як прокляттям. Отже, якщо українці зможуть дотягнути до серії 11-метрових, англійці будуть дуже нервувати.
Помилка Кашшаї у Донецьку і вперті побачення у відборах
Історія «фантомного» голу пов’язує Англію і з Україною. Перед українцями в цьому сенсі англійці також завинили.
На Євро-2012 ці команди зустрілися у групі. У вирішальному матчі в Донецьку Вейн Руні відкрив рахунок. Гравець збірної України Марко Девіч також вразив ворота суперника, але чистий гол не зарахували. Угорський арбітр Кашшаї з помічниками не помітив, що м’яч повністю перетнув лінію воріт до того, як захисник вибив його у поле. М’ячів з чипами та системи відеоповторів тоді ще не було. Гра так і закінчилась мінімальною поразкою України, і наша команда припинила виступ на домашньому Євро.
Згодом Кашшаї визнав, що помилився, а футбольні чиновники пришвидшили впровадження у футбол відеоасистента рефері (VAR). Зараз така система працює на Євро-2020.
Загалом Україна сім разів грала з Англією.
- 31.05.2000. Лондон. ТМ. Англія — Україна — 2:0
- 18.08.2004. Ньюкасл. ТМ. Англія — Україна — 3:0
- 1.04.2009. Лондон. Відбір ЧМ. Англія — Україна — 2:1
- 10.10.2009. Дніпро. Відбір ЧМ. Україна — Англія — 1:0
- 19.06.2012. Донецьк. Євро. Англія — Україна — 1:0
- 11.09.2012. Лондон. Відбір ЧМ. Англія — Україна — 1:1
- 10.09.2013. Київ. Відбір ЧМ. Україна — Англія — 0:0
Якщо не зважати на перші товариські матчі, які відбулися давно, то далі все було дуже вперто. У відборі до ЧМ-2010 команди обмінялися мінімальними перемогами, а у відборі до ЧМ-2014 — нічиїми.
«Україна цілком може виграти цей турнір»
Зараз Англія є беззаперечним фаворитом, а Україна, як кажуть британці, андердогом.
Англійці на цьому Євро ще не пропустили жодного м’яча, хоча суперники в них були досить пристойні — Хорватія (1:0), Шотландія (0:0), Чехія (1:0), Німеччина (1:0).
Згідно з котировками букмекерів, шанси команд на вихід до півфіналу — 80% на 20% на користь команди Гарета Саутгейта.
У тому ж дусі перед матчем лунають висловлювання з Британських островів. Ось кілька з них.
- «Якщо Англія програє Україні, то у Саутгейта потрібно відібрати тренерську ліцензію», — Finley, вболівальник з інтернет-форуму.
- «Я був на «Хемпден Парк», бачив матч Україна — Швеція. Англія б обіграла українців зі мною в опорній зоні», — Аллі Маккойст, 58-річний колишній гравець збірної Шотландії.
- «Якщо Англія програє Україні, то всім гравцям доведеться завершувати кар'єру. Не бачу ніякого сенсу вигравати у Німеччині, щоб потім програвати таким збірним, як Україна. Це буде ганьба на все життя», — Sydan, вболівальник.
- «Думаю, якби Англія могла вибирати, то між Швецією і Україною вибрала б Україну. Тут вже гра не на своєму «Уемблі», але кращого суперника годі й бажати», — Джеймі Карагер, ексгравець збірної Англії.
- «Якби суперників по сітці можна було вибирати, то вони були б такими, як зараз», — Алан Ширер, колишній форвард збірної Англії.
Такі настрої лише на руку українцям. Вони можуть скористатися недооцінкою з боку суперника. А також зіграти розкуто — їм немає чого втрачати, а для Англії поразка стане національною катастрофою.
Ось, наприклад, альтернативна думка, та не когось, а Луїса Енріке, чинного тренера збірної Іспанії. «Україна — це команда, яка цілком може виграти цей турнір», — сказав днями Енріке.
До того ж «суху» статистику збірної Англії можна розглядати й через кількість забитих м’ячів. А їх на турнірі більше у України — 6 проти 4.
Команду Саутгейта критикують за зайву обережність та прагматизм. А деякі оглядачі прямо називають її найнуднішою на турнірі. Навіть відомий російський коментатор Василь Уткін написав, що буде щасливим, якщо саме Україна «покарає Англію за відмову грати у футбол». І додав «Слава Україні!».
То ж чекаємо, що в суботу ввечері наші дадуть привід усій Європі додати: «Героям слава!».
