Порушення прав людини на окупованій території Російська Федерація чинить з моменту початку окупації. Зараз ми спостерігаємо фактично новий виток загострення цього процесу. Звісно, що коли людей збирають у автобуси і вивозять у невідомому напрямку в Росію, не йдеться про збереження життя. Україна не мала на меті вдаватися до дій наступального характеру. Крім того, всі перші особи української держави заявляють, що повернення Донбасу буде відбуватися виключно мирним шляхом. Тому питання, на підставі чого вдаються до таких інсинуацій, суто політичне. Кремль таким чином намагається дискредитувати Україну. Росіяни розповсюджують фейки про те, що український уряд і українська армія готуються до нападу. Окупанти залякують місцеве населення і примушують людей брати участь у цій акції, яку я б назвала «евакуація-депортація».
Депортація, бо люди не розуміють, куди вони їдуть, в які умови, що їх чекає. Їх лякають умовним ворогом, насправді маніпулюючи ними і ставлячи під загрозу їхнє життя.
Зараз на окупованих територіях відбувається порушення прав мирного населення і втягнення дітей у мілітаризацію. Дії Кремля на території України вийшли на новий рівень. Я вважаю, що потрібно жорсткіше реагувати на них. Потрібно запропонувати дієвий механізм протидії окупанту.
Необхідно розробити дієву концепцію повернення на підконтрольну територію України людей, яких Росія депортувала з їхніх домівок. Потрібно надати їм прихисток, можливість працевлаштування, надати можливість продовжити навчання дітям, які були змушені покинути свою домівку і навчальний процес. Вдаючись до медичних термінів, тут не потрібні розмови про здоровий спосіб життя. Тут потрібне негайне оперативне втручання.
Щодо людей, які перебувають у місцях позбавлення волі на непідконтрольній території, — з ними дуже складна ситуація. Відповідно до інформації зі слідчого ізолятора, яку я маю, їх вивозять з місць утримання, їхні документи теж кудись зникають. МГБ-шники працюють над тим, щоб замести сліди своїх незаконних дій на території України. Велике занепокоєння викликає стан утримуваних осіб. Інформації щодо їхнього перебування родичам не надають. Фактично вони можуть стати «зниклими безвісти».
У самих ув’язнених є дуже велике занепокоєння, чи не зроблять із них «живий щит», чи не використають просто як матеріал у провокаціях різного роду. Це питання вкрай складне, я знаю, що ним зараз опікується омбудсмен України Людмила Денісова. Особисто я зараз зустрічаюся із парламентарями і журналістами з Великої Британії — делегацією, яка прибула неофіційно попри застереження про небезпеку в Україні. Я супроводжувала їх на декількох зустрічах, прямо пов’язаних із нинішньою ситуацією в ОРДЛО. Думаю, вони розповідатимуть у себе на батьківщині про реальну ситуацію.
Визнання росіянами так званих «ЛНР» і «ДНР» означає, що мінський процес похований і потрібно шукати інший майданчик для перемовин і вирішення цих питань. Тепер під час ескалації немає жодного важеля впливу на ситуацію. Майданчик мінських переговорів працював не дуже ефективно, але він хоча б існував. Після підписання із бойовиками Договору про співробітництво та військове партнерство РФ вводить свої війська на територію ОРДЛО, аби крокувати далі, нести смерть, сіяти розбрат.
