Щороку 10 жовтня на планеті відзначають Всесвітній день боротьби зі смертною карою.
У сучасному цивілізованому світі смертна кара вважається жорстоким, негуманним покаранням, що принижує гідність засудженої на неї особи і суперечить праву людини на життя.
Всесвітня коаліція із заборони смертної кари заснувала День боротьби зі смертною карою (або День проти смертної кари) у 2007 році, щоб сприяти скороченню кількості смертних вироків у світі. У цей день у багатьох країнах відбуваються демонстрації, публічні дискусії та семінари, які покликані привернути увагу до проблеми застосування цього виду покарання.
Chas News розповідає, які країни вже відмовились від смертної кари, а де у світі страти все ще застосовують.
Що таке смертна кара
Смертна кара — гранична форма позбавлення людини її прав. Вона є навмисним і холоднокровним позбавленням життя людини державою. Це жорстока, нелюдяна і принизлива для людської гідності кара. Вона порушує право на життя, проголошене Загальною декларацією прав людини.
Смертна кара є видом покарання людини за певний злочин. Однак така процедура вимагає довготривалого судового процесу, можливості оскаржити рішення, визначених професіоналів, які виконуватимуть покарання, та чітко визначеної дати страти. Поки людина чекає на смертну кару, вона перебуває у «камері смертників».
Історія виникнення смертної кари
Смертна кара є одним із найдавніших видів покарання, що виникла ще у часи Середньовіччя. З плином часу майже всі суспільства людства на певній стадії свого розвитку застосовували смертну кару до кримінальних і політичних злочинців.
«Руська Правда», як і «варварські правди», не передбачала смертної кари. Спроби її запровадження у Київській Русі робилися, але не прижилися. Найвищою, винятковою мірою покарання було вигнання, яке не виключало загибелі засудженого, бо на вигнанця не поширювався захист закону.
В Україні систематичне застосування смертної кари почалося у Литовський період її історії (XIV—XVI ст., «Судібник» Казимира IV Ягеллончика 1468 р. та «Статут Литовський» 1529 р.).
У сучасному світі у демократичних країнах смертній карі передує доволі тривалий судовий процес на різних рівнях судової системи, обвинуваченому надаються широкі можливості для подачі апеляцій. Подекуди час між винесенням вироку та його виконанням (або помилуванням, або природною чи іншою смертю засудженого) обчислюється роками чи навіть десятиліттями.
Право виконати страту надається лише певному кваліфікованому спеціалісту, що виступає представником держави під час виконання покарання, що має відбуватись в суворо визначений час, в іншому випадку ця дія розглядається такою що не відповідає букві закону та за нею наступає юридична відповідальність.
Сьогодні за загальним правилом, вирок суду виконується непублічно, кримінально-виконавчим законом встановлюється чіткий перелік осіб, що можуть бути присутніми під час страти.
Існують багато випадків, коли смертна кара може бути замінена довічним ув'язненням або тривалим терміном позбавлення волі за відповідним рішенням суду. Засуджений також може отримати помилування від вищої посадової особою держави або штату (президентом, монархом, головою уряду, тощо).
За що засуджують до смертної кари. Види смертної кари
У різних країнах на лаву смертників можна потрапити за низку злочинів — від пограбування та торгівлі наркотиками до богохульства.
У сучасному світі існує два найпоширеніші способи виконання смертної кари: розстріл та смертельна ін'єкція. Раніше використовували електричний стілець з напругою у 2700 вольт. Востаннє його застосовували у США в 2010 році для страти Пола Пауелла.
В менш цивілізованих країнах зі злочинцями розправляються більш жорстокими способами. Зокрема, в Ірані, Пакистані та Індії приречених на смерть виводять на головну площу міста і забивають камінням, кийками, привселюдно вішають або обезголовлюють.
Скасування смертної кари у світі
Європейські країни скасували смертну кару як негуманне покаранне, крім того, тільки так можна стати членом Ради Європи.
Деякі країни скасували смертну кару за винятком особливих обставин, наприклад, за зраду під час військових дій. В інших країнах смертну кару скасували на практиці, хоча, за законом, вона лишається найвищою мірою покарання.
Останні, хто відмовився від смертної кари, — Казахстан, Малайзія, Каліфорнія, Монголія, Гватемала і Гвінея.
Відмова від винесення смертних вироків має щонайменше дві причини: перша — такий спосіб покарання не гуманний; друга — процес винесення вироку і його виконання — дорога і тривала процедура.
За даними правозахисної організації Amnesty International станом на 2023 рік 103 країни у світі скасували смертну кару за всі злочини. У 25 країнах страта збережена законодавчо, але не використовується понад 10 років.
Смертна кара в Україні
Україна інститут смертної кари успадкувала від СРСР разом з Кримінальним кодексом, який діяв з 1961 року. Приречених на таке покарання українців розстрілювали. Проте після розпаду СРСР скасування смертної кари було нагальним питанням для незалежної України, бо таке покарання є недопустимим для країн, які входять до Ради Європи.
Україна офіційно припинила застосування смертної кари у 1997 році. У 1999-му Конституційний суд остаточно закрив шлях до її відновлення, визнавши, що смертна кара суперечить Конституції. Час від часу у країні спалахували дискусії щодо відновлення смертної кари для особливих випадків — наприклад, для серійних маніяків. Однак цю ініціативу в країні не підтримали.
Які країни досі застосовують смертну кару
Станом на 2023 рік у 54 країнах світу все ще застосовується смертна кара. Серед таких країн Іран, Ірак, Китай, КНДР, Лівія та США.
Деякі країни, які колись застосували мораторій на смертну кару, повертаються до цього виду покарань. Наприклад, у 2014 році Пакистан після різанини у школі Пешавара, де загинула 141 людина, повернув смертну кару.
За даними правозахисної організації Amnesty International у 2022 році кількість страт досягла найвищого показника за п’ять років. Загалом було зафіксовано 883 страти у 20 країнах світу.
Найбільше смертних вироків минулого року винесено у країнах Близького Сходу та Північної Африки. Зокрема, в Ірані стратили щонайменше 576 осіб, у Саудівській Аравії — 196, в Єгипті — 24, у США — 18.
Застосування смертної кари лишається таємницею в кількох країнах, зокрема в Китаї, Північній Кореї та В’єтнамі, які широко застосовують смертну кару. Хоча точна кількість страчених у Китаї невідома, за даними правозахисних організацій, ця країна може бути лідером у світі за кількістю смертних вироків.
Також у 2022 році п'ять країн відновили виконання смертних вироків — Афганістан, Кувейт, М’янма, Палестина та Сінгапур. Правозахисники відзначають, що зростання кількості людей, позбавлених життя за злочини, пов'язані з наркотиками. Як правило, це люди з неблагополучних верств населення.
Єдиною країною у Європі, де смертна кара застосовується як міра покарання на законодавчому рівні, є Білорусь. У квітні 2022 року самопроголошений президент Білорусі Олександр Лукашенко запровадив смертну кару в країні за підготовку терактів, а у березні 2023 року підписав закон, який передбачає смертну кару за державну зраду для чиновників і військових.
Як з'явився Всесвітній день боротьби зі смертною карою
Ще за часів існування СРСР і «старої» Європи у Раді Європи зазначали, що смертній карі немає місця у демократичному суспільстві. У 1983 році за ініціативи ПАРЄ ухвалили протокол N6 до Європейської конвенції про права людини про скасування смертної кари у мирний час.
Крім того, скасування смертної кари стало необхідною умовою для вступу до Ради Європи. З 1997 року в країнах-членах Ради не стратили жодної людини. Фактично з 1997 року Європа є простором, вільним від страт.
У 2002 році досягли ще одного важливого рубежу — схвалили протокол №13 про відміну вищої міри покарання за усіх обставин.
У 2003 році Всесвітня коаліція проти смертної кари вперше провела День проти смертної кари. Відтоді щорічно 10 жовтня відзначають Всесвітній день проти смертної кари.
У 2007 році Комітет міністрів Ради Європи започаткував Європейський день боротьби проти смертної кари — також щорічно 10 жовтня, на підтримку Всесвітнього дня проти смертної кари.
