Музичний фестиваль Atlas Weekend, який проходить цього тижня у столиці, увірвався в новинний простір не завдяки музиці, а дякуючи темі ЛГБТ.
Один з учасників — співак Melovin — під час свого виступу здійснив камінг-аут, поцілувавши практично одночасно хлопця і дівчину та заявивши про власну бісексуальність.
Це перший офіційний камінг-аут в українській музичній сфері. До сьогодні відкритими геями в Україні були здебільшого профільні активісти, чию громадянську мужність і відкритість підтримували міжнародні гранти.
Реакція суспільства на відвертість Melovin'а виявилася напрочуд толерантною. Принаймні ніяких публічних обурень після неї не було, агресії щодо Atlas Weekend не зафіксовано, а телеканал М1, який звинуватили в тому, що він прибрав з прямої трансляції сцену поцілунку, пояснив це черговою зміною картинки і поспішив висловити підтримку правам і свободам ЛГБТ-спільноти.
Також можливо, що відсутність бурхливої реакції — як негативної, так і позитивної — пояснюється невисокою впізнаваністю співака. У всякому разі, найчастіший відгук на новину «Melovin зробив камінг-аут» зводиться до зустрічного питання «А це взагалі хто?».
Проте важливість кроку Melovin'а виходить далеко за межі ЛГБТ-повістки і має значення для всієї країни. Високий рівень громадянських свобод, згідно з дослідженнями, як правило, супроводжується позитивними змінами в економіці і у загальному рівні добробуту.
У самій ідеї, що ці свободи можливі тільки в ситому суспільстві, яке, задовольнивши базові потреби, «може і про душу подумати», переплутані причина і наслідок: саме рівень толерантності запускає маховик економічного зростання, оскільки є індикатором загальної цивілізованості.
Класичний економічний приклад — це НДР і ФРН, у яких на момент об'єднання в 1990 році рівень життя відрізнявся в три рази на користь ліберальної Західної Німеччини. А також Південна і Північна Кореї — перша хоч і вирізняється консервативністю, проте толерує будь-які прояви прав і свобод включно з гей-парадами. І випереджає свого тоталітарного сусіда, де поняття гомосексуальності офіційно не існує, за рівнем життя в 20-100 разів (широка «вилка» оцінки пов'язана з дефіцитом реальних даних з боку Північної Кореї).
За даними Світового банку, через тривалу гомофобію та криміналізацію одностатевих відносин економіка Індії втрачала від 0,1 до 1,7% ВВП через скорочення туризму і дискримінації на робочих місцях. У той же час толерантність може принести країні додаткові $2,3 трлн.
Зрозуміло, що питання більш комплексне і економіка одразу не розквітне, коли щодня проводити гей-паради, але все ж ставлення до ЛГБТ є важливим маркером.Зіставлення параметрів «рівень толерантності до меншин» і «рівень ВВП» це здебільшого підтверджує.
Так, рейтинг Spartacus з 2012 року оцінює понад 200 країн за параметром безпеки для квір-спільноти. Індекс вимірює правову ситуацію і житлові умови у відповідній країні по 17 категоріях, у діапазоні від одностатевих шлюбів до смертної кари для гомосексуалів.
Результати показові: на вершині рейтингу перебувають держави, чиє благополуччя стабільне і не викликає сумнівів, — Канада, Мальта, Швеція, Австрія, Аргентина, Нідерланди, Великобританія.
Закривають рейтинг мало схожі на зразок для наслідування Чечня, Сомалі, Іран, Ємен.
Ще один рейтинг (2019) складений виданням Asher & Lyric, наводить схожі дані. Згідно з ним, найбезпечнішою для ЛГБТ країною визнана благополучна Швеція. Друге і третє місця посіли Канада і Норвегія. У топ-10 — країни, які вважаються синонімом багатства: Бельгія, Великобританія, Фінляндія, Франція і Ісландія.
Найнебезпечніші для ЛГБТ країни — Нігерія, Ємен, Танзанія, Іран, Судан, Барбадос, Малаві.
Якщо дивитися на європейські країни, то тут принцип «бідні = нетерпимі» теж частково зберігається.
Згідно з даними ILGA-Europe (Міжнародна асоціація геїв, лесбіянок, бісексуалів, трансгендерів та інтерсексуалів), яка щорічно публікує дослідження Rainbow Map Europe, найкраще справи із захистом прав представників ЛГБТ-спільноти йдуть на Мальті, у Бельгії та Люксембурзі.
На нижчих щаблях рейтингу знаходяться Азербайджан, Туреччина і — раптово — Польща через агресивний вплив церковних інституцій на всі сфери суспільства. Особливо це показово на тлі того, що на території Ватикану одностатеві контакти цілком легальні і ніяк не переслідуються.
Україна в рейтингу толерантності на 36 місці — міцний середнячок.
Виняток з толерантності
Справедливості заради треба сказати, що не завжди країни, які не сприймають гей-повістку, приречені на животіння. Більш того, є цілий пласт надбагатих держав, де одностатеві відносини досі криміналізовані і караються смертю. Це країни шаріату. Саудівська Аравія, Катар, ОАЕ, стабільно закривають рейтинги за рівнем терпимості до ЛГБТ. Стаття в Кримінальному кодексі «злочини проти природи» діє у заможній Малайзії і навіть на Мальдівах.
Ще один виняток — Китай, який складно назвати ліберальною країною і де одностатеві сексуальні відносини нелегальні, хоча і декриміналізовані, але який демонструє безпрецедентний успіх і поставив світовий рекорд за тривалістю і масштабом економічного зростання.
Зворотні винятки — теж не рідкість: Греція, де еллінська культура сформувала терпиме ставлення до одностатевих стосунків і навіть культивувала їх, ніяких економічних бонусів від цього не отримала.
Тим не менш, є як мінімум одна дуже прагматична причина толерувати ЛГБТ- спільноту. Оціночно, її представники сумарно володіють $4,6 трлн, що еквівалентно четвертій економіці світу.
