Кінець 2020 року пройшов під акомпанемент щоденних акцій протесту. Представники малого бізнесу виступали проти обмежень, викликаних черговими заборонами уряду. Чи то обіцяні державою 8 тис. грн допомоги, чи затяжні новорічно-різдвяні вихідні подіяли, але гнівний настрій дещо спав. Як виявилось, щоби виникнути вже в новому році. Chas News дізнавався, чому новий спротив — неминучий.
Починаючи з 10 січня, в низці областей, зокрема, Харківській, Чернівецькій, Полтавській, Херсонській, Миколаївській, та навіть в рідному місті президента — Кривому Розі, розгорілися акції протесту проти підвищення цін на комунальні тарифи та природний газ.
Протести проти тарифів не мали масового характеру. Здебільшого кількадесят людей збиралися біля транзитних автодоріг чи місцевих адміністрацій з вимогою знизити ціни на газ. Президент Володимир Зеленський відреагував оперативно — 11 січня зібрав профільну нараду, дав завдання Кабміну розв'язати питання з вартістю на блакитне паливо для населення.
«Тарифи на газ для населення мають бути справедливими. Ціна на газ зростає на ринку через погодні умови та інші причини, які склалися в Європі, і ми не можемо дозволити зростання ціни для наших громадян», — цитує президента його пресслужба.
Картинка для новин вийшла гарна. Але варто ще раз нагадати: президент не має впливу на уряд та не може ставити йому завдання. Це повноваження Верховної Ради, яка не працює сесійно через локдаун.
Звідки ціни
28 грудня 2020 року Кабінет Міністрів скасував пільгову ціну на електроенергію, що діяла за умови споживання менше 100 кВт/год на місяць. Від 90 копійок вона зросла до 1,68 грн за кВт/год.
Мовляв, атомні електростанції продають електроенергію населенню за 1 копійку. Все інше — вартість розподілення та доставки. Тому пільгова ціна на перші 100 кВт не покриває навіть собівартості.
А з січня 2021 року подорожчав і газ. При цьому споживачі отримуватимуть дві квитанції — за сам газ та за його транспортування. Якщо в січні газ подорожчав для всіх однаково — на 14%, то оплата послуг його транспортування для кожного регіону різна — залежить від тарифу конкретного газопостачальника.
Як пояснив Михайло Гончар, експерт з енергетичних питань, підвищення ціни на газ зумовлено його подорожчанням на європейських газових хабах. Він нагадує, що влітку 2020 року в Україні відбулася «газова реформа». Відтепер держава не впливає ціни на газ для населення, а його вартість регулює вільне ринкове ціноутворення. Втім, за словами фахівця, уряд не надав достатньої уваги питанню комунікації з населенням, не провів якісної роз'яснювальної роботи щодо формування ціни.
«Дефіциту газу зараз немає, його подорожчання пояснюється сезонним попитом та апетитами вітчизняних гравців ринку. Я думаю, що дистриб'ютори газу для населення вирішили диверсифікувати свої витрати, яких зазнали минулого року через економічну кризу від коронавірусу. Окрім того, ніхто не знає, що буде цього року, тому хочуть максимально отримати компенсації наперед», — говорить Гончар.
Власне, тарифи на поставку газу для споживачів затверджує Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП). Найбільшим власником таких облгазів, компаній-постачальників газу в Україні, є структури олігарха Дмитра Фірташа і так званої групи газовиків — Сергія Льовочкіна та Юрія Бойка.
За словами Гончара, стрімке зростання ціни на газ для населення ставить владу у складне становище. З одного боку, це обіцянки низьких цін у квитанціях, а з іншого — подальша співпраця з Міжнародним валютним фондом.
«Вихід з цієї ситуації може бути лише популістським — рішення про зменшення тарифів, а це, своєю чергою, означатиме втручання в ринкове ціноутворення. Нагадаю, вільний ринок газу є однією з вимог співпраці з МВФ. Чи витримає фінансова система без траншу? Складно відповісти, ми це побачимо за півроку як мінімум»,— говорить експерт.
На його думку, владі потрібно активізувати переговори щодо коригуючих поправок на газ для України. Адже 2/3 об'єму, що споживає населення, є газом внутрішнього видобування, а от ціни на нього європейські. До прикладу, такі поправки діють в Румунії, яка має свій видобуток.
Швидке рішення
Вже 12 січня прем'єр-міністр Денис Шмигаль повідомив, що напрацьовано кілька варіантів вирішення проблеми ціни на газ для населення. Або формування тарифів на газ за формулою «ціна на європейських хабах «мінус» транспортування газу до України». Або обов'язкова публікація річних тарифів газопостачальних компаній, яким пригрозили можливим обмеженням маржі, тобто додаткового прибутку, різниці між ціною і собівартістю.
Chas News вже розповідав, що Юрія Вітренка розглядають як заміну Шмигалю. Можна припустити: вирішення газової дилеми стане своєрідною контрольною роботою, перевіркою амбіцій тимчасово виконуючого обов'язки міністра енергетики Вітренка. До слова, він вже встиг заявити про необхідність здешевлення газу для населення. Хоча ще рік тому, працюючи у Нафтогазі, Вітренко ледь не щоденно доводив необхідність ринкової ціни на газ без жодних пільг.
Втім, він мав рацію. Нафтогаз дійсно пропонує блакитне паливо дешевше, ніж структури Фірташа та Бойка. Єдина проблема, що облгаззбути не горять бажанням втрачати клієнтів, тому роблять все можливе, щоб не допустити переходу споживачів до альтернативних постачальників. Наприклад, у випадку бізнес-структур, знаходять «помилки» у проектах газопостачання і перекривають газ «непокірним».
Завдання Вітренко на посту очільника Міненерго — розробити прозору та дієву схему зміни постачальника. Поки що з цією задачею Вітренко не впорався.
Дуже показово, що протести почали вщухати вже після обіцянок уряду. Втратили цікавість до заворушень і засоби масової інформації. Ми не можемо стверджувати про замовний характер акцій, але є декілька фактів, що викликають подив. Наприклад: нових платіжок за комунальні послуги ще не отримало жодне домогосподарство, вони надійдуть в лютому за спожиті в січні послуги. Про підвищення цін на газ було відомо ще восени 2020 року, але тоді ніхто не обурювався. Протести виникли в різних областях в однаковий час без жодної координації. До прикладу, рух SaveФОП використовує для комунікації соціальні мережі. Не було жодних політичних прапорів, але деякі політики встигли зробити відповідні заяви. Зокрема, Юлія Тимошенко розмістила на своєму Facebook емоційне звернення, у вечірніх ефірах ситуацію коментували представники ОПЗЖ, «За майбутнє», різні опозиційні депутати. А головне — протести почалися саме тоді, коли місія МВФ відновила роботу в Україні.
Голова Комітету виборців України Олексій Кошель теж відзначає нетипову організованість протестів. За його словами, в різних регіонах одночасно, за схожим сценарієм, люди вийшли на вулицю. Це більше схоже на акції регіональних осередків політичних сил, але без використання символіки. Потенційно в таких заходах можуть бути зацікавлені як опозиція, щоб похитати ситуацію, так і влада — показати турботу про проблеми виборців.
«Я не вірю, що це організовує оточення президента задля його рейтингу. Просто президент намагається оперативно реагувати на інформаційну чергу дня, не більше того. Проте, незважаючи на заяви Кабміну, люди в лютому отримають нові платіжки. Тоді, можливо, ми побачимо спроби зібрати «тарифний Майдан», — говорить Кошель.
Питання справедливих, за словами Зеленського, тарифів на комунальні послуги було одним з пунктів передвиборчої президентської кампанії. Тож не дивно, що виборці, особливо не бажаючи розбиратися в ситуації, апелюватимуть саме до президента, який обіцяв їм захист.
