Наприкінці листопада Дмитро Кулеба, міністр закордонних справ, заявив, що США готові передати Україні ще один катер класу Island. Це буде вже п’ятий катер цього класу, отриманий Україною.
Але чи зможуть ці кораблі змінити розстановку сил на морі?
Що мають ВМС України?
Якщо коротко — майже нічого. Військовий флот ще у 2014 році втратив більшість боєздатних бойових одиниць, зокрема ракетні катери, корвет «Тернопіль», десантний корабель «Костянтин Ольшанський», тральщик «Черкаси» та інші. Деяку частину «віджатих» кораблів росіяни згодом віддали — і частину з них вдалось повернути до строю. Також з 2016 року ВМС поповнили катерами вітчизняного виробництва і навіть розвідувально-штабним кораблем.
Зараз ВМСУ мають один фрегат — «Гетьман Сагайдачний», збудований у 1993 році за «КДБшною» версією радянських сторожових кораблів. Проблема в тім, що «Сагайдачний» має протичовнове спрямування, на ньому відсутнє ракетне ударне протикорабельне озброєння. Зараз фрегат небоєздатний та перебуває на ремонті. Можливо, під час модернізації (про яку говорять ще з 2016 року) він отримає зенітно-ракетний комплекс середнього або великого радіусу дії та/або протикорабельні ракети. Але це все у планах.
Більш новими є 7 малих броньованих артилерійських катерів типу «Гюрза-М». Вони озброєні 30-мм автоматичними гарматами та морськими модифікаціями протитанкових гранатометів. На основі цих катерів збудовані два десантно-штурмові катери типу «Кентавр», але вони більше двох років проходять випробування.
Також сили ВМС може поповнити збудований «з нуля» корабль «Симферопіль». Це многостраждальний проєкт «Лагуна» — який вже два роки обіцяють от от доробити, але у реальності корабль ще не введений у стрій. У будь якому разі це буде не бойова одиниця, а «розвідник» з дуже просунутими комплексами радіоелектронного спостереження та боротьби. Також він може виконувати функції штабного корабля — корабля управління.
Важливим кроком стала і передача до ВМС океанського рятувального буксиру «Олександр Охріменко», який декілька років стояв незадіяним та перебував у власності Адміністрації морських портів. Зараз він може виконувати цілу низку завдань — і як рятувальник, і як навчальне судно, і як центр водолазної підготовки, і як носій «підводних дронів» тощо.
Інші кораблі ВМС України не мають особливого бойового значення, або придатні лише для операцій у прибережних водах. Це, перш за все, середній десантний корабель «Юрій Олефіренко», побудований ще 1971 року, та ракетний катер «Прилуки», ракети з якого залишилися в окупованому Криму, тож тепер він служить як патрульний.
А що у Росії?
За своїм корабельним складом Чорноморський флот РФ у кілька разів переважає ВМС України. Це ракетний крейсер «Москва», якому у 2022-му виповниться 40 років; п'ять фрегатів; шість ракетних корветів; сім підводних човнів; сім великих десантних кораблів; чотири ракетні катери; шість протичовнових кораблів; 15 тральщиків; три патрульних корвети, а також допоміжні судна у великій кількості. Також флот може отримати наприкінці 2021 та протягом 2022 року ще два корвети, три патрульних та три ракетних катери.
Підводні сили налічують сім човнів — стару субмарину проєкту 877 «Алроса» та шість новіших, проєкту «Варшавянка», які ввели до складу флоту у 2014-2016 роках.
Десантні сили мають три старих бойових десантних кораблі побудови 70-х років та чотири кораблі, збудовані наприкінці 80-х.
Серед допоміжних суден треба окремо згадати про плавучу майстерню «Комуна». Це катамаран, збудований ще 1913 року для Російського імператорського флоту. Судно безліч разів піддавали ремонтам та модернізаціям. Зараз це одне з найстаріших військових суден у світі.
Російський флот базується переважно в окупованому Севастополі, також є бази у Новоросійську та Керчі. З урахуванням наявності берегових ракетних комплексів росіянам навіть не треба виходити в море з Севастополя, щоб уразити ракетним залпом Одесу з усіма ВМС України. А десантні кораблі можуть висадити десант у складі повноцінної механізованої бригади з важкою бронетехнікою протягом однієї ночі. Увечері вони виходять в море, а зранку — вже десь між Затокою та гирлом Дунаю чи прямо в Одесі.
Грузія
Військово-морських сил як окремого роду військ Грузія не має. Спроба цієї країни створити власний військовий флот, хоч і невеликий, закінчилася у 2008 році, коли під час війни з Росією більшу частину флоту, зокрема ракетні катери, знищили. Зараз Грузія має лише берегову охорону, у складі якої є 7 великих та 12 малих патрульних катерів — всі отримані вживаними від США, Греції, України, Туреччини, або залишилися з часів СРСР.
Зокрема, це два патрульних катери класу Island, які неодноразово заходили в Одесу під час міжнародних військових навчань, та один колишній турецький патрульний катер типу «АВ-25», два американських катери типу «Пойнт», два грецьких патрульних катери типу «Ділос».
Туреччина
Туреччину можна вважати найсильнішою державою на Чорному морі. Турецький флот має 16 фрегатів та 10 корветів, кожен з яких несе американські крилаті ракети «Гарпун». Також у Туреччини є 13 підводних човнів, частина з яких має можливість брати «підводну» версію протикорабельних ракет «Гарпун» замість торпед.
А наприкінці 2021-го або на початку 2022 року буде завершене будівництво універсального десантного корабля- вертолітоносця «Анадолу», який також зможе приймати декілька винищувачів F35. Таким чином, Туреччина увійде у своєрідний елітний клуб держав, які мають авіаносці.
Але є два «але». Велика частина флоту базується у Середземному морі, хоча може бути оперативно переведена у Чорне. Основна частина надводних кораблів має як головне озброєння від 4 до 8 американських протикорабельних крилатих ракет «Гарпун». Але всіх їх об'єднує суто ескортна направленість для дій у складі з'єднань НАТО.
Болгарія
Флот Болгарії невеликий. Його основа — три фрегати, які закупили вживаними у Бельгії. Також є два невеликі протичовнові та патрульні корвети, збудовані у СРСР, три ракетних катери такого ж походження, три тральщики та три невеликих мінних загороджувачі.
Румунія
Флот Румунії — це поєднання колишніх військових амбіцій диктатора Чаушеску з вживаними британськими кораблями. Головні сили — «флотилія фрегатів» з трьох кораблів. Два з них — колишні британські фрегати, збудовані у 1980-х роках. У складі румунського флоту ці кораблі не мають ракетного озброєння, на них є лише гармати та протичовнові торпедні апарати.
А ось третій корабель — найцікавіша бойова одиниця у Чорному морі. Зараз він має назву «Мерешешті» та вважається ракетним фрегатом. Але спочатку він класифікувався як ракетний крейсер під назвою «Мунтенія». Це найбільший військовий корабель, збудований у Румунії, який вперше вийшов в море 1985 року. Втім, після випробувань він ще кілька років стояв на переобладнанні — оскільки через надмірну вагу озброєння та надбудов загрожував перекинутися кілем догори. Корабель несе вісім застарілих радянських протикорабельних ракет, дві артилерійські установки, радянські протичовнові реактивні бомбомети та торпедні апарати.
Ще у Румунії є чотири збудованих у 1990-і патрульних корвети. На навчаннях їх легко помітити — завдяки чорному стовпу диму, наче від броненосців початку ХХ ст. або російського авіаносця «Адмірал Кузнецов». Легкі сили доповнені 6 ракетними катерами, 4 тральщиками та одним мінним загороджувачем. Окрім цього, на Дунаї Румунія має невелику військову флотилію.
Отже, найсильнішими на Чорному морі є флоти Туреччини та Росії. Україна займає передостаннє місце перед Грузією, але завдяки вже розпочатому будівництву сучасних корветів та ракетних катерів за кілька років вийде на третє місце в регіоні. Підводні сили мають лише Туреччина та Росія, при цьому Туреччина тут переважає кількісно. Також Туреччина має більше протикорабельних ракет у сумарному залпі з кораблів, але це досягнуто завдяки великій кількості ракетних катерів. Втім, ракети «Калібр» та «П-1000 Вулкан» на російських кораблях мають більшу дальність та могутнішу бойову частину, ніж ті, що знаходяться на озброєнні у Туреччини.
