НАТО чи ні. Що означають слова Пристайка про можливу відмову України від членства в Альянсі

Військовий тиск РФ, здається, почав давати свої результати. Політичне керівництво України подає сигнали, що все ж таки готове йти на поступки Кремлю. Такі висновки можна зробити після заяви посла України у Великій Британії про відмову України від вступу в НАТО.

Слова Вадима Пристайка під час інтерв’ю щодо можливої відмови країни від курсу в НАТО викликали неабиякий скандал. Міністерству закордонних справ та Офісу президента довелося оперативно пояснювати, що «слова вирвані з контексту». Мовляв, заради миру і збереження життів наших громадян Україна готова йти на будь-які формати діалогів з країнами та міжнародними організаціями.

З запису ефіру чітко видно, що ведучий умисно провокував посла на певну відповідь. Власне, згодом саме її і було використано для сенсаційної новини.   

В свою чергу, Дмитро Пєсков, речник президента РФ Володимира Путіна, оперативно відзначив, що офіційна відмова України «допомогла б сформулювати відповідь на занепокоєння Росії».

Президент Володимир Зеленський уточнив, що Україні постійно натякають на необхідність не ризикувати і не порушувати питання вступу до НАТО. За його словами, цього вже ніхто не приховує, тому потрібно бути відвертими.   

«А, може, дійсно питання відкритих дверей — це для нас така історія, як мрія, такий сигнал — куди ми йдемо. А коли там будемо — ніхто не знає. Не тільки Україна, а навіть деякі члени НАТО. Тому ми повинні рухатися тим шляхом, який ми обрали. Все одно на цьому шляху найголовніше, щоб була наша армія потужна. А куди цей шлях доведе і коли — подивимось», — сказав Зеленський  на спільній з канцлером Німеччини Олафом Шольцем пресконференції.   

Хто такий Вадим Пристайко

Пристайко є останнім представником так званої «дрім-тім» Зеленського зразка 2019 року. На відміну від інших членів команди, від досі залишається близьким до президента, на що вказує його нинішня робота у Великій Британії — країні, яка є одним з головних стратегічних партнерів України. До приходу в команду Зеленського Пристайко очолював місію України в НАТО, на цю посаду його призначав ще президент Петро Порошенко.

Можна припустити, що подібні заяви щодо членства в Альянсі вилетіли з вуст Пристайка невипадково. Таким чином Банкова може перевіряти ймовірну реакцію українського політикуму, суспільства та західних партнерів. Мовляв, країні загрожує небезпека війни, а в самому НАТО не поспішають нас приймати.    

«Коментар Пристайка цілком вписується в загальну політику Києва на даний момент. Україна намагається будь-що домогтися деескалації напруження, щоб відвернути російське вторгнення. На цьому напрямі вона відчуває на собі тиск з боку Росії та з боку західних партнерів, насамперед Франції та Німеччини. Крім того, кожен день ескалації дуже шкодить економіці. На фоні цього західні країни демонструють готовність до здачі Києва, виводячи своїх дипломатів та військових інструкторів. За цих умов Україна, через свого посла, демонструє свою миролюбність та готовність до компромісу. Відповідно, Путін зможе показати це як свою перемогу, ситуація фактично повернеться до статус-кво 2020 року», — сказав Chas News Денис Москалик, експерт Центру політичних студій «Доктрина».

У квітні 2020 року РФ зібрала на українському кордоні значне військове угрупування. Тоді західна розвідка також повідомляла про можливе вторгнення, але Кремль своїх вимог не називав. Згодом, після відведення військ, Путін повідомив, що він проти вступу України до НАТО.

Пошук союзників

Не чекаючи незграбних пояснень від української влади, Джеймс Хіппі, заступник міністра оборони Великої Британії, заявив, що вони готові підтримати будь-яке рішення щодо НАТО.  

Саме Велика Британія нещодавно заговорила про можливість малого союзу з Україною та Польщею. Ліз Трасс, міністр закордонних справ Великої Британії, розповіла про ідею майбутнього зміцненого партнерства між державами. Оголошення про його створення очікувалось під час візиту до Києва глав урядів Великої Британії — Бориса Джонсона та Польщі — Матеуша Моравецького. Проте його відклали через хворобу Трасс.

«Якщо Україна вирішить не ставати членом НАТО, ми це підтримаємо — це вирішувати українцям. Так само, якби Україна зарезервувала свою позицію і сказала, що в майбутньому вона може захотіти вступити до НАТО, ми б теж підтримали це, бо це — суверенітет», — заявив Хіппі.  

НАТО не надавало гарантій щодо членства України. Від 2008 року, коли пролунали заяви, що двері Альянсу залишаються відкритими, не відбулось жодних поступок щодо зближення. За цей час Україна отримала статус країни — аспіранта НАТО, який означає офіційне визнання прагнення держави отримати повноцінне членство. А також участь в партнерстві з розширеними можливостями, де, крім нас, також присутні Австралія, Фінляндія, Грузія, Йорданія та Швеція. Плану дій щодо членства Києву досі не надали.

Слова Зеленського про натяки не порушувати питання НАТО мають своє підтвердження. Тиждень тому, 7 лютого, Bulletin of Atomic Scientists, що з 1947 року веде так званий «годинник судного дня», розмістило статтю про нейтральний статус Австрії. Видання пропонує відмовитися від планів членства в НАТО в угоду новому договору щодо захисту суверенних прав. Документ мають підписати Україна, РФ, Білорусь, ЄС, НАТО, США, а також сусідні з Україною держави. Цей регіональний рамковий договір має створити комісію з контролю над дотриманням.

У разі недотримання комісія може скликати екстрену конференцію учасників договору та передати порушення до Ради Безпеки ООН для вирішення. При цьому жодні обговорення у Раді Безпеки щодо України не повинні підлягати ветуванню. Щоправда, авторам статті не зайвим було б згадати про Будапештський меморандум, який теж на папері гарантував безпеку та суверенітет України. Але в 2014 році під час анексії Криму ніхто про нього не згадав.  

Тому, не відкидаючи перспективи майбутнього членства в Альянсі, Україні необхідно шукати інші можливості оборонних союзів. На кшталт тристороннього оборонного пакту AUKUS, про створення якого у вересні 2021 року оголосили Велика Британія, США та Австралія.