Петра Порошенка, п'ятого президента України, жартома називають «гетьманом». Подейкують, що це вигадка штабу політика, яка мала на меті закріпити в свідомості його виборців образ «батька нації». Ймовірно, «лаври» Порошенка не дають спокою чинному президенту Володимиру Зеленському, адже його оточення заговорило про необхідність для держави одноосібного лідера. Так, Олексій Данілов, секретар Ради національної безпеки та оборони (РНБО), розповів, що виступає за перетворення України на президентську республіку. На його думку, саме сильна особистість на верхівці влади дозволить країні зробити значний ривок вперед.
«Якщо ви хочете мою особисту думку, я можу сказати. Я за жорстку президентську республіку. Тоді є відповідальна людина, яка розуміє, на що вона йде, навіщо і так далі. У нашій історії важко знайти факти, коли без особистості можна було зробити ривок вперед... Можуть бути парламентсько-президентські республіки? Так, вони можуть існувати, але в умовах, коли є вже усталена демократія, яка має своє коріння, для цього повинні пройти століття», — розповів «РБК-Україна» своє бачення Данілов.
За словами секретаря РНБО, для олігархічного клану набагато простіше буде працювати, якщо встановиться парламентсько-президентська республіка. Тому, якщо переходити на президентську республіку, президента потрібно робити главою виконавчої влади, саме на нього замикати всі процеси.
Від Кучми до Януковича і назад
РНБО давно переросла притаманні їй функції координації питань національної безпеки і оборони. Сьогоднішню Раду можна назвати органом, що замінює своїми рішеннями органи слідства та суди. А від недавнього часу — ще й реєстратора та регулятора вітчизняної олігархічної системи. Щоправда, парламент ще має виправити свої помилки, які виникли через поспіх в ухваленні відповідного закону.
З огляду на політичний досвід Данілова його заклики до зміни форми правління виглядають дивними. За Конституцією, Україна є республікою. Жодних згадок про президентську чи парламентську форму правління в Основному законі немає. Умовна класифікація на президентсько-парламентську чи парламентсько-президентську з'явилася у політичних експертів та оглядачів для більш зручного пояснення повноважень глави держави у відношенні до виконавчої влади. З того часу згадана термінологія прижилася в політичній практиці. Але зауважимо, що вона не є юридичною нормою.
.jpg "Олексій Данилов")
Відповідно до першої редакції Конституції 1996 року, президент, за згодою Верховної Ради, призначав прем'єр-міністра, а за поданням — прем’єра, членів уряду та керівників органів виконавчої влади. 2004 року відбулася конституційна реформа, внаслідок якої повноваження щодо призначення прем'єра та формування уряду перейшли до коаліції депутатських фракцій. Зміни мали на меті обмежити повноваження майбутнього президента, яким мав стати Віктор Ющенко. Саме під ці зміни до Основного закону Олексій Данілов став народним депутатом: у Верховну Раду V скликання його обрали за списком «Блоку Юлії Тимошенко». В парламенті Данілов працював у комітеті з питань державного будівництва, регіональної політики та місцевого самоврядування. До цього очолював Луганську облдержадміністрацію та керував виборчим штабом Ющенка.
Вже 2010 року, за часів президентства Віктора Януковича, Конституційний Суд скасував реформу, повернувши редакцію 1996 року. До слова, через ці дії президента-втікача звинувачують в узурпації державної влади. Судовий процес відбувається й досі.
У лютому 2014 року Верховна Рада знову повернула в дію Конституцію 2004 року, яка зі змінами чинна на сьогодні.
Освічений авторитаризм для Зеленського
«Кардинальних змін в умовах протистояння гілок влади не досягнути, тому потрібна чітка вертикаль. Для України це може бути своєрідний освічений авторитаризм. Навколо президента є оточення, парламент не об'єднаний жодною ідеологією, тому вихід саме такий. В наших умовах, особливо коли йде війна, це може бути розумним виходом», — говорить політтехнолог Сергій Гайдай.
За його словами, прикладом «освіченого авторитаризму» є Грузія часів Михеїла Саакашвілі, коли розширені повноваження президента дозволили перемогти криміналітет та змінити країну.
Втім, зараз, коли в руках Зеленського сконцентровані всі важелі впливу, говорити, що йому щось заважає, недоречно. Президент має більшість в парламенті, нового лояльного голову Верховної Ради, вплив на силовий блок та органи правосуддя.
«Очевидно, що керівництво країни дуже хоче президентську республіку, а Данілов як один з рупорів команди президента говорить про це прямо. Але це підриває конституційний устрій та веде до авторитаризму. Це точно не наш шлях. З часом може з'явитися своя «Валентина Терешкова» і запропонувати президенту керувати вічно», — пояснює політтехнолог Денис Богуш.
Експерт нагадує, що Україна має міцні парламентські традиції — вибори гетьманів Запорозької Січі, всенародні віче. Тому Данілов помиляється щодо формування традицій.
А політолог Олексій Гарань нагадує, що головною вимогою Майдану 2014 року було повернення до Конституції 2004 року. Саме проти узурпації влади вийшли мільйони українців. «Говорити про зміну форми правління в державі — це точно не функція РНБО. Має бути щонайменше парламентська дискусія. Ми вже мали президентську республіку: Леонід Кучма, один рік Віктора Ющенка, потім Віктор Янукович. Результати відомі. Крім того, хочу зауважити, що в країнах Європи немає президентських республік», — говорить Гарань.
Чинна влада вже робила спроби змінити Конституцію України на свій лад. 2019 року Зеленський ініціював зміни щодо децентралізації влади. Тоді пропонувалося ліквідувати назви областей та райони, а владу на місцях мали представляти префекти президента. Після хвилі критики фахівців з конституційного права та опозиції законопроєкт відкликали.
Змінити форму правління в державі буде ще важче. З урахуванням того, що вона зафіксована в «Загальних положеннях», відповідні зміни мають бути підтримані на всеукраїнському референдумі. На фоні стрімкого зниження рейтингу Володимира Зеленського чинна влада навряд чи піде на подібне рішення.
Нагадаємо, згідно з соціологічним опитуванням, проведеним Київським міжнародним інститутом соціології, в жовтні рейтинг глави держави склав 24,7%. Ще два роки тому за політика віддали свої голоси більше 73%.
Втім, навряд чи Зеленському насправді потрібні конституційні зміни. Скоріше, на тлі репутаційних втрат оточення президента намагатиметься сформувати у виборця образ Зеленського як «найвеличнішого лідера сучасності», українського Шарля де Голля чи Кемаля Ататюрка. А для цього гучних заяв провладних політиків цілком достатньо.
