11 січня «Укрзалізниця» опублікувала дані щодо пасажирських перевезень під час новорічних свят. За інформацією компанії, в цей період потягами скористувалися 1,56 млн пасажирів — на 38% більше, ніж минулого року.
Пік перевезень припав на 9 січня 2022 р. У цей день «Укрзалізниця» перевезла 105 тис. пасажирів. Для порівняння — на початку 2021 р. аналогічний пік був 3 січня, коли перевезли 81 тис. пасажирів.
Звичайно, у встановленні рекорду певну роль зіграла низька база порівняння. Наприкінці грудня 2020 року захворюваність на коронавірус була в кілька разів вищою, ніж наприкінці 2021-го, та взагалі, люди ще не оговталися від локдаунів — тому просто менше їздили країною.
Крім цього, у пожвавленні пасажирського сполучення певну роль зіграла і допомога від держави вакцинованим — у просторіччі «Вовина тисяча». За рахунок цих коштів купили більш як 326 тис. квитків — всього на 131 млн. гривень, в середньому по 403 грн за один квиток.
Вже краще
Із середини грудня «Укрзалізниця» почала призначати додаткові потяги та додаткові рейси звичайних пасажирських потягів у найпопулярніших напрямках — між великими містами та у напрямку Карпат. Було призначено 23 додаткових потяги, 5 додаткових рейсів та два подовжених маршрути для регулярних потягів. Завдяки цьому залізничники змогли на 19% збільшити кількість запропонованих місць у популярних напрямках.
При цьому 14% від всього обсягу пасажирських перевезень склали новопризначені потяги, які почали курсувати з 12-13 грудня 2021 р. та нові регіональні експреси — такі, як «Дунайський», «Слобожанський», «Буковельський» експреси на нових дизель-поїздах.
Більш інтенсивно працювали і потяги «Інтерсіті». Вони показали приріст пасажиропотоку на 36% відносно зимового періоду 2020-2021 рр. та навіть приріст у 4,2% від «доковідного» пікового зимового сезону 2019-2020 рр. При цьому кількість таких потягів залишилася тією самою — 10 електропотягів Hunday, 2 електропотяги «Тарпан» по 9 вагонів та декілька 5-вагонних потягів локомотивної тяги.
Зокрема, широко розрекламували найдовший в Україні потяг Маріуполь — Рахів.
Між Києвом та Львовом відбулися перші рейси відремонтованого двоповерхового електропотягу «Шкода».
Призначили навіть швидкісний «Інтерсіті» сполученням Київ — Славське. А з 25 грудня між Львовом та Ясинею почав курсувати «Буковельський експрес» на новому дизель-поїзді ДПКР3.
Більш за те, цієї зими «Укрзалізниця» нарешті звернула увагу на проблему «останньої милі» під час подорожей до карпатських курортів — відсутності зручного транспорту між залізничними станціями та самими курортами. Про неї говорять вже десятки років, але, судячи з усього, до кінця минулого року «лобі маршрутчиків» якось домовлялося з керівництвом УЗ. Утім, цієї зими, «Укрзалізниця» все ж таки запустила автобусні шатли до Буковеля, час відправлення яких був прив’язаний до прибуття поїздів.
А що з місцями?
У перші дні січня «Укрзалізниця» «викинула» у продаж більш як 1,8 тис. квитків у «західному» напрямку — лише за рахунок зняття службового бронювання. Однак у день православного Різдва 7 січня блогер та залізничний експерт Олег Васильєв зазначив, що квитків все одно не вистачає. «8-9 січня виїхати зі Львова до Києва протягом дня неможливо. Також розкуплено всі місця в поїздах за напрямками: Ужгород-Київ, Харків-Київ, Запоріжжя-Київ, Ковель-Київ. Якщо чатувати квитки у мережі, то час від часу з'являються по 2-3 вільних місця», — написав він.
І тут ми підходимо до найбільш цікавого. При тому, що під час цьогорічних свят УЗ перевезла на 38% більше пасажирів, ніж рік тому, населеність потягів у період новорічних свят склала 76%, і зросла у порівнянні з аналогічним періодом 2020-2021-го лише на 11%. Тобто, у 2020-2021 рр. потяги, в середньому, були заповнені на 65%, а зараз — на 76%.
Утім, місць все одно не вистачало.
Це можна пояснити лише нерівномірністю заповнення потягів — коли одні напрямки виявилися перевантаженими, а інші — були змушені їхати майже порожніми, але відмінити їх було неможливо.
Що ж робити?
Єдиним способом якось вплинути на ситуацію є оперативна зміна складу потягів. Це можуть бути вагони, оперативно зняті з інших напрямків, чи вагони, взяті з так званого «резерву». Як правило, вони мають не найкращий технічний стан та вже майже досягли критичного терміну служби.
І тут варто згадати про «подарунок», який Державна служба України з безпеки на транспорті зробила «Укрзалізниці» «під ялинку». «Укртрансбезпека» своїм наказом від 30.12.2021 призупинила дію ліцензії «Укрзалізниці» на перевезення пасажирів та небезпечних вантажів.
Звичайно ж, скандал вдалося владнати, з 11 січня 2022 р (саме в цей день мала бути анульована ліцензія) пасажирські перевезення не зупинилися, проте, найцікавіше залишилося за кадром — які саме порушення виявила «Укртрансбезпека». З офіційних джерел відомо лише те, що їх більше 100. Втім, як стверджують інсайдери залізничної галузі, більша частина зауважень стосувалася неналежного стану рейок на деяких маршрутах та неналежного стану локомотивів та вагонного парку. Нагадаємо: останнім часом суттєво збільшилася кількість випадків загоряння локомотивів, які УЗ експлуатує ще з радянських часів, тому вони вичерпали свій ресурс і тому знаходяться в критичному стані.
На щастя, до цього дня локомотиви загорялися лише під вантажними поїздами. Хоча, незручності від цього відчувають і пасажири. Аварії часто призводять до суттєвої затримки поїздів.
Хмарне майбутнє
Як свідчать результати дослідження рівня задоволеності українців сервісом «Укрзалізниці», який наприкінці 2021 р. проводило агентство 4Service, 82% українців вважають залізницю основним видом транспорту при подорожах та інших поїздках країною.
Стратегічні позиції «Укрзалізниці» навряд чи похитнуться у найближчі роки. Головна перевага залізничних перевезень, особливо у зимовий період — передбачуваність.
Під час туманів та сильних снігопадів можуть закритися аеропорти, а подорож автомобільним транспортом у таких умовах є вкрай ризикованою пригодою. Поїзди ж їздять за будь-якої погоди.
Утім, лоукостери на напрямках між Києвом та Львовом, Одесою чи Харковом вже сутєво «підтискають» УЗ. У деякі періоди квити на літак коштують так само, або навіть дещо дешевше, ніж у купейному вагоні потяга. А очікуваний початок внутрішніх авіарейсів від великих європейських авіакомпаній після того, як повноцінно запрацює угода про єдиний авіапростір з ЄС може значно скоротити ринок пасажирських залізничних перевезень далекого сполучення у преміум-сегменті.
Також зростає конкуренція між залізницею і автоперевізниками. Варто лише пригадати запуск Ski Bus від Uklon. Варто нагадати, що у країнах Східної Європи поява бюджетних автобусних перевізників на кшталт Flixbus чи Eurolines років 10-15 тому суттєво вплинула на ринок залізничних перевезень. Для того, щоб впоратися з конкурентами, залізницям довелося переглянути свої маркетингові стратегії — суттєво покращити сервіс та скоротити час подорожей між великими містами, щоб поїздка на поїзді стала швидшою, ніж автобусом.
Підвищення цін на залізничні перевезення зробить конкуренцію з лоукостерами та автобусними перевізниками ще більш жорсткою. «Укрзалізниця» обіцяє у 2022-му не підвищувати ціни на квитки, але йдеться радше про те, що не будуть зростати базові тарифи, а підвищення цін відбудеться за рахунок зростання комісій та прихованих платежів. Наприклад, нещодавно «Укрзалізниця» зробила друк квитків у касах платним. Він коштує 12 грн.
Всі ці виклики вимагають від «Укрзалізниці» системних трансформацій. І головна з них — збільшення швидкості пасажирських поїздів. Наприклад, саме такий шлях обрала залізниця Польщі. «Планується, що до 2030 року кількість поїздів далекого прямування буде збільшено вдвічі, а пасажири отримають сервіс високого рівня, та швидкість руху пасажирських поїздів у 160-250 км/год стане нормою. Наразі більшість поїздів далекого прямування у Польщі розвивають швидкість 120-160 км/год», — пише Олександр Кава, заступник міністра фінансів.
Поки що «Укрзалізниця» може похвалитися лише оголошенням тендеру на придбання 30 нових плацкартних вагонів. Де держкомпанії взяти гроші на більш масштабні трансформації — питання відкрите. Повернення Сергія Лещенка до складу наглядової ради «Укрзалізниці» навряд чи його вирішить.
