29 листопада у німецькому Нюрнберзі планували відкрити найвідоміший у світі різдвяний ярмарок — Крісткіндлесмаркт. Але його скасували. Зараз все, що нагадує про свято, — вивіска над площею з порожніми павільйонами.
Ізраїль, Японія та Марокко знову закрили кордони, а Австралія вчергове відтермінувала їхнє відкриття для туристів. Джо Байден заявив, що всім американцям треба повторно вакцинуватися від COVID-19. Moderna почала роботу над створенням нової вакцини. Pfizer також відзвітував про готовність у разі необхідності налагодити випуск нового препарату.
Ціни на нафту, що злітали з дня в день, відкотилися до рівня вересня — $70 за барель. А ось ціна маловідомого кріптотокену Omicron, навпаки, — зросла майже у 10 разів.
Все це — реакція світу на появу нового штаму коронавірусу, якому ВООЗ дала назву «Омікрон». Втім, найбільш хвилює те, що весь цей галас пов’язаний не стільки з науковими знаннями про новий вірус, скільки зі старою як світ сентенцією Сократа: «Я знаю, що я нічого не знаю».
Краще за всіх ситуацію, що склалася зараз у світі, описав Ентоні Фаучі, головний інфекціоніст США. «У віруса є безліч мутацій, які припускають, що він може вислизнути від захисту... Все це (лише) можливо, але навіть таких припущень достатньо для тривоги... Може, все вийде інакше, але ми дійсно хочемо бути готовими, і саме тому робимо те, що робимо».
Звідки новий штам взявся?
Вперше виявили новий штам у ПАР 9 листопада, ще кілька тижнів розшифровували його геном. Тому до ВООЗ дані про «Омікрон» потрапили лише 24 листопада. За цей час вірус встиг розповсюдитися по планеті — станом на 29 листопада його виявили вже на всіх континентах. Тому ВООЗ уникає згадки ПАР як країни походження вірусу.
Гіпотетично він виник у організмі хворої на СНІД людини, ослаблений імунітет якої довго не міг подолати «корону» і став своєрідним інкубатором мутацій. Втім, це теж лише припущення.
А назва у нього звідки така?
Щоб уникнути стигматизації країн, де знайшли нові штами коронавірусу, ВООЗ ще перед початком розповсюдження індійської «Дельти» вирішила називати нові штами літерами грецького алфавіту. А коли вони закінчаться, перейти на назви сузір'їв.
Останній перед цим штам коронавірусу виявили у січні 2021-го у Колумбії. Для його позначення взяли літеру μ — «мю». Далі у грецькому алфавіті йдуть ν — «ню» та ξ — «ксі».
Але їх пропустили. «Ню» — тому, що першою назвою, яку присвоїли вірусу з Уханя у 2019 році, була 2019-nCoV: новий коронавірус 2019 року. Потім вірус перейменували у SARS-CoV-2 (другий коронавірус, який викликає гострий респіраторний синдром), але у ВООЗ вирішили, що застосування літери «ню» у назві штаму все одно може викликати плутанину.
З «ксі» ще цікавіше. Грецька «ксі» латиницею передається як Xi. Так само пишеться ім’я китайського лідера Сі Цзиньпіна (Xi Jinping). А Китай — один з головних донорів ВООЗ. Хоча офіційно літеру пропустили, щоб не ображати будь-кого з носіїв популярного у країнах Азії прізвища Сі.
Але ж чому навколо нового штаму так багато галасу?
Новий штам коронавірусу містить велику кількість мутацій порівняно з вірусом з Уханя — їх 32. До того ж декілька цих мутацій пов’язані з шиповидним S-білком, завдяки якому вірус прикріплюється до клітин організму. Гіпотетично вони можуть змінити просторову структуру білка, а значить, знизити ефективність вакцин.
Адже антитіла, які виробляє організм у відповідь на вакцинацію, взаємодіють з вірусом за принципом «ключа та замка» — тобто форма антитіл відповідає формі вірусних білків, так само, як ключ відповідає формі замка.
Викликають занепокоєння і декілька мутацій, які можуть полегшити проникнення вірусу у клітину і зробити його більш заразним. Втім, поки що це лише гіпотези. Як пояснює український генетик та популяризатор науки Олександр Коляда, «головне, чим може бути небезпечний новий варіант, це підвищена швидкість передачі. Так, в одному регіоні ПАР, де зараз відбувається спалах цього варіанту, в середньому людина заражає 1,5 нових людини. А з цим варіантом – цілих два. Ця різниця може здаватися дрібною, але вона здатна сильно прискорити поширення вірусу».
А як зазначають у ВООЗ, поки незрозуміло, чи викликає новий штам захворювання, більш важке порівняно з іншими варіантами. У Південній Африці, де з’явився новий вірус, останнім часом збільшується кількість госпіталізацій: зараз фіксують близько 3 тис. випадків на день порівняно з 500-600 випадками на початку листопада. Втім, це може бути пов’язано зі збільшенням загальної кількості людей, які інфікуються, а не через специфічне зараження новим варіантом. «Наразі немає інформації, яка б припускала, що симптоми, пов’язані з «Омікроном», відрізняються від симптомів інших варіантів», — пояснюють у ВООЗ.
Більш за те, дослідники з ПАР стверджують, що викликане новим штамом захворювання проходить надзвичайно легко: все обмежується ломотою в тілі, головним болем, лихоманкою та іноді сухим кашлем. Але нюанс у тому, що в ПАР лише 6% пенсіонерів. Тому лікарі спостерігають переважно за молодими пацієнтами. А як поводитиметься вірус у старіючих Європі та США, достеменно не знає ніхто.
Тепер доведеться знову вакцинуватися?
Поки що це теж незрозуміло. Так, у компанії Moderna заявили, що розглядають три варіанти стратегії боротьби з новим штамом: збільшення удвічі дози бустерної вакцини (зараз для третього щеплення використовують половину стандартної дози); створення мультивалентної вакцини, яка буде захищати одразу від декількох варіантів коронавірусу та створення специфічної вакцини проти штаму «Омікрон».
У Pfizer стверджують, що вже почали роботу над адаптацією вакцин під новий штам, але кажуть, що на це потрібно багато часу. Хоча Урсула фон дер Ляєн, президентка Єврокомісії, стверджує, що відповідно до контракту з ЄС компанії Pfizer та BionTech мають адаптувати свою вакцину до нового штаму коронавірусу протягом 100 днів, якщо він виявиться стійким до існуючих вакцин.
Втім, розробники вакцини AstraZeneca з Оксфордського університету вважають, що новий штам навряд чи викличе «перезавантаження» пандемії. Вони висловлюють думку, що наявні вакцини все ще здатні протидіяти новому штаму. Хоча компанія вже повідомила, що вивчає у країнах Південної Африки ефективність своєї вакцини проти «Омікрону».
У тому, що наявні вакцини захищатимуть від важкого перебігу захворювання, викликаного новим штамом, заявляють і вчені російського інституту ім. Гамалеї, де розробили вакцину «Спутник V».
Між тим, не чекаючи на висновки розробників вакцин, у США закликали всіх американців зробити бустерну дозу вже існуючими препаратами. Третю дозу вакцини проти COVID-19 закликають зробити всіх, хто вакцинувався Pfizer чи Moderna понад 6 місяців тому та будь-кого, вакцинованого Jonson@Jonson, навіть якщо з дати вакцинації минув лише місяць.
У ЄС також рекомендують членам спільноти дозволити введення бустерної дози вакцини як мінімум для людей старших за 40 років, а за можливості — вакцинувати третьою дозою всіх дорослих.
Нагадаємо, в Україні поки що бустерна вакцинація не дозволена.
Що ж буде з новорічною відпусткою?
На жаль, це зараз теж неможливо передбачити. ВООЗ закликала країни світу не закривати кордони, пояснюючи, що введення обмежень на подорожі істотно не впливає на розповсюдження вірусу. Втім, варто нагадати, що у лютому 2020-го ВООЗ говорила те ж саме, але після того, як більшість країни світу позакривали кордони та обмежили авіасполучення, організація переглянула свою позицію.
З іншого боку, коли у світі лише почав розповсюджуватися штам «Дельта», деякі країни теж ввели обмеження на авіасполучення з Індією. Однак це призвело до нової хвилі закриття кордонів.
Поки що можна впевнено сказати лиш те, що у найближчі місяці доведеться відкласти подорож до держав Південної Африки — з цим регіоном більшість країн світу вже припинили авіасполучення. Втім, ці держави аж ніяк не входять у число найбільш популярних туристичних напрямків серед українців.
У журналістиці існує неписане правило: статтю не можна закінчувати фразами на кшталт «Час покаже» чи «Поживемо — побачимо». Але у випадку зі штамом «Омікрон» доведеться закінчити саме так. Адже поки що невідомих у цьому складному рівнянні набагато більше, ніж наявної інформації.
