404

Сторінку не знайдено

Chas.News not found
Рік «чорного кажана». Топ-10 подій світової економіки у 2020 році

З легкої руки професора KSE Михайла Колісника 2020 рік влучно назвали роком «чорного кажана». Але далеко не все у світовій економіці виявилося аж так драматично, як видавалося на початку коронакризи.

Chas News пропонує перелік трендів, які визначили економічний профіль 2020 року і напевно формуватимуть бізнес-середовище у 2021-му.

Найбагатші люди планети стали ще багатшими

Американський Forbes нараховує у світі 2,2 тис. офіційних доларових мільярдерів. При цьому лише у третини з них зменшилася номінальна вартість активів. Натомість понад 60% багатіїв за 2020 рік стали ще заможнішими. Статки першої п’ятірки найуспішніших мільярдерів в сукупності збільшилися на $310,5 млрд.

Відомо, що капіталізація активів таких фармгігантів, як Pfizer, Moderna, Regeneron, Gilead Sciences або AstraZeneca зросли на 100% і більше. Тут все зрозуміло — світ чекає вакцини від «чуми ХХІ століття». Але до першої п’ятірки за чистими прибутками увійшли аж ніяк не власники фармацевтичних бізнесів. На першому місці — засновник і натхненник Tesla і SpaceX Ілон Маск. Його статки становили $137 млрд, але зросли лише за останній рік на $110,3 млрд.

Далі з істотним відривом слідує засновник і голова Amazon Джеффрі Джорґенсен, відомий більше як Безос. Поки світ чекав на оголошення чергового локдауну, його «кишеня» розширилася на $67,5 млрд, сягнувши в підсумку $182,2 млрд. При цьому Bloomberg оцінив статки Безоса у понад $202 млрд. У будь-якому разі, саме він залишається найбагатшою людиною світу.

Якщо гадаєте, що на третьому місці серед найуспішніших мільярдерів 2020 року нарешті з’явився фармдилер, то помиляєтеся. Першу трійку закрив виробник бутильованої води Nongfu Spring Чжун Шаньшань. Його активи зросли у вартості вдвічі, сягнувши $62,5 млрд.

На четвертому місці — мажоритарний власник найбільшого в США іпотечного банку Quicken Loans Деніел Гілберт. Його статки за рік, що минув, зросли на $37,1 млрд, сягнувши $44 млрд. Експерти вважають це наслідком панічних очікувань девальвації долара, що спонукало споживачів повернутися до інвестицій в нерухомість. На п’ятому місці — власник брендів Christian Dior, Louis Vuitton, Givenchy, Guerlain, Moët & Chandon, Hennessy, Chaumet француз Бернар Арно. Його активи, як не дивно, також зросли на $35 млрд, становивши $146,3 млрд. Неймовірно, але факт!

Це пожива для далекосяжних висновків. Світ чекає не так панацеї від «ковідки», як інновацій. Зрештою, інвестори усвідомлюють кліматичні зміни на планеті та спричинені цим імовірні проблеми з питною водою, що й пояснює астрономічну капіталізацію китайського харчового бренду Nongfu Spring. Попри пильний погляд у майбутнє та тремтливе ставлення до чистої води, людство досі полюбляє розкіш, гламур та інші реквізити статусності. І не ладно відмовити собі у лакшері-шопінгу навіть в умовах епідеміологічної паніки. Можливо, це також спосіб психологічної протидії депресивним настроям…

Біткоїн встановив новий рекорд

Це ще один тренд, який зі зростанням глобальних страхів та вразливості локальних ринків лише набирає обертів. На початку 2020-го курс біткоїна становив лише $7 тис. Третій рік поспіль біткоїн підживлював хвилю песимізму щодо долі криптовалют, як тут йому на порятунок прийшла коронакриза.

Наприкінці року «чорного кажана» біткоїн вперше в своїй історії зруйнував планку в $30 тис. Ще з тиждень нового року щодня встановлював нові рекорди, сягнувши $41,5 тис, відтак повернувся у коридор $31-33 тис. Як таке можливо?!

Експерти пояснюють цей феномен бажанням центробанків девальвувати національні валюти заради пожвавлення економіки, а також загалом недовірою до фіатних грошей, чия вартість визначається не так реальною ситуацією на ринках, як глобальною політичною кон’юнктурою.

І ще один фактор: біткоїн як найбільш популярна в світі цифрова валюта росте пропорційно розширенню глобальних цифрових комунікацій. Це ще один стійкий тренд, із яким нам доведеться жити в 2021 році — попри рецесії та негативні очікування, нав’язані пандемією.

Goldman Sachs виплатив $3 млрд за корупційний скандал

У 2020 році сталася безпрецедентна як для світових інвестиційних гігантів подія —Goldman Sachs визнав свою причетність до корупційного скандалу й виплатив «моральних репарацій» на рекордну для світової історії суму — $3 млрд. Причина скандалу — вимивання коштів державного малайзійського інвестфонду 1Malaysia Development Berhad (1MDB) через емітовані в 2013 році Goldman Sachs облігації. Мінюст США провів власне розслідування й виявив, що за сприяння чиновників Малайзії, Саудівської Аравії та ОАЕ з 1MDB загалом вимито понад $4,5 млрд. Начебто інвестбанк був у курсі, але заплющив очі на очевидне використання «прокладок».

1MDB здійснював закупки енергетичних активів у Малайзії за завищеними цінами. Відтак кошти осідали на рахунках, безпосередньо пов’язаних із засновником 1MDB Наджибом Разаком, на той час прем’єр-міністром Малайзії. В скандалі також загрузли троє гравців «великої четвірки». KPMG візував рахунки Разака під час процедури складання ним урядової присяги в 2010 році, роком пізніше Deloіtte оцінював портфель 1MDB, а E&Y надавав податковий консалтинг.

В 2018 році новий уряд Малайзії доручив спеціальний аудит 1MDB останньому представникові «великої четвірки» — PwC, компанії, яка двома роками раніше надала схвальний висновок щодо здоров’я активів Приватбанку (на той час ще в складі групи «Приват» Ігоря Коломойського). У розслідуванні схемних оборудок задіяли правоохоронні структури США, Великобританії, Швейцарії, Люксембургу, Австралії та ще десятка країн, де були заморожені афілійовані з 1MDB активи. Арешти наклали на нерухомість у Беверлі-Хіллз, Лос-Анджелесі, Манхеттені (готель Park Lane) та Лондоні на майже мільярд доларів. І, що найкумедніше, заарештували навіть авторські права фільму «Вовк з Уолл-стріт» продюсерської компанії Red Granite Pictures, яка знімала цей кіношлягер, зокрема, за гроші 1MDB. Невдовзі продакшен погодився виплатити $60 млн за врегулювання конфлікту й умив руки.

24 липня 2020 року репараційну угоду закрили: уряд Малайзії отримував від Goldman Sachs $2,5 млрд готівкою та гарантію інвестбанку на $1,4 млрд у вигляді облігацій. Ще пів мільярда були розподілені між регуляторами США, Великобританії, Швейцарії та інших країн. Водночас уряд Малайзії погодився зняти всі кримінальні звинувачення проти Goldman та припинити розслідування проти його 17 чинних та колишніх топменеджерів. Експерти кажуть, що банк ще добре виплутався…

Amazon и Alibaba — змагання за надприбутки пробило стелю

Два гіганти електронної комерції вступили у 2020 році у двобій «по-дорослому». За перші 10 місяців «кризового» року виручка Amazon зросла на майже 40% — вдвічі більше, ніж торік. При цьому чистий прибуток становив понад 70% від виручки, що вчетверо більше, ніж до коронакризи.

Приблизно так само зросли доходи китайського візаві — Alibaba. Втім, скоригований прибуток китайського маркетплейсу оцінюється лише на рівні 28%. На відміну від Amazon, стагнацію продажів Alibaba експерти пояснюють не так «вуханьською чумою», як політичним тиском на засновника компанії Джека Ма.

24 жовтня 2020 року він дозволив собі піддати банківську систему КНР нищівній критиці та закликав до реформ. Мовляв, китайські банки працюють «неначе ломбарди», що стримує розвиток інновацій. Промова пролунала за кілька тижнів до запланованого IPO дочірньої компанії Alibaba. Це мав би бути найбільший у світі IPO вартістю близько $35 млрд. Але за кілька днів до події регулятори КНР призупинили лістінг акцій, пославшись на «серйозні проблеми». Також проти Alibaba Group влада розпочала антимонопольне розслідування.

Суперечка Ма з керівниками найбільших державних банків КНР тривала не перший рік. ІРО мав би надати власникам компанії новіші інвестиційні інструменти з більшим рівнем доходності, ніж пропонували традиційні банки. Проте комуністичний уряд Китаю показав, хто в домі хазяїн.

Акції інтернет-гіганта обвалилися на 11%, через що, на відміну від Безоса, власний капітал Джека Ма виріс за коронакризовий рік лише на $4,3 млрд. Більше того, останнім часом дедалі частіше лунають підозри, що Джек Ма не просто ховається від публічності — він фізично зник

SpaceX відкрив еру комерціалізації космосу

Приватні аерокосмічні компанії давно намагалися перетворити космос у джерело прибутку. З легкої руки Ілона Маска це сталося дуже швидко і вже невідворотно. У минулому році Space X Маска перетворився на головного підрядника NASA з запуску на орбіту всілякого «заліза» і навіть відправлення астронавтів, позаяк заповзявся робити це в рази дешевше, ніж саме NASA чи його багаторічний партнер — «Роскосмос».

Це не перший космічний чартер SpaceX, але вперше з екіпажом на борту. Для цього компанія використала власну інноваційну капсулу Dragon, яка через два місяці успішно повернула астронавтів Дага Херлі й Боба Бенкенома у гостинні води Мексиканської затоки. А 15 листопада 2020 року SpaceX повторив успіх, доставивши на МКС вже чотирьох астронавтів — трьох американців і японця. Після закриття в 2011 році програми багаторазових «космічних човників» Space Shuttle це стало справжнім проривом космічної індустрії США.

А ще це чергова перемога США у геополітиці. Стьоб одного з кремлівських можновладців, мовляв, відмовившись від послуг «Роскосмосу», США запускатимуть екіпажі на орбіту хіба що за допомогою батуту, виявився злим жартом для самої російської космічної індустрії, яка втратила якірного клієнта. І це ще не все, чим відзначився депресивний на позір 2020 рік. З платформи SpaceX вже стартував Dragon 2, призначений доставляти астронавтів на майбутню станцію Lunar Gateway на Місяці. Ця капсула може не лише пілотуватися, а й стикуватися зі станцією та сідати без участі астронавтів. Все це наближує епоху колонізації Місяця та Марса на роки. Принаймні SpaceX обіцяє відправити людей на Червону планету ще до кінця цього десятиліття. Під ці проєкти компанія залучила майже $2 млрд приватних інвестицій — окрім того, що отримує гроші від NASA за оренду свого ракетоносія Falcon-9.

В 2021 році SpaceX виконає першу приватну космічну місію, замовником якої є так само приватна компанія Axiom Space, що відкриває «гарячі продажі» космічних турів уже з 2023 року. В перебігу першої цивільної місії SpaceX, окрім двох астронавтів — американця й ізраїльтянина, на МКС потраплять зірка Голлівуду Том Круз і режисер Даг Лайман. Впродовж 10-денного перебування вони відзнімуть декілька сцен свого майбутнього фільму.

Нагадаємо, SpaceX — не поодинокий американський стартап, який всерйоз наміряється комерціалізувати освоєння довколоземної орбіти та Місяця. Чималі інвестиції дозволив собі Boeing у компанію Річарда Бренсона Virgin Galactic. Остання націлена винятково на послуги з космічного туризму. Хоч там як, а попри глобальну депресію, саме 2020 рік зробив свій маленький крочок на шляху експансії вільного ринку на довколаземну орбіту. І це є чималим кроком цивілізації, демократії та монетарних відносин.

Brexit is Brexit

Ера проникнення вільного ринку в космос відбулася, а ера присутності норм ЄС на Британських островах завершилася остаточним Brexit. Розлучення вступило в дію 31 січня 2020 року о 23.00 за Гринвічом.

Для ЄС та його головного архітектора Ангели Меркель 2020 рік став не лише роком «чорного кажана», а й прецедентом виходу одної з чільних країн-учасниць з угоди. За годину до «часу Ч» прем’єр Борис Джонсон звернувся до британської нації зі словами «Це не кінець, це початок».

Проте й досі остаточні правила континентальної торгівлі з ЄС не узгоджені. Водночас Великобританія опинилася сам на сам із подоланням наслідків пандемії, кількість жертв якої на острові дедалі зростає і вже вдвічі перебільшила захворюваність у Німеччині, Італії та Франції взятих разом.

Нафта припинила бути чорним золотом

У році, що минув, відбулася ще одна непересічна подія, яку легше трактувати як позитив, ніж негатив — людство вперше після Другої світової війни знизило споживання світлих нафтопродуктів. Передусім за рахунок обмеження авіасполучення та міжнародних перевезень.

Для виробників нафти це стало справжнім апокаліпсисом. Навесні 2020 року нафта марки Brent на спотових ринках коштувала нижче $32. Фактично її продавали за ціною собівартості. При цьому дистриб’ютори в буквальному сенсі доплачували за те, щоб продати ф’ючерси на поставки в травні — червні, аби уникнути ще більших збитків за складування ще не видобутої нафти.

У цій ситуації Росія, третій у світі виробник нафти після США та Саудівської Аравії, опинилася в епіцентрі скандалу, відхиливши рішення Організації країн-експортерів нафти (ОПЕК) щодо примусового скорочення видобутку на 1,5 млн барелів на добу. Саудити, які висунули цю пропозицію, сприйняли відмову Кремля як особисту образу і заявили, що продаватимуть сирець за $6-8 за барель. Могли собі дозволити.

Так світовий нафтовий ринок обвалився до найнижчого з часів війни в Перській затоці рівня. Згодом країни ОПЕК все ж уклали угоду про скорочення світового виробництва на 9,7 млн барелів, що дозволило ненадовго стабілізувати ціни на рівні $47 за барель. І це все одно було на 35% нижче, ніж до коронакризи.

Але важливо інше — нафта блискавично припинила бути чорним золотом, на котирування якої рівнялися світові біржові індекси. Уже на наступний день після антирекорду всі три індекси Нью-Йоркської фондової біржі — S&P 500, Dow Jones і NASDAQ — обвалилися на 7-9%, після чого торги призупинили.

Макроекономісти напрочуд одностайно заявляють: немає жодних гарантій, що ситуація не повториться навіть за менш загрозливого сценарію. На цьому тлі акції виробника електрокарів Tesla (і проєктувальника електропланерів водночас) зросли на понад 700%, а обсяги виробництва автівок на електроприводі становили 180% від рівня попереднього року. Куди там фармкомпаніям…

Ціна на золото сягнула історичного максимуму

Якщо світ переоцінив вартість «чорного золота», то відповідно мала б змінитися вартість того золота, яке справді золото. Але ні… Після майже десятиліття застою і навіть просідання світові ціни на коштовний метал досягли історичного максимуму — $1,7 тис. за тройську унцію.

Не тому, що золоті запаси світу добігли кінця, а тому що, позбуваючись фьючерсів на нафту, інвестори чкурнули купувати золото, підживлюючи попит на інвестиційний продукт, що давно має практично нульову доходність. Іншою мовою, золоте стало гарантованою «камерою схову» для активів, хоча і не «дріжджами» для їхнього примноження.

Американський уряд проти Huawei

Ця торговельна війна 2020 року матиме невідворотні наслідки. Йдеться про побудову в Україні інфраструктури бездротових інтернет-мереж п’ятого покоління (5G). Саме китайський Huawei, який володіє левовою часткою патентів на 5G і контролює майже третину світового ринку інтернет-обладнання, повинний був реалізувати в Україні цей проєкт у рамках урядових контрактів.

Передісторія конфлікту доволі заплутана. З одного боку, ніхто не сумнівається, що уряд КНР здійснює тотальний контроль не лише за фінансовою сферою і банками, а й за хайтек-гігантами. Отже, йому цілком до снаги скористатися технологічною монополією китайських виробників для побудови світової мережі економічного та політичного шпіонажу. Але «це не точно».

З іншого, домінування на ринку телекомунікацій Huawei є ударом в серце світового технологічного лідерства США, відновити яке вже навряд чи можливо без «оголошення війни». Попіл цієї війни вже накрив афілійовані з Huawei компанії ZTE та мало не призвів до банкрутства виробника дронів DJI.

Утім, КНР — не та економіка, яка легко піддалася б економічному «бліцкриґу». Уряд Піднебесної уже виділив $4,3 трлн на заміщення технологій американського виробництва за рахунок власної технологічної бази у найближчі 5-7 років.

Намагання США ослабити свого основного конкурента може обернутися доволі ризиковими наслідками в цілому світі. Приміром, підтримати Huawei очікувано зголосився його партнер Ericsson, який заявив, що піде зі Швеції, якщо уряд країни пристане на американські санкції.

Що ж до України, то адміністрація Трампа пообіцяла нашій владі грошову компенсацію за відмову від закупівлі у Huawei обладнання для побудови інфраструктури 5G.

Але пообіцяти не значить оженитися, бо жодних додаткових фінансових траншів Україні Конгрес ані на цей, ані на наступний рік не ухвалював.

Отже, проблемний рік «чорного кажана» має всі шанси стати роком появи нової Кремнієвої долини десь у межиріччі Хуанхе чи якомусь ІТ-кластері Шеньженя, інтегрувавши виробничі ресурси КНР, Гонконгу та Тайваню.

Усі ці ресурси вже є, просто невдовзі їх може стати ще більше. І тоді Україні вкрай важко буде зробити раціональний вибір між своїм головним стратегічним партнером і головним світовим постачальником інтернет-технологій.

Активи в авіабізнесі ніколи ще не коштували так дешево

Внаслідок жорсткого локдауну та закриття кордонів сталося наймасовіше за післявоєнну історію призупинення авіасполучення більшості розвинутих країн. Це потягнуло за собою падіння не лише світових цін на світлі нафтопродукти, а й акцій авіаперевізників.

Здавалося б, це тимчасове явище. Криза мине й люди знову плануватимуть регулярні подорожі між країнами та континентами. Але власники авіабізнесів поставилися до цього напрочуд скептично, почавши позбуватися своїх активів.

Зокрема цим шляхом пішла третя за статками людина світу — американський інвестор і філантроп (найбільший у світі філантроп, слід зазначити) Воррен Баффет. Вже у травні 2020 року він продав свою частку в чотирьох найбільших авіакомпаніях США. Із притаманним йому специфічним почуттям гумору Баффет прокоментував це буквально так: «Світ змінився».

В Україні також відчули істотний провал у сфері міжнародного туризму та транскордонних подорожей. За даними НБУ, витрати українців на поїздки за кордон у рік «чорного кажана» зменшилися вдвічі. І це врятувало державний бюджет від практично неминучої девальвації гривні, бо залишило вагому частку валюти всередині країни. Саме з цих причин на рахунках Держказначейства України станом на 1 січня 2021 опинилася практично рекордна сума коштів за останнє десятиліття — 70,7 млрд грн, дві третини з яких — в іноземній валюті.

Ситуація збережеться й в 2021 році. Очікується, що витрати українців на міжнародний туризм становитимуть лише $5 млрд порівняно з $8,7 млрд у 2019 році. Стабільність національної валюти від цього лише виграє — принаймні до моменту, коли Україні доведеться сплачувати дивіденди за євробондами та повертати взяті буквально під ялиночку позики.

Що далі? У рік «чорного кажана» світова економіка пережила найглибшу рецесію за останні 74 роки. Хоча COVID-19 залишатиметься з нами й в 2021 році, вакцинація невдовзі надасть змогу встановити точку неповернення, забезпечивши перехід до постпандемічної економіки.

Це буде епоха, де найбільшу додану вартість генеруватимуть не викопні паливні ресурси, як упродовж останнього століття, а Hi-Tech. Саме про це свідчать головні економічні події року 2020-го — падіння цін на нафту, невпинне зростання вартості електронних грошей і дедалі стрімкіша капіталізація інноваторів, хто з апостольською вірою просуває на ринок технології майбутнього.

Попри песимізм «у повітрі», 2020 рік наочно продемонстрував, що інвестори обирають тих, хто переконаний, що вже наше покоління побачить перших колоністів на Місяці та Марсі.