ben hodges

Фредерік Бенджамін «Бен» Ходжес — відставний генерал армії Сполучених Штатів, який виконував обов'язки командуючого армії Сполучених Штатів у Європі. Зараз він працює дослідником кафедри стратегічних досліджень в Центрі аналізу європейської політики і активно коментує хід війни проти України.

Наприклад, у нашому попередньому інтерв’ю на початку березня, коли війська окупантів стояли у передмістях столиці, Ходжес спрогнозував, що росіяни не зможуть взяти Київ, але війна перейде у затяжну фазу.

Втім, широкому загалу ім’я Ходжеса стало відомо лише днями, завдяки його коментарю під дописом посла рф у США Анатолія Антонова у Twitter про те, що росія ніколи не здасться. Ходжес на це зауважив, що росія все ж таки вже розглядає можливість капітуляції у цій війні.

Ми розпитали генерала Ходжеса, чому він вважає, що у кремлі заговорили про капітуляцію; а також про можливості звільнення Донбасу і перспективу чергового заморожувння конфлікту.

— Ви написали у Twitter, що москва розглядає можливість капітуляції. Вам відомі факти, які це підтверджують?

— Те, що я написав, було відповіддю на заяву одного із російських міністрів. Він сказав: «Ми ніколи не здамося». Гаразд. Сам факт того, що він це сказав, в моєму розумінні означає, що вони принаймні починають розглядати таку можливість. Тому я так і сказав. Росіяни починають розуміти, що вони не тільки не знищать Україну, а що вони програють.

— Але чи можна говорити про об’єктивні обставини, які б змушували кремль розглядати сценарій закінчення війни через капітуляцію?

— Я не знаю, чи вони будуть капітулювати. Вони просто розуміють, що їхні справи йдуть дуже погано. Звісно, я хотів би бачити, що росіяни зрозуміли, що відбуваються жахливі речі лише через одну людину — президента російської федерації.

Я сподіваюся, люди у росії ставатимуть все більш сміливі по мірі того, як будуть дізнаватися більше і більше.

Я хотів би бачити, що росіяни зрозуміли, що відбуваються жахливі речі лише через одну людину — президента російської федерації

Дізнаватися про те, що ця «спеціальна операція» — насправді війна, яку вони програють. Що тисячі російських солдатів убиті, а економіка зазнала неймовірної шкоди. І що це не НАТО вторглося в росію, не Україна вторглася в росію, що вони не є загрозою російському суверенітету.

Тоді наростатиме незадоволення всередині країни, люди довкола путіна почнуть тиснути на нього, аби він зупинив цю війну. Коли у путіна більше не залишиться армії і Чорноморського флоту, він стане вразливим і всі це побачать.

Ситуація поліпшуватиметься!

— 11 травня генерал-лейтенант Скотт Беррієр, голова розвідувального управління Пентагону, заявив, що ситуація в Україні зайшла в глухий кут. За його словами, ані російські війська, ані ЗСУ не в змозі покращити своє становище. Як Україна може вийти із цієї ситуації з перевагою для себе?

Насамперед це не глухий кут. Як можна говорити про глухий кут, якщо росія наступає на Донбасі і в той же час українська армія витіснила ворога з-під Харкова і вийшла на кордон?

Я вірю, що ситуація для України буде поліпшуватися. Але ми маємо і далі постачати Україні далекобійну артилерію; засоби ППО для боротьби з російськими ракетами; зброю, яка здатна знищувати російські кораблі, аби вони трималися подалі; а також безмежну кількість амуніції. Україна вже має танки, їх буде ще більше — все це необхідно, аби провести контрнаступ.

Повернімося до питання капітуляції росії. Росія має ядерну зброю. Чи можливе застосування зброї масового ураження у випадку погіршення ситуації на фронті?

— Така загроза існує. Але я не вважаю це дуже ймовірним, бо не вірю, що путін божевільний. Скоріше, він злий і брутальний.

Для росії єдиний сенс використання ядерної зброї в Європі — тиск на згуртованість Заходу. Але Захід не стоятиме осторонь. Люди, які стоять за путіним, знають, що вони втратять свої життя разом з ним.

Я не думаю, що ми використаємо ядерну зброю, бо це автоматично призведе до ядерної ескалації. Але є певні можливості у кінетичної зброї, застосувавши яку, ми можемо завдати величезної шкоди російським військам, котрі на той час будуть в Україні. І я думаю, ми це зробимо

Впевнений, що США і наші союзники розглядають варіанти на випадок підготовки росією ядерного удару. Я не думаю, що ми використаємо ядерну зброю, бо це автоматично призведе до ядерної ескалації. Але є певні можливості у кінетичної зброї, застосувавши яку, ми можемо завдати величезної шкоди російським військам, котрі на той час будуть в Україні. І я думаю, ми це зробимо.

Перемога — коли Крим і Донбас повернуться під український суверенітет

— Ваші думки з приводу евакуації військових з «Азовсталі» на окуповані території? Чи будуть вони там у безпеці та чи будуть з ними поводитися належним чином?

— Звісно, я сподіваюся, що із цими солдатами поводитимуться відповідно до законів війни і Женевської конвенції, зокрема — що їм нададуть необхідну медичну допомогу. Але скажу чесно: я не впевнений, що росіяни проявлятимуть хоча б якусь стриманість. Зрештою, ми вже бачили, що росіяни здатні на найгірші вчинки.

Єдине, що зараз весь світ спостерігатиме за їхніми діями. Тому для росії це шанс продемонструвати певний рівень дотримання міжнародних норм.

— Як ви вважаєте, Україна зможе повернути собі Донбас?

— Звісно, важко уявити, що кремль скаже: «Ми виводимо війська». Їх треба перемогти на полі бою. Розбити їх. Я думаю, що Україна може це зробити.

Війна — це тест на силу волі і на логістику. Україна продемонструвала, що у неї сила волі краща, ніж у росіян, — бо українські солдати воюють, а російські відмовляються. Що ж стосується логістики, то, незважаючи на великі складнощі в певних моментах, в Україні вона стає кращою день-у-день

Війна — це тест на силу волі і на логістику. Україна продемонструвала, що у неї сила волі краща, ніж у росіян, — бо українські солдати воюють, а російські відмовляються. Що ж стосується логістики, то, незважаючи на великі складнощі в певних моментах, в Україні вона стає кращою зі дня на день.

Надходить все більше і більше обладнання та амуніції. Це справді має ефект. В той же час росії нема кому надати допомогу — санкції діють. До того ж, російська система настільки гнила і корумпована, що вони не зможуть продовжувати воювати навіть так, як воюють зараз, протягом хоча б ще трьох місяців.

У серпні — якщо не раніше  російські війська досягнуть кульмінаційної точки і не зможуть більше наступати. І тоді у росіян настане колапс. В той же час українські сили отримають можливість провести контратаку. Українська армія розіб’є російську. Принаймні у межах підконтрольних Україні територій станом на 23 лютого 2022-го. (Нагадаємо, подібні прогнози стосовно часу українського контрнаступу оголошував і Кирило Буданов, начальник Головного управління розвідки Міноборони — Прим. ред.).

Але цього недостатньо! Це ще не перемога. Перемога — коли Крим і Донбас повернуться під український суверенітет. Це займе більше часу. Але вже цього літа — я абсолютно в цьому впевнений, — якщо США і союзники і далі надаватимуть те, що пообіцяли, і триматимуть санкції, Україна поверне собі території, окуповані росіянами у 2022-му.

 — Ви описуєте доволі райдужні перспективи, але чи не здається вам, що зараз все йде до підписання «Мінську-3» в Анкарі? Чи варто, на вашу думку, погоджуватися на чергове заморожування конфлікту?

— Перш за все, це не справа США, Німеччини, Франції чи Британії примушувати Україну до переговорів, у результаті яких та втратить свої території. Ллойд Остін, міністр оборони США, сказав, що Україна має перемогти — і, я вважаю, на це й спрямована політика Вашингтона.

Крім того, я не вірю, що росія виконуватиме будь-які угоди. Вони ніколи не роблять те, що обіцяють. Не має значення, про що йдеться, — «Мінськ», ОБСЄ чи угоди з контролю за обігом зброї. Це головна проблема в переговорах з росією. Треба бути реалістами.

Тому я не згоден з людьми, які говорять: «Треба знайти спосіб для путіна зберегти обличчя». Росіян треба принизити. Міністр Остін правильно сказав: росію треба ослабити так, щоб вона ніколи більше не змогла погрожувати своїм сусідам. Це означає посилення НАТО, підтримку санкцій, підтримку України як винищувача російської армії, а також знищення російського Чорноморського флоту.

Ось тоді вже можна проводити переговори. Тобто президент Зеленський має повну рацію, коли говорить, що переговори можна вести лише після того, як росія повністю виведе з України війська.