ІПСО

Від початку повномасштабного вторгнення українці почали споживати інформацію більш виважено. Люди краще навчились відрізняти фейк від правди, більш критично ставитись до маніпулятивної та викривленої інформації. 

Загарбники окрім спроб закидати фронт «гарматним м'ясом» намагаються негативно впливати на настрої українців. Для цього вони застосовують  інформаційно-психологічні операції (ІПСО).

Chas News розповідає, що таке ІПСО і що потрібно знати, аби безпечно споживати інформацію та не підігравати російській пропаганді.

Що таке ІПСО

Розгойдування психіки, вплив на настрої і емоції, дискредитація союзників — усе це складники інформаційно-психологічних операцій, якими в умовах повномасштабної війни окупанти намагаються підірвати бойовий дух українців та посіяти панічні настрої у суспільстві.

Англомовна Вікіпедія називає ІПСО «психологічними операціями» — PSYOPS, де PSY означає Psychological (психологічні) і OPS означає Оperations (операції). Їхня суть — передача аудиторії певної інформації та сигналів, щоб вплинути на емоції, поведінку, об’єктивні міркування, а також формувати поведінку влади, організацій, груп та окремих осіб.

Простими словами, ІПСО — дезінформація, пропаганда, перебільшення певної інформації або применшення іншої, диверсії на об’єктах цивільної інфраструктури, кібератаки.

Тобто це психологічна війна, мета якої — промивка мізків та формування громадської думки у потрібному руслі. Такі операції використовуються як у мирний, так і у воєнний час.

Експерт з психологічної війни Пол Лайнбарджер каже, що війна завжди починається задовго до початку бойових дій та триває деякий час після їх припинення. На відміну від традиційної війни, коли армія воює лише з військами противника, психологічну війну ведуть проти мільйонів цивільних, які не можуть дати здачі.

ІПСО в українському інфопросторі: мітки, кров та Арестович

На початку повномасшабного вторгнення багатьом українцям через стрес та величезний потік інформації було важко розрізнити фейк від правди.

Яскравим прикладом ІПСО можна назвати хайп довкола нанесених міток на дорогах і будівлях. У месенджерах та соцмережах ширилася інформація із закликами їх зафарбовувати, бо нібито ці мітки допомагають ворогу наводити ракети через супутники.

Згодом з'ясувалося, що ці позначення були нанесені спеціальною світловідбивною фарбою, яку використовують при геодезичній зйомці і це виключно вузькоспеціалізовані речі й жодного стосунку до військових дій не мають.

Вкид про мітки зробили для того, щоб занурити українців у дискомфортну психологічну ситуацію, посіяти паніку та страх. І ця ІПСО тоді непогано спрацювала.

Крім того, чимало неперевірених Telegram-каналів і свіжестворених сторінок у соцмережах поширювали недостовірну інформацію щодо ракетних обстрілів, вганяючи українців у паніку і позбавляючи критичного мислення.

Трагедія в Оленівці наприкінці липня стала темою номер один в українських медіа. Тоді через варварський терористичний акт з боку росії проти українських військових, яких взяли у полон в Маріуполі і утримували у СІЗО в Оленівці (окупована територія Донецької область), загинули 50 наших захисників, ще 70 отримали поранення. Водночас жоден співробітник колонії не постраждав.

Підлу страту українських захисників «Азовсталі» росіяни дуже незграбно намагалися замаскувати інформаційними вкидами про нібито обстріл з РСЗО HIMARS з території України. Більшість експертів зійшлися у думці, що це — у чистому вигляді російська ІПСО. А її метою було залякування українців і примушення України до переговорів на вигідних для росії умовах.

Українська влада на компроміси з окупантами не пішла. Проте завдяки цій ІПСО росіяни змогли розхитати українське суспільство. У соцмережах панували емоції і вистачало критики влади, яка нібито не змогла обміняти військовополонених, зокрема захисників «Азовсталі».

Свіжий приклад ІПСО — вірусне повідомлення у мережі про критичну нестачу крові у Національному інституті хірургії та трансплантології імені Шалімова, куди з фронту привозять важкопоранених українських бійців. Першоджерелом цієї інформація стала анонімна веб-сторінка, створена наприкінці 2022 року.

12 січня 2023 року цей фейк почав ширитися методом «сарафанного радіо» у соцмережах та месенджерах. Далі його опублікував у своєму Telegram-каналі офіцер Армії Ізраілю Ігаль Левін, після чого вкид підхопила журналістка «1+1» Наталія Мосейчук. Згодом вона відредагувала свій пост, але недостовірна інформація отримала понад 2 тис. поширень і розлетілась по Facebook і Viber.

Наступного дня на офіційній сторінці Іституту Шалімова інформацію про брак крові спростували.

Подібні вкиди не лише створюють паніку у суспільстві, але й можуть нашкодити цілком певним чином. Наприклад, прочитавши такий фейк, людина може одразу побігти здавати кров, хоча до цієї процедури потрібно готуватися щонайменше три доби. Якщо не дотриматися певних рекомендацій, кров буде непридатною до переливання і її просто утилізують.

14 січня 2023 року росія вдарила ракетою по багатоповерхівці у Дніпрі, що призвело до десятків жертв. У кремлі одразу ж почали звинувачувати у своєму злочині Україну, заявивши, що жахливих руйнувань начебто завдали сили ППО, що намагалися збити ворожу ракету.

Російським пропагандистам підіграв Олексій Арестович, блогер та позаштатний радник Офісу президента України. В ефірі Youtube-каналу він заявив, що у багатоповерхівку в Дніпрі нібито влучила російська ракета, збита українськими силами ППО. Посилався Арестович на думку друга, який нібито раніше «ніколи не помилявся». РосЗМІ одразу використали таку заяву: мовляв навіть «у Зеленського» підтверджують, що росія «ні в чому не винна», а Україна сама вбиває власних громадян.

Виступ Арестовича викликав обурення в українських політиків, блогерів та військових. А дехто назвав його висловлювання успішною ІПСО на користь ворога.

Як би не було насправді, Арестовичу довелось вибачатися, виправдовуючись «втомою», і написати заяву на звільнення з посади позаштатного радника Офісу президента.

Робимо перерви «на соцмережі», плануємо, куди йти, збираємо дитину. Поради психолога, як уникнути паніки
Чи закінчиться війна в Україні у 2023 році: прогнози та умови