Рф з перших днів повномаштабного вторгення в Україну нехтує правилами ведення війни і грубо порушує норми міжнародного права. Не маючи значного успіху у цій війні, росіяни навмисне цілять по цивільним об'єктам та мирному населенню. Зокрема, правозахисні організації мають численні докази використання росією касетних бомб в Україні.
Chas News розповідає, що таке касетна бомба, з чого вона складається, чому заборонена у низці країн світу та як можна запобігти ураженню цією небезпечною зброєю.
Касетні бомби: що це і хто їх придумав
Касетний боєприпас — це вид авіабомби, яка має тонкі стінки. Вона складається з наконечника, корпусу, пустотілої форми-оболонки. Цю форму наповнюють дрібними осколками, авіамінами, мінами різного призначення (протитанкові, протипіхотні, запальні). В одному боєприпасі загальна маса такого небезпечного начиння може становити до 10 кг.
Касетні бомби можуть скидати з літаків або вистрілювати у вигляді снаряду, наприклад, з гаубиці, гармати або реактивної системи залпового вогню. Внаслідок детонації сотні мінібомб розлітаються на величезні площі — розміром від кількох футбольних полів до гектара.
А жертвами цієї неприцільної зброї часто стають не військові, а цивільне населення.
Першовідкривачами в області створення касетних бомб були німці. Цей вид бомб використовують з часів Другої світової війни. Саме льотчики Люфтваффе 1939 року застосовували своєрідні касетні боєприпаси проти польської піхоти і кавалерії.
Основні характеристики касетної бомби та принцип її дії
Касетну бомбу завантажують у спеціальний відсік на борту літака-винищувача. Після цього літак піднімається у повітря, а пілот після того, як отримає відповідний наказ, скидає бомбу.
Після цього касетна бомба починає позбавлятися своєї смертоносної начинки. Згідно з деякими даними, один снаряд авіабомби здатний пробити броню товщиною до 17 см.
Існує кілька різних типів касетних бомб:
- запалювальні — використовуються для підпалу об'єктів, містять напалм або білий фосфор, протитанкові і протипіхотні елементи, саме такі касетні бомби під назвою «Хлібний кошик Молотова» застосовував Радянський Союз взимку 1939-1940 років;
- протитанкові — авіабомби, що знаходяться всередині, мають кумулятивні боєголовки, які пробивають броню бронемашини чи танка;
- протипіхотні — використовуються осколкові бомбочки, які розраховані на знищення м'яких об'єктів;
- мінувальні — мінні боєприпаси вибухають не одразу, а ведуть себе як звичайні наземні міни;
- протиаеродромні — розраховані на проникнення через бетон перед вибухом, щоб знищити чи значно ушкодити поверхню злітно-посадкової смуги;
- хімічні — протягом 1950-1960-х років у Радянському Союзі розробляли касетні бомби для поширення хімічної зброї.
Чи завжди міни з касетної бомби вибухають після скидання
Касетна бомба має не лише неймовірну вибухову силу, а й таїть ще й приховану загрозу. З певних причин (наприклад, через недосконалий механізм детонатора) лише 40% снарядів, які випускаються з оболонки, вибухають одразу. Решта здатні глибоко занурюватися в ґрунт і довгий час там зберігатися без детонації, вибухаючи при контакті зі сторонніми предметами.
Як запобігти ураженню касетною бомбою
Якщо ви побачили міну, яка не вибухнула після детонації касетної бомби, відійдіть на безпечну відстань (не менше 100 м) і не підпускайте до вибухонебезпечного предмету інших людей та дітей.
В жодному разі не піднімайте з землі жодних незнайомих вам предметів. Бойові елементи часто вибухають при падінні, але можуть вибухнути пізніше, в руках — від найменшого руху чи дотику. Уся увага дітям і підліткам – не дайте їм підняти що-небудь з під ніг.
Повідомте поліцію або рятувальників про небезпечну знахідку, зазначте точну адресу її перебування. Дочекайтеся прибуття спеціалістів та вкажіть місце, де ви побачили міну від касетної бомби.
Чому касетні бомби заборонені у більшості країн світу
Майже всі снаряди цього типу не є високоточною зброєю. Коли їх використовують в житлових районах міст, вони можуть призвести до дійсно великих втрат серед цивільного населення. Тому у 2008 році їх заборонили на міжнародній конвенції у Дубліні (Ірландія).
Касетні боєприпаси загрожують цивільному населенню з двох причин. По-перше, вони вражають широку площу, не відрізняючи солдатів від мирних жителів.
По-друге, не всі мініснаряди вибухають одразу при ударі. До чверті суббоєприпасів можуть залишатися на землі й становити небезпеку цивільному населенню протягом місяців, років або навіть десятиліть після конфлікту.
Деякі мініснаряди мають яскраве забарвлення або виглядають як кульки чи циліндри і цим приваблюють дітей. Також через невеликий розмір снаряди можуть не помітити фермери, які обробляють поля.
