Посухи, лісові пожежі, висихання річок. Це наслідки спеки, які все частіше та у все більш загрозливих масштабах спостерігаються по усьому світу. Проте аномально високі температури впливають не лише на природу, але й на людство та економіку.
Chas News розповідає, скільки життів забирає спека, як вона впливає на працездатність та які збитки принесе глобальне потепління Україні й планеті загалом.
Хвилі тепла належать до найбільш небезпечних стихійних лих, хоч їхні вбивчі наслідки важко одразу осягнути. Наприклад, спочатку кількість жертв найсильнішої за 500 років спеки, яка накрила Західну Європу в 2003 році, оцінювали в 30-50 тис. Проте в 2020 році після додаткового аналізу їх кількість збільшили до 70 тис. Усього ж, за підрахунками Всесвітньої організації охорони здоров'я, жертвами хвиль тепла з 1998 по 2017 рік стали більше 166 тис. людей. При цьому загальна кількість смертей, пов'язана з впливом високих температур, ще більша. За приблизними підрахунками американського Інституту показників та оцінки здоров'я, в 2019 році спека прямо чи опосередковано забрала життя більш ніж 300 тис. осіб.
З кожним роком ці показники лише зростатимуть, адже глобальне потепління робить свою справу і земна куля все сильніше нагрівається. В 2015 році держави — підписанти Паризької кліматичної угоди домовилися втримати до 2100 року ріст середньорічної температури не вище ніж на 2 °C порівняно з кінцем ХІХ століття, в ідеалі — лише на 1,5 °C. Проте все більше експертів сходяться на думці, що такі цілі занадто оптимістичні. В 2020 році цей показник виріс на 1,2 °C, а в опублікованому у травні прогнозі Всесвітньої метеорологічної організації говориться про 40% вірогідність того, що середня температура зросте на 1,5 °C ще до 2025 року. Хоча в минулому році ті ж експерти говорили лише про 20% імовірністі такого варіанту. У цілому все більше досліджень допускають, що наприкінці століття Земля прогріється на 3 °C, а то й більше градусів.
Нічого гарного це людству не віщує. У звіті Міжурядової групи експертів зі змін клімату при ООН, з проєктом якого ознайомилося французьке інформаційне агентство AFP, прогнозується, що якщо середня температура зросте на 2 °C, а не на 1,5 °C, то додатково 1,7 млрд людей будуть піддаватися впливу сильної спеки та ще 420 млн — екстремальної.
Смертельною вважається температура в 35 градусів на вологому термометрі навіть у тіні та з необмеженою кількістю води. Такий метод вимірювання враховує і температуру, і вологість повітря, тому показники здаються нижчими. Та нехай це не вводить вас в оману, оскільки в таких умовах тіло втрачає здатність охолоджуватися природним шляхом через потовиділення.
«В якийсь момент, через шість чи трохи більше годин, це призведе до відмови органів та смерті у разі відсутності доступу до штучного охолодження», — пояснює Колін Реймонд з Колумбійського університету. За останні роки такі екстремальні показники фіксувалися лише кілька разів у Перській затоці, проте у разі зростання середньої температури на 2,5 °C вони будуть регулярно спостерігатися на побережжі Близького Сходу, на півдні Азії та на південному заході Північної Америки.
Україні така спека, на щастя, не загрожує, проте навіть підвищення температури до 26 °C на вологому термометрі становить високий ризик для людей похилого віку чи з хронічними захворюваннями. Саме такий показник зафіксували в 2003 році, коли спека в Європі забрала 70 тис. життів.
В Україні детальні підрахунки жертв високих температур не ведуться. Хоча, наприклад, в Національній академії наук повідомляли про ріст надлишкової смертності наприкінці червня, не пов'язаної з епідемією коронавірусу. Одним із можливих пояснень такої ситуації науковці назвали безпосередній вплив погодних умов.
Не будемо більше про фатальні наслідки. Клімат в Україні поступово змінюється, однак найближчими десятиліттями він ще не стане таким, як в Перській затоці. Проте, коли нашу країну накривають хвилі тепла, ми всі відчуваємо їх наслідки. Спека несе безліч проблем для здоров'я: розширення судин загрожує набряками і непритомністю, надмірне потовиділення — зневодненням, а перегрів — тепловим ударом. У людини порушується відчуття часу, пильність та просто стає важко думати.
«В спеку відбуваються критичні зміни практично в усіх системах організму людини, в першу чергу найважливіших для життя — серцево-судинній, дихальній і нервовій. Якщо температура повітря висока і людина достатньо довго знаходиться в цих умовах, в неї не лише різко знижується працездатність, але і виникають ризики критичних змін у стані здоров’я, прикладом яких є тепловий удар», — пояснює доктор медичних наук Микола Яблучанський.
Найсильніше спека впливає на працездатність людей, які трудяться на відкритому повітрі, наприклад, на будівництві чи в сільському господарстві. За оцінкою вчених на прикладі Індії, після того як температура досягає 27 °С, кожен додатковий градус знижує ефективність працівників аграрного сектору на 4%. Інше дослідження показало, що при температурі 35 °С робітники в сільському господарстві та на будівництві втрачають 30 хвилин продуктивності щогодини через тепловий стрес. Хоча при високій вологості цей показник буде ще вищим.
Крім того, вчені з Каліфорнійського університету встановили, що у дні, коли температура повітря перевищувала 32 °С, ризик травм на роботі підвищувався на 6-9% порівняно з днями, коли термометр показував 10-15 °С. А при посиленні спеки до 37 °С кількість нещасних випадків зростає на 10-15%.
Страждають від спеки не лише працівники, задіяні на відкритому повітрі, але й в офісах. В останні роки з'явилися десятки досліджень, які підтверджують, що при підвищенні температури продуктивність праці падає навіть в закритих приміщеннях при відсутності фізичних навантажень. Наприклад, науковці з Гарвардського університету проводили експеримент на студентах в гуртожитках. Частина з них жили в кімнатах з кондиціонерами при температурі близько 21 °C, у інших термометр показував 27 °C. Протягом 12 днів вони отримували двічі на день математичні тести. Результати показали, що студенти в будівлях без центральної системи кондиціювання вирішували завдання на 13% повільніше та давали на 10% менше правильних відповідей на хвилину.
Вчені з Національної лабораторії ім. Лоуренса в Берклі встановили, що максимальна продуктивність в офісах спостерігається при 22 °C, після чого починає поступово знижувати. При 30 °C вона буде на 8,9% нижче максимальної. Схожі результати показують і інші дослідження. Якщо коротко, при спеці не тільки зникає бажання працювати, але й суттєво падає ефективність роботи, а національні економіки, відповідно, втрачають кошти.
В 2019 році Міжнародна організація праці випустила ґрунтовне дослідження про глобальні наслідки нагрівання планети для економіки. За прогнозами експертів, у 2030 році в деякі спекотні дні стане просто неможливо виходити на роботу, а в інші працездатність буде суттєво падати. Через це світова економіка втратить 2,2% від загальної кількості робочих годин, що еквівалентно 80 млн робочих місць. У грошовому вираженні економічні збитки оцінили в $2,4 трлн. Щоправда, найбільше постраждають країни Південної Азії та Західної Африки. Країни ЄС постраждають менше, а для України взагалі майже нічого не зміниться. За прогнозами експертів, у нашій країні вплив теплового навантаження на продуктивність праці зросте, але втрата робочого часу очікується на рівні 0,01%, що еквівалентно 1000 робочих місць.
Проте у цього прогнозу є і суттєва слабка сторона. Він розрахований за занадто оптимістичним сценарієм підвищення середньої температури по планеті лише на 1,5 °C.
Якщо ж враховувати не тільки вплив кліматичних змін на працездатність, але й викликані ними стихійні лиха та збитки для інфраструктури, то втрати світової економіки будуть набагато масштабнішими. Відповідно до квітневого прогнозу Swiss Re Institute, у випадку реалізації цілей Паризької угоди та підвищення середньої температура менш ніж на 2 °C глобальний ВВП до 2050 року знизиться на 4%, однак якщо країни проігнорують боротьбу з глобальним потепління і температура зросте на 3,2 °C — світова економіка впаде 18%. При останньому, песимістичному, варіанті Китай втратить близько 24% ВВП, США та Канада — 10%, а європейські країни загалом — 11%. Україні ж при найбільш несприятливому сценарії загрожує падіння економіки на 5,6%.