Загроза військового вторгнення РФ на територію України не минає. Ще у квітні 2021 року російська сторона сконцентрувала на кордоні велику кількість військових та техніки. За останніми даними, на початку 2022-го підтягнули ще й військові гелікоптери. А на фоні переговорів РФ з НАТО росіяни почали чергові «навчання» на кордоні з Україною.
Президент РФ Володимир Путін прямо заявляв, що хоче змусити українське військово-політичне керівництво відмовитись від ідеї вступу до НАТО. А зараз вимагає від Альянсу гарантій нерозширення на схід.
Чому це так лякає Путіна?
В Альянсі не дають Україні надій на членство у найближчій перспективі.
Україна та Грузія були найбільш близькі до отримання Плану дій щодо членства в НАТО (ПДЧ) у квітні 2008 року. Тоді Путіну вдалося переконати, як він полюбляє висловлюватися, «колективний Захід» не робити цього. Мовляв, Грузія під прикриттям Альянсу намагається вирішити свої територіальні питання. А вже за чотири місяці російські десантники були в Південній Осетії та Абхазії — почалася російсько-грузинська війна. Щодо України російський політик був більш відвертим, вказавши прямо, що має свої інтереси щодо півдня країни та Криму.
«Це складне державне утворення. І якщо ще внести туди натовську проблематику, інші проблеми, то це взагалі може поставити на межу існування самої державності. Там складні внутрішньополітичні проблеми відбуваються. Теж треба діяти дуже акуратно. У нас немає жодного права вето і бути не може, і ми на це не претендуємо. Але я хочу, щоб усі ми, коли вирішуємо подібні питання, розуміли, що і у нас теж там є свої інтереси. Ну, сімнадцять мільйонів росіян в Україні живе. Хто нам може сказати, що там немає жодних інтересів? Південь, південь України повністю, там лише одні росіяни. Крим просто отримано Україною рішенням Політбюро ЦК КПРС. Навіть не проведено було державних процедур щодо передачі цієї території, наскільки ми спокійно, відповідально ставимося до цих проблем. Ми нічого намагаємося не збуджувати, дуже акуратно діємо, але ми просимо і наших партнерів діяти також виважено», — говорив Путін у 2008 році на саміті в Бухаресті.
2014 року під мовчазним спогляданням Заходу російські війська анексували Крим та почали військові дії на сході України
Втім, за наступні вісім років українська армія значно змінилася в частині підготовки, озброєння та взаємодії з західними партнерами по НАТО. В Кремлі розуміють, що чергова військова авантюра не стане легкою прогулянкою.
Російська мова ультиматумів
У грудні 2021 року міністерство закордонних справ РФ опублікувало своє бачення гарантій безпеки у вигляді ультиматуму до НАТО та США. РФ зобов'язує Альянс відмовитися від подальшого розширення, в тому числі за рахунок приєднання України та інших країн. І пропонує відмовитися від ведення будь-якої військової діяльності на території України, а також інших держав Східної Європи, Закавказзя та Центральної Азії.
Кремль вирішив не чекати, бодай обговорення власних забаганок, а вже на початку 2022 року ввів на територію Казахстану свій військовий контингент під виглядом миротворчої допомоги на прохання керівництва Казахстану по лінії Організації договору про колективну безпеку (ОДКБ).
На підсумковій колегії міністерства оборони РФ Путін повідомив, що подальше розширення НАТО буде найсерйознішим викликом. Мовляв, ракетні комплекси Альянсу суттєво скоротять час підльоту до Москви.
«Якщо ця інфраструктура рухатиметься далі, якщо ракетні комплекси США та НАТО з'являться в Україні, то їхній підльотний час до Москви скоротиться до семи—десяти хвилин, а при розміщенні гіперзвукової зброї — до п'яти», — говорив Путін.
Очільник Кремля додав, що побоюється розгортання на території України американських гіперзвукових ракет. Відзначимо, що у США немає зразків гіперзвукового озброєння, на відміну від РФ, яка не уникає можливості ним похизуватися. Йдеться про розробки комплексів гіперзвукових ракет «Кинджал», «Циркон», а також передачу на озброєння, зокрема в Калінінградській області, оперативно-тактичних ракетних комплексів «Іскандер», в зоні ураження якого знаходяться всі європейські військові бази НАТО.
Заяви про ракети НАТО дисонують з заявами про «найкращу» російську систему протиповітряної оборони (ППО) — комплекси С-400 «Тріумф» та С-500 «Прометей» в перспективі. До слова, підльотний час ракет з території Естонії, що є членом НАТО з 2004 року, не більший, ніж з України. Але РФ це настільки не турбувало.
Серію перемовин з європейськими дипломатами та представниками США Російська Федерація розпочала в хамській манері. Сергій Рябков, заступник міністра закордонних справ РФ, заявив, що НАТО варто «збирати манатки та забиратися до рубежів 1997 року».
З того часу новими членами Альянсу стали 14 країн, сім з них в 2004 році — пострадянські країни Балтії, а також Румунія, Болгарія, Словаччина і Словенія.
Саме у 1997 році НАТО та РФ підписали Основоположний акт про взаємні відносини, співпрацю і безпеку. В його преамбулі говориться, що сторони жодним чином не розглядають одна одну як противників.
Але вже за кілька років Кремль взявся за розробку нових крилатих ракет середньої дальності. За цей час РФ встигла провести шість військових кампаній, три з яких — на території інших країн. Розробки нової крилатої ракети 9М72 остаточно зруйнували Договір про ракети середньої і меншої дальності, що діяв від 1988 року. А нова гіперзвукова зброя суттєво порушила паритет в озброєнні в Європі.
До НАТО проситься вже й Фінляндія
Спроби Кремля шантажем зупинити розширення НАТО мають зворотний ефект.
Президент Фінляндії Саулі Нійністе і премʼєр-міністр Санна Марін у своїх новорічних зверненнях наголосили, що розглядають можливість звернення до Альянсу з проханням приєднання. Таке рішення ухвалили з огляду на можливе вторгнення РФ в Україну.
На сьогодні жоден військовий аналітик не відповість на питання, чи піде Путін в наступ на Україну. Російський лідер вже давно перестав бути прогнозованим, а його вміння торгувати страхом досягло найвищої позначки. В Кремлі чудово розуміють, що Україна не стане повноправним членом НАТО в один день — це довгий процес, заснований на консенсусній згоді всіх 30 країн-членів. А на керівництво деяких з них РФ має давній політичний вплив.
Можливий вступ України до НАТО не лише означатиме гарантії безпеки для нашої країни. Кордони Альянсу тоді наблизяться впритул до РФ, створивши непереривний фронт від Балтійського моря до Середземного. Для Кремля це стане ударом по амбіціях світового лідера. Путін ще більше закріпить свій статус політика-вигнанця в світових демократіях, а для російської економіки зросте навантаження на «оборонний» бюджет, тобто на нове озброєння.
Можливо, це зупинить реваншистські настрої російського керівництва та ідею відновлення СРСР в новому вигляді. Або навіть призведе до розвалу РФ на окремі республіки, як це було з тим самим Союзом.
Щодня Сhas News відбирає для вас найважливіші новини та публікує дивовижні історії. Приєднуйтесь до нас у Facebook та Telegram, щоб нічого не пропустити.
