Тема можливої втрати безвізового режиму України з Європейським Союзом набирає нових обертів. Якщо на початку вересня наші західні партнери лише висловлювали занепокоєність через процедуру відбору нового голови Спеціалізованої антикорупційної прокуратури України, то наприкінці жовтня Конституційний Суд України зробив цю втрату реальністю. Судді КСУ повністю паралізували роботу антикорупційної системи в державі. Президент Володимир Зеленський вже зреагував на рішення відповідним законопроєктом, а суспільство — радикальним протестом під стінами суду.
Chas News пояснює, що ж саме сталося і чому це небезпечно не тільки для безвізу, а й для державності.
Що це за суд такий?
Конституційний Суд України, попри назву, нікого не судить. Його основне повноваження — тлумачення норм законів на відповідність Основному закону. Рішення КСУ є безапеляційними, а закони втрачають чинність одразу після публікації вердикту суду.
КСУ складається з 18 суддів — по шість членів призначають президент, Верховна Рада та з'їзд суддів України. Суддя виконує свої повноваження протягом дев'яти років. Його неможливо призначити повторно.
Повноваження судді КСУ припиняються в разі: закінчення дев'ятирічного строку, досягнення віку 70 років, припинення громадянства України, обвинувального вироку за вчинений злочин, смерті. Звільнити суддю може лише сам КСУ. Для цього необхідне рішення двох третин конституційного складу, тобто 12 чоловік. Інших механізмів звільнення не існує.
На сьогодні повний склад КСУ не сформовано, три посади залишаються вакантними — двоє суддів від Верховної Ради та один — від з'їзду суддів. Але орган влади працювати повноцінно може, адже засідання є повноважним, якщо на ньому присутні не менше одинадцяти суддів. Найближче до припинення повноважень знаходяться голова суду Олександр Тупицький (призначений 2013 року президентом Віктором Януковичем) та суддя Олександр Литвинов (перебуває на посаді 2013 року від з’їзду суддів).
Звертатися до КСУ з конституційним поданням мають право президент, Кабінет міністрів, Верховна Рада та народні депутати (але потрібно щонайменше 45 підписів).
Що, власне, сталося?
27 жовтня 2020 року КСУ визнав неконституційними окремі положення антикорупційного законодавства. Це означає, що закон про запобігання корупції втратив чинність, а разом з ним — повноваження Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК) та доступ до реєстру електронних декларацій. Відтепер перевірити матеріальні статики чиновника чи політика зась. Агентство не може звертатися до Спеціальної антикорупційної прокуратури або Генеральної прокуратури з клопотаннями визнати активи необґрунтованими. НАЗК є частиною так званої антикорупційної інфраструктури, куди також входять електронні декларації політиків і чиновників, Національне антикорупційне бюро, Спеціалізована антикорупційна прокуратура та Вищий антикорупційний суд. Все це є основою і вимогами Європейського Союзу для безвізового режиму з Україною.
Представники ЄС вже попередили, що зупинка роботи антикорупційних органів може стати підставою для тимчасового призупинення безвізу.
Конституційне подання було зроблено 47 народними депутатами, здебільшого членами фракції «ОПЗЖ». Прізвища цих гарних людей можна побачити ось тут
Що відбувається зараз?
Зараз антикорупційна система вже не працює. Чиновники, народні депутати, судді, силовики та інші державні службовці можуть більше не переживати через невідповідність матеріальних статків, бо перевірити їх нікому. Вносити зміни в закон, котрий визнано неконституційним, не можна, потрібно ухвалювати новий. Президент Володимир Зеленський вже вніс законопроєкт, яким пропонує визнати рішення КСУ «нікчемним» і незаконним. Водночас глава держави ініціює цим законопроєктом припинення повноважень чинного складу КСУ та початок процедури формування нового.
Теоретично ухвалити новий документ Верховна Рада може вже наступного тижня — 3-го листопада поновлюються пленарні засідання парламенту. До того ж, це буде індикатором консолідованості парламентської більшості.
Чому ініціативи Зеленського небезпечні?
Згідно з офіційною біографією президент Зеленський за освітою є правником. Йому варто було б ще раз згадати про принципи розподілу державної влади та систему стримувань та противаг, що функціонують в демократичних державах. Беззаперечно, голова держави може ініціювати будь-який законопроєкт, але треба розуміти, що парламент не має повноважень щодо перезапуску КСУ. Якщо це відбудеться, то повністю розвалить систему влади в державі. Більш того, в майбутньому призведе до узурпації державної влади.
Законопроєкт Зеленського — хороший інструмент для виборців президента, щоби показати, який він захисник інтересів суспільства та безвізу. Але з таким самим успіхом і юридичними наслідками умовний клуб філателістів районного Будинку культури може визнавати результати президентських виборів 2019 року незаконними.
Кому це вигідно?
Інакше як диверсією проти держави, це не назвеш. Можна довго жартувати з Зеленського, але йому зараз не позаздриш — ситуація таки патова. Можна підготувати і ухвалити новий закон про запобігання корупції, але КСУ прогнозовано визнає його норми неконституційними. Справа тільки в часі. Суспільство вже давно наелектризоване і будь-які зміни усталених принципів обов'язково викличуть хвилю протесту. Тут немає третього варіанту — безвіз, демонтаж системи розподілу державної влади чи злочинні рішення КСУ можуть стати тим самим тригером.
Що робити?
Це тривожний сигнал для глави держави. Вчергове переконуємось, що керування державою — не шоу, відосики і фішечки. Якщо територіальну цілісність України забезпечує комплекс національної безпеки і оборони, то це не означає, що на гіпотетичні загрози для державності всередині країни реагувати не потрібно. Рішення КСУ може бути неправовим, а його подальші наслідки для країни — жахливими. Однозначно, новий антикорупційний закон потрібен, але його норми мають бути виписані так, щоби повністю виключити можливість подвійного трактування та правової невизначеності. Про це неодноразово нагадував той самий КСУ у своїх рішеннях — визначальними елементами верховенства права є принципи правової визначеності, ясності і недвозначності правової норми.
А що кажуть в КСУ?
Пресслужба суду роз'яснює, що антикорупційна реформа в Україні стала беззаперечною вимогою суспільства. Але в суді наполягають, що як антикорупційна, так і судова реформи повинні реалізовуватися без порушення принципів незалежності судової влади та конституційності. Тому — ніт! Рішення не змінюватимуть.
