23 липня стартують літні Олімпійські ігри в Токіо, вже 32-і за рахунком та сьомі, в яких братиме участь збірна України. Щоправда, один українець, київський журналіст Микола Ріттер, приїхав ще на першу Олімпіаду в 1896 році, однак в останній момент відмовився від участі у змаганнях, за однією з версій — через похмілля.
Протягом наступного сторіччя українці виступали за збірні різних держав — Чехословаччини, Польщі та найбільше — СРСР. Вистачало серед них чемпіонів та справжніх рекордсменів. Наприклад, гімнастка Лариса Латиніна протягом 58 років з 18 медалями (з них 9 золотих, 5 срібних та 4 бронзових) була найтитулованішою спортсменкою в історії Олімпійських ігор.
Chas News напередодні початку змагань в Токіо розповідає про спортсменів незалежної України, які увійшли в історію Олімпійських ігор.
Олімпійський рекорд Сергія Бубки
За 20 років спортивної кар'єри Бубка встановив 35 світових рекордів із стрибків з жердиною. В 1985 році він першим у світі здолав висоту 6 метрів, а в 1994 році перетнув межу 6 метрів і 15 сантиметрів на змаганнях у приміщенні. Кращий результат, усього на один сантиметр, вдалося показати лише в 2014 році французу Рено Лавіллені. Встановлений Бубкою в 1993 році рекорд з стрибків просто неба (6,14 м) протримався ще довше. Тільки в 2020 році його побив швед Арман Дюплантіс.
Український спортсмен шість разів ставав чемпіоном світу — найбільше в історії в цій дисципліні. Проте з Олімпійськими іграми йому щастило менше. В 1988 році на своїй першій Олімпіаді в Сеулі він здобув «золото». Тоді, подолавши межу в 5,9 м, Бубка встановив новий олімпійський рекорд, хоча раніше на інших змаганнях демонстрував і кращі результати. Спортсмен ще тричі їздив на Олімпіади — у Барселону, Атланту та Сідней, проте з різних причин нових медалей так і не здобув.
У 2000 році Бубка завершив спортивну кар'єру, але зі спортом не зав'язав. З 2005 року він очолює Національний олімпійський комітет України, а до 2020 року також був членом виконкому Міжнародного олімпійського комітету (МОК).
Перше «золото» Оксани Баюл
25 лютого 1994 року гімн України вперше пролунав на Олімпійських іграх. Все завдяки 16-річній Оксані Баюл, яка на зимовій Олімпіаді в Ліллехаммері завоювала «золото» з фігурного катання. Напередодні оглядачі пророкували перемогу американці Ненсі Керріган, яка за півтора місяці до того стала жертвою нападу на замовлення колеги по збірній Тоні Хардінг (про що навіть зняли фільм «Я, Тоня»). Спочатку здавалося, що прогноз справдиться. У короткій програмі Баюл поступилася Керріган, а на тренуванні перед фінальним виступом зіткнулася з німецькою фігуристкою. Українка пошкодила спину, на розсічену ногу довелося накласти три шви. Проте попри травми Оксана вийшла на льодову арену і відкатала на всі сто. Після виступу глядачі у телетрансляції могли побачити, як тренер підбадьорювала спортсменку у сльозах словами «Головне, ти витримала». Однак Баюл не лише витримала, але й вразила суддів. У результаті в загальному заліку з мінімальним відривом українка обійшла Керріган та зійшла на олімпійський подіум.
Феноменальний успіх у Ліллехаммері виявився останнім у кар'єрі Баюл. Наступного року українка переїхала до США, де в неї почалися проблеми з алкоголем. В 1997 році вона навіть отримала умовний термін за ДТП, скоєну у нетверезому стані. Згодом Баюл лікувалася в реабілітаційному центрі та подолала залежність, проте у великий спорт їй так і не вдалося повернутися.
Олімпійський прорив Володимира Кличка
Володимир Кличко, дворазовий чемпіон світу у важкій вазі, у цілому володів титулами в найпрестижнішому дивізіоні професійного боксу 4382 дні — найбільше в історії. А розпочав свій переможний шлях він з успіху на Олімпійських іграх 1996 року. Спочатку в Атланту мав їхати його старший брат Віталій, однак в останній момент той отримав позитивний допінг-тест на стероїди.
На олімпійському ринзі Володимир здобув чотири перемоги. Українця не лише нагородили золотою медаллю — він став першим олімпійським чемпіоном з Європи у надважкій вазі. До речі, супротивник Кличка у фінальному поєдинку — Паеа Вольфграмм з острівної держави Тонга — приніс своїй країні першу і поки єдину медаль в історії.
Після успіху Володимира на Олімпіаді брати Клички завершили любительську кар'єру та перейшли у професійний бокс. І швидко стали легендами.
Сальто Лілії Подкопаєвої
В 1996 році збірна України вперше вирушила на Літні Олімпійські ігри. В Атланті наші спортсмени завоювали 9 золотих медалей. Дві з них отримала 17-річна гімнастка Лілія Подкопаєва і це при тому, що за кілька місяців до змагань на тренуванні вона зламала два ребра. На Олімпіаді спортсменка показала найкращий результат в абсолютній першості та вільних вправах. А у фіналі з останньої дисципліни українка прославилась на увесь світ дивовижним стрибком — подвійним сальто вперед з поворотом на 180 градусів. Більше його так нікому й не вдалося повторити і зараз він носить ім'я Лілії Подкопаєвої.
Гімнастка могла встановити ще кілька світових рекордів, проте в 1997 році мусила полишити великий спорт через травму ноги.
«Золота рибка» Яна Клочкова
Харків'янка Яна Клочкова завоювала найбільше золотих олімпійських медалей за роки незалежності України. По дві на Олімпіадах в Сіднеї та Афінах. Також в її доробку «срібло» на Іграх 2000 року, 10 перемог на чемпіонатах світу з плавання та 19 — на чемпіонатах Європи. Крім того, вона встановила світовий рекорд в Сіднеї на дистанції 400 метрів, які подолала за 4 хвилини та 33,59 секунди.
Тож не дивно, що за феноменальні успіхи Клочкову назвали «золотою рибкою», а в 2004 році вона отримала почесне звання «Герой України».
150 влучних пострілів Миколи Мільчева
Українці вміють не тільки добре плавати, стрибати у висоту чи кататися на ковзанах, але й влучно стріляти. Це підтвердив одесит Микола Мільчев, який в 2000 році став олімпійським чемпіоном зі стендової стрільби. Учасники змагань мають поцілити в тарілки, які вилітають з двох башт різної висоти. Усього таких тарілок 125 в кваліфікаційних раундах та ще 25 у фіналі. Мільчев уперше в історії Олімпійських ігор не промахнувся жодного разу. Хоча ще напередодні змагань він сам сумнівався в успіху. Як потім розповідав стрілок, за два тижні до Олімпіади його стара рушниця МЦ-108 «почала розсипатися від старості». Однак, на щастя, її встигли вчасно привести до ладу.
Повторити рекорд Мільчева так нікому і не вдалося. В 2004 році за крок від цього опинилися фін Марко Кемппайнен та італієць Андреа Бенеллі, але кожен з них по разу промазав. А в 2005 році правила змагань змінили, тому тепер українець по праву може називати себе вічним олімпійським рекордсменом.
Вічний рекорд Юрія Чебана
Ще один вічний олімпійський рекордсмен — одесит Юрій Чебан. В 2008 році в Пекіні він виборов «бронзу» у змаганнях з веслування на каное-одинаках на дистанції в 500 метрів. В 2010 році МОК замінив чоловічу 500-метровку на дистанцію в 200 метрів. І на цій відстані в Афінах одесит завоював свою першу золоту медаль. На наступну Олімпіаду в Ріо-де-Жанейро Чебан їхав з метою повторити свій успіх. Хоча шлях до нього вийшов непростий. На відбірковому до Олімпійських ігор чемпіонаті світу-2015 українець зайняв 9-е місце і отримав квиток до Ріо лише завдяки відмові від виступу спортсмена з Океанії. На самій Олімпіаді після кваліфікаційного раунду українець спочатку потрапив до групи B, в якій борються за місця від 9-го і нижче. Однак він виграв апеляцію і все ж таки отримав право поборотися за медалі.
А вже у фіналі Чебан виклався на повну та завоював «золото». Одесит на патріотичному човні, розмальованому в прапори України із зображенням козака з булавою, не просто прийшов першим, але й встановив олімпійський рекорд — 39,279 секунди. При цьому Юрій на 2 мілісекунди обігнав Валентина Дем’яненка, колишнього колегу по українській збірній, який з 2007 року виступає за Азербайджан.
На Олімпіаді в Токіо дистанцію в 200 метрів знову скасували, отже, побити рекорд одесита вже нікому не вдасться. Сам Юрій на змаганнях вже не виступає і з 2017 року очолює українську збірну.
Емоційна перемога Ірини Мерлені
Ірина Мерлені — ще одна українка, яка увійшла в історію Олімпійських ігор. В 2004 році в Афінах в програму вперше включили змагання з боротьби вільним стилем серед жінок. І у ваговій категорії 48 кілограмів «золото» здобула саме наша спортсменка, ставши першим олімпійським чемпіоном в цій дисципліні. Запам'яталася вона не лише перемогою у фінальному двобої з японкою Ітьо Тіхару, але й своїми бурхливими емоціями. На радощах Ірина стрибнула на суддю, а потім повисла на руках у тренера збірної Анатолія Харитонюка. Словами її емоції важко описати, тож радимо подивитися історичне відео.
2008 року в Пекіні українка здобула бронзу, а в Лондоні посіла лише п'яте місце, після чого зав'язала з боротьбою. Після великого спорту Мерлені захопилася співом і танцями. Вона брала участь у Х-Факторі та «Голосі країни», а також завоювала кілька нагород на українському чемпіонаті з пол-денсу.
Надважкий рекорд Ольги Коробки
Важкоатлетка Ольга Коробка завоювала «срібло» на Олімпіаді в Пекіні. Щоправда, в 2016 році МОК позбавив її медалі через застосування допінгу. Однак в історію Ігор вона все одно увійшла. В 2008 році з масою тіла у 167 кг українка стала спортсменкою з найбільшою вагою за всю історію Ігор.
Після вимушеного завершення спортивної кар'єри Коробка схудла на 55 кг та почала працювати фітнес-тренером.
Золотий стрибок Олександра Абраменка
Останнє олімпійське «золото» Україні приніс Олександр Абраменко — чемпіон з лижної акробатики на Зимових Іграх в Пхьончхані. У фіналі українець вирішив ризикнути та виконав надскладний стрибок, який досі ніколи не демонстрував на змаганнях, — Back Full-Full-Duoble Full (потрійне сальто, подвійний пірует у третьому сальто).
Судді оцінили виступ у 128,51 балів, які принесли Абраменку чемпіонський титул, а Україні — третє «золото» в історії на зимових Олімпіадах.
