Міненерго надало на розгляд Кабміну проєкт документу, який дозволяє ТЕЦ у разі браку вугілля оперативно отримувати газ для виробництва тепла та електроенергії.
Втім, навіть спалювання захмарно дорогого газу не допоможе зберегти стабільність енергетичної системи у випадку сильних морозів.
Чому газу немає, навіть якщо він є?
Цього року в підземні сховища в Україні закачали 19 млрд кубометрів газу, станом на середину грудня там залишилося 15 млрд кубометрів.
З них на потреби населення і теплокомуненерго зарезервовані 4,5 млрд кубометрів. В іншій ситуації такого запасу газу вистачило б, але зараз його замало.
Річ у тім, що із підземних сховищ ми фізично можемо піднімати до 100 млн кубометрів газу на добу. Ще близько 50 млн кубометрів Україна видобуває і 10 млн кубометрів з них продає. Тож приблизно 130-140 млн кубометрів на добу залишається для власного використання.
Але якщо вдарять морози, споживання може вирости до 170-200 млн кубометрів на добу і нам не буде де взяти 50 млн кубометрів. Вони ніби і є у підземних сховищах, але підняти ми їх не зможемо, бо у системі бракує тиску.
Що з тиском?
Днями «Газпром» заявив, що виконав договір за цей рік і прокачав по нашій системі 40 млрд кубометрів газу.
Так мало газу через Україну Росія ще ніколи не транзитувала — найменший обсяг був 55 млрд кубометрів у 2012 році, під час газової кризи.
Через брак транзиту у системі і немає тиску. І саме в цьому полягає проблема. Тому коли Денис Шмигаль говорить, що газу вистачить, це не зовсім правда. Якщо зима буде тепла, то, може, і вийде «пропетляти». Але у морози доведеться без варіантів спалювати багато вугілля.
А що з вугіллям?
А з вугіллям ситуація геть погана. На середину грудня запаси повинні становити близько 2,3 млн тонн (згідно з планами Міненерго з накопичення вугілля попередніх років, цього року відомство перестало публікувати дані про планові запаси — Прим. ред.). Але зараз у нас у запасах лише близько 500 тис. тонн.
Обсяги потроху зростають, наприклад, у ДТЕК повідомили, що невдовзі приймуть два кораблі із вугіллям, яке везуть із Колумбії, але все одно — палива критично замало.
І як пережити зиму?
У Європі ми купити газ цього разу не зможемо: там на біржах ціна складає $1,7 тис. за 1 тис. кубометрів — у «Нафтогазу» немає стільки грошей.
Поки уряд «виїжджає» на тому, що працюють АЕС і немає великих морозів, а також на імпорті електроенергії з Білорусі. Але, повторюся, це все до перших справжніх морозів. Тоді почнуться «віялові» відключення електроенергії (щоб редакцію Chas News не звинуватили у некоректності, зазначаємо: йдеться про графіки обмежень потужності та аварійних відключень — ГОПи та ГАВи, а не про автоматичні «віялові» відключення у вузькотехнічному сенсі — Прим. ред.). Це буде єдиний варіант розвантажити систему, щоб утримати її у межах нормативної напруги та частоти.
Більш того, можливі і, так би мовити, «віялові» відключення газу, хоча такого терміну наче як і нема. Уже зараз «Нафтогаз» намагається обмежити у споживанні газу підприємства теплокомуненерго. Оператор ГТС може зменшити тиск газу і для приватного сектору.
Єдина реальна альтернатива — просто відбирати газ із транзитної труби. Але тоді «Газпром» зможе сказати, що ми крадемо газ, не виконуємо зобов’язання, тому Україна є ненадійним транзитним партнером.
За великим рахунком, «Північний потік-2» — це чисто політична історія і не має жодного відношення до українського газового транзиту. По ньому не планують поставляти російський газ у ті країни, куди його транзитує Україна. Газ із «ПП-2» піде на нові ринки — у Німеччину, Францію, Нідерланди, Велику Британію — ми в ці країни газ не транзитуємо. Ми постачаємо газ у балканські країни, Угорщину, Австрію та Італію, тож у нас «відбирає» транзитні потужності скоріше «Турецький потік».
Ці ринки і надалі потребуватимуть газу, а потужність «Турецького потоку» не дозволяє повністю забезпечити їхні потреби. Тому навіть після 2024 року, коли закінчиться чинний транзитний контракт з «Газпромом», Україна надалі може розраховувати на транзит російського газу через нашу ГТС обсягом приблизно 40 млрд кубометрів на рік. Але лише в тому випадку, якщо будемо мати репутацію надійного постачальника.
Тому єдиний варіант для уряду зараз — обмежити у споживанні споживачів, як би це не було прикро для українців.
