Тривожність
Pexels

Тривожні розлади — це стани, за яких людина відчуває надмірну тривогу, страх або занепокоєння, які є непропорційними до реальної загрози.

На відміну від нормальної тривоги, яка є тимчасовою реакцією на стрес, тривожні розлади є хронічними, стійкими та можуть значно погіршувати якість життя, впливаючи на роботу, навчання, стосунки та фізичне здоров’я.

Втім попри своєчасному лікуванні більшість тривожних розладів добре піддаються корекції.

Симптоми тривожного розладу та його види

Тривожний розлад фіксують через не менш як шість місяців постійної тривожності. Загалом вирізняють кілька видів такого розладу.

Панічний розлад. Він характерний тривалими епізодами панічних атак, які виникають несподівано. Людина із таким розладом живе у постійному очікуванні наступної панічної атаки. Страх супроводжується прискореним серцебиттям, тремтінням та підвищеною пітливістю, запамороченням й нудотою та відчуттям задухи.

Обсесивно-компульсивний розлад (ОКР). Люди із ОКР можуть мати нав'язливі думки чи о́брази (обсесії) та у відповідь на них — повторювані дії (компульсії). це може бути, до прикладу, страхом зараження й постійним миттям рук. Також може переслідувати страх щось втратити чи загубити або бажання розкладати щось певним чином. Діагноз ОКР ставлять тим, у кого не виходить контролювати свої нав'язливі ідеї чи компульсії, навіть коли знають, що вони надмірні. Окрім того, такі стани можуть займати більш ніж одну годину на день. 

Посттравматичний стресовий розлад (ПТСР). Виникає після травматичних подій, таких як війна, насильство, катастрофи чи серйозні втрати. Люди із ПТСР проживають інтрузії — симптоми повторного переживання травми. Вони можуть мати вигляд флешбеків, нав'язливих спогадів та кошмарів. Крім того, особистості із ПТСР часто відчувають сильний емоційний або фізичний дистрес (наприклад підвищене серцебиття та пітливість) при нагадуванні про травму.

Соціальна тривожність (соціофобія). Характеризується інтенсивним страхом або тривогою в соціальних ситуаціях, пов’язаних з можливістю осуду, приниження чи відторгнення. Окрім переживань перед соціальними івентами, людину переслідує страх виглядати незграбно та смішно у чужих очах, відчуття сорому та приниження і постійне прокручування у голові сценаріїв соціальної взаємодії.

Соціофобія

Специфічні фобії. Це страхи перед певними об’єктами, ситуаціями чи явищами, які зазвичай не становлять реальної загрози, але викликають сильну тривогу та уникнення. А зокрема, страх висоти, замкнених просторів, страх темряви та грози або польотів. Стрес також можуть викликати кров, голки, дивні отвори, тварини та інше.

Генералізований тривожний розлад (ГТР). Він характеризується надмірною, неконтрольованою тривогою та занепокоєнням з приводу різних аспектів життя, які часто не мають обґрунтованої причини. Тривога є генералізованою, а тобто не обмежується однією конкретною ситуацією чи об’єктом. Людей із таким розладом переслідує постійне відчуття напруги й неспокою.

Наслідки підвищеної тривожності

Підвищена тривожність може мати широкий спектр наслідків, які впливають на фізичне здоров'я людини, її поведінку або соціалізацію.

Фізичні наслідки. Хронічна тривожність може призвести до серцево-судинних захворювань, підвищеного тиску, ослаблення імунітету, шлунково-кишкових розладів, напруги у м'язах та хронічного болю. Також може спостерігатися безсоння, часті прокидання та відчуття виснаження.

Психологічні наслідки. Тривожність ускладнює здатність фокусуватися на завданнях, приймати рішення та запам'ятовувати інформацію. Епізоди тривожності часто призводять до інтенсивних панічних атак або депресивного стану, може знизитися самооцінка.

Соціальні наслідки. Проблема може ускладнювати спілкування, викликати дратівливість та спонукати до уникнення соціальних контактів. На роботі чи навчанні тривожність може знижувати ефективність через труднощі із концентрацією або страх припуститися помилки.

Довгострокові наслідки. Без належного лікування тривожність може перерости в генералізований тривожний розлад, панічний розлад або фобії.

Чи лікується тривожний розлад

За допомогою потрібно звернутися у випадку, якщо симптоми тривоги переслідують вас більш ніж шість місяців або заважають роботі, навчанню чи соціалізації. Крім того, варто розпочати лікування, якщо у вас виникають фізичні симптоми, або коли ви не можете контролювати свої тривожні думки.

Психотерапія є основним методом лікування тривожних розладів. Зазвичай використовуються такі підходи як когнітивно-поведінкова терапія (КПТ), експозиційна, сиходинамічна та майндфулнес-терапія. Також після оцінки стану лікар може призначити медикаменти.

Відслідкувати проблему та підібрати лікування допоможуть у центрі інноваційної психології та ментального відновлення «Експіо». Фахівці центру проводять комплексне лікування тривожності, часто у поєднанні з неврозом та депресією.

Можливість повного «вилікування» залежить від типу розладу, його тяжкості, індивідуальних особливостей, своєчасності звернення за допомогою та дотримання рекомендованого лікування.

«Самолікування стресу може завдати більше шкоди, ніж користі»: у центрі «Експіо» розповіли про новітні методи відновлення