404

Сторінку не знайдено

Chas.News not found
У пошуку попередників. Як Янукович допоміг Зеленському зрушити конституційну кризу
Колаж: Марія Ємельянова

Володимир Зеленський продовжує війну проти Конституційного Суду України (КСУ). У владної команди з'явилася можливість збільшити у складі суду кількість лояльних представників.

27 березня Зеленський скасував укази Віктора Януковича про призначення Олександра Тупицького та Олександра Касмініна суддями КСУ. Такий крок обґрунтовано рішенням Ради національної безпеки та оборони(РНБО) щодо аудиту указів Януковича. Мовляв, судді Конституційного Суду України, призначені Януковичем, «продовжуючи виконувати свої повноваження, створюють загрозу державній незалежності та національній безпеці України, що порушує Конституцію, права і свободи людини і громадянина».

Згодом представник президента в КСУ народний депутат Федір Веніславський («Слуга народу») уточнив, що Тупицький та Касмінін більше не мають статусу суддів та довічного забезпечення. Втім, вони можуть оскаржити указ Зеленського у Верховному Суді.

В КСУ може побільшати лояльних до президента людей

Що, власне, вони й зробили — 29 березня у Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду надійшли два позови Тупицького та Касмініна. Пресслужба суду поки не повідомляє дату розгляду позовів.

Офіційний сайт КСУ не працює вже кілька днів, але 29 березня на Facebook-сторінці суду з'явилося повідомлення про скликання на 12 квітня 2021 року спеціального пленарного засідання. Розпорядження підписано Тупицьким, який на той момент вже втратив статус судді.    

Варто нагадати, що наприкінці жовтня 2020 року КСУ визнав неконституційними окремі положення антикорупційного законодавства. Це зупинило діяльність антикорупційних органів та викликало низку запитань від європейських партнерів України — так звана «антикорупційна інфраструктура» є основою безвізового режиму з ЄС. Рішення КСУ фактично спричинило в країні конституційну кризу.

Наприкінці жовтня 2020 року КСУ визнав неконституційними окремі положення антикорупційного законодавства. Це зупинило діяльність антикорупційних органів

Наприкінці грудня 2020 року президент Зеленський підписав указ про відсторонення голови КСУ Тупицького від посади судді строком на два місяці. В КСУ відсторонення Тупицького назвали нікчемним та неконституційним, суддя продовжував ходити на роботу, проте його не допускали у приміщення співробітники державної охорони. 26 лютого 2021 року термін відсторонення продовжили ще на місяць — до 26 березня.

Узурпація близько

Як вже писав Chas News, повноваження судді КСУ припиняються в разі: закінчення дев'ятирічного строку, досягнення граничного віку, припинення громадянства України, обвинувального вироку за вчинений злочин, смерті. Звільнити суддю може лише сам КСУ. Для цього необхідне рішення двох третин конституційного складу, тобто 12 чоловік. Інших механізмів звільнення не існує. На думку експертів, скасування указу попереднього президента — це «юридичне ноу-хау» команди Зеленського: набуття повноважень судді КСУ пов’язане зі складанням ним присяги, а не з ухваленням акту про його призначення.

У президента відсутні повноваження звільняти судів КСУ, тому указ Зеленського має ознаки неконституційності

Юлія Кириченко, експерт Центру політико-правових реформ, зазначає, що у президента відсутні повноваження звільняти судів КСУ, тому указ Зеленського має ознаки неконституційності. «Є перевищення повноважень. Якщо президент почне формування КСУ під себе, то це буде проявом узурпації. Тому заповнення вакантних посад має бути лише після запровадження єдиного конкурсу для всіх кандидатів на посади судді КСУ», — говорить Кириченко.

Політична пастка

На сьогодні повний склад КСУ не сформовано, дві посади залишаються вакантними — один суддя від Верховної Ради та один — від з'їзду суддів. В лютому 2021 року Верховна Рада вже призначала за своєю квотою Віктора Кичуна — близького до Веніславського. Для монобільшості не стане проблемою призначити ще одного потрібного кандидата. З урахуванням Тупицького та Касмініна маємо ще дві майбутні кандидатури, яких президент призначить на власний розсуд. З огляду на події навколо суду, ймовірно, судді будуть більш налаштовані на конструктивну співпрацю.

«Із цим складом КСУ у нас не буде руху вперед», — говорив у листопаді 2020 року гарант Конституції. Схоже, що під прикриттям РНБО Зеленський почав втілювати свій задум про перезавантаження суду. Законопроєкт про припинення повноважень КСУ та початок добору нових членів, який президент подавав до Ради як невідкладний, відкликано. За словами співрозмовника видання у фракції «Слуга народу», західні партнери України недвозначно натякнули, що треба пошукати інші варіанти виходу з кризи.

За Зеленського РНБО перетворилася на каральну структуру / president.gov.ua

«Дуже радили не нехтувати Конституцією, а шукати інших шляхів в юридичній площині. Тут в нагоді стала РНБО, саме, як то кажуть, увійшли в смак з санкціями, згадали Януковича і його оточення. Аудит нормативних документів підказав варіант щодо Тупицького і Касмініна», — говорить співрозмовник Chas News.

Опитані виданням фахівці відзначають, що, погодившись на такий варіант вирішення конституційної кризи, Зеленський потрапив у пастку свого ж оточення. Поки він залишається в статусі чинного президента, його не можна притягнути до відповідальності. Проте, після завершення владних повноважень, відповідальність доведеться понести. Тому — або змінювати Конституцію, на що потрібно мінімум 300 голосів та підтримка КСУ, або переобиратися на другий термін.   

«З 2016 року зі змінами до Конституції щодо правосуддя, жоден державний орган, окрім самого КСУ, не має повноважень припиняти, зупиняти повноваження чи звільняти з посади суддів КСУ. Навряд чи люди, які готували для президента ці проєкти рішень, не знали цього. Зеленський потрапив у політичну пастку. Заради підняття власних рейтингів пішов на неоднозначні з юридичної точки зору рішення», — пояснює Євген Магда, політолог.

Зеленський потрапив у пастку свого ж оточення. Поки він залишається в статусі чинного президента, його не можна притягнути до відповідальності. Проте, після завершення владних повноважень, відповідальність доведеться понести

Втім, на думку політичного експерта Ігоря Попова, на сьогодні мотив справедливого покарання є більш важливим для електорату за юридичну досконалість, тому президентська сторона веде в даній партії та має шанси на утримання ініціативи. Він також відзначає, що указ про позбавлення посад Тупицького та Касмініна може бути ходом на упередження — на основі оперативної інформації про рішення, які вони би могли ухвалити у КСУ.

Рішення КСУ, яке обмежувало повноваження антикорупційних органів, викликало маштабні протести / Getty images

«Найбільш резонансне минуле рішення, з якого почалося протистояння, — визнання неконституційними окремих положень антикорупційних законів, що ускладнювало роботу створених західними партнерами антикорупційних органів. Наступні рішення теоретично могли би, до прикладу, визнати неконституційним відкриття ринку землі, або перешкоджати реалізації рішень РНБО щодо санкцій проти олігархів, проросійських політиків і їх активів», — вважає Попов.

Нагадаємо, що КСУ почало лихоманити ще за часів Петра Порошенка. В травні 2019 року в суді стався «тихий переворот» — вперше в історії КСУ судді звільнили свого колегу голову суду Станіслава Шевчука. Звільнення Шевчука ініціювали його колеги, які були разом з ним призначені за квотою парламенту у березні 2014 року після Революції гідності. Новим головою суду обрали Наталю Шапталу, саме вона приводила до присяги новообраного президента Володимира Зеленського.  У вересні 2019 року Шаптала залишила посаду судді та голови КСУ у зв'язку з закінченням дев'ятирічного терміну повноважень. Новим головою суду став Тупицький.

«Корупційний реванш». Валентин Наливайченко про деконструкцію антикорупційних органів
Суд розбрату. Як боротьба з корупцією стала заручницею азартних ігор та земельної реформи