5 грудня нарешті запрацювало європейське ембарго, а також введена спільно ЄС та G7 «цінова стеля» на російську нафту. Агентство Bloomberg відзначає, що за перший тиждень дії цих обмеження експорт нафти із росії знизився на 54%. Наскільки ж ці заходи стануть ефективними у майбутньому покажуть зміни цін на нафту, які багато у чому залежать від позиції країн ОПЕК (та ширшого формату ОПЕК+).
Chas News розповідає, як співпрацюють нафтовидобувні держави та намагаються регулювати ціни на чорне золото.
Історія та мета створення ОПЕК
Абревіатура ОПЕК, як наприклад і НАТО, розшифровується лише англійською мовою — The Organization of the Petroleum Exporting Countries (Організація країн-експортерів нафти). Це міжнародний картель, створений найбільшими нафтовидобувними державами для стабілізації цін на нафту (переважно шляхом визначення для кожної країни квот на її видобуток).
ОПЕК заснували у 1960 році у Багдаді п'ять країн — Ірак, Іран, Кувейт, Саудівська Аравія та Венесуела. Згодом до об'єднання долучалися нові члени, а деякі країни то входили, то виходили з організації як, наприклад Кувейт, Індонезія чи Еквадор. Станом на кінець 2022 року до складу ОПЕК входять 13 країн.
Країни, які входять до складу ОПЕК:
- Саудівська Аравія
- Іран
- Ірак
- Кувейт
- Венесуела
- Лівія
- Алжир
- Ангола
- Габон
- Екваторіальна Гвінея
- Республіка Конго
- Нігерія
- ОАЕ
Ці країни контролюють близько 2/3 розвіданих запасів нафти (найбільше — на території саме п'яти держав-засновниць ОПЕК). Крім того, на організацію приходиться близько 30% усього її видобутку.
Штаб квартира організації знаходиться у Відні.
Що таке ОПЕК+
У 2016 році на фоні різкого падіння цін на нафту до ініціатив ОПЕК для контролю цін на нафту вирішили долучитися ще 10 країн — росія, Казахстан, Мексика, Азербайджан, Бахрейн, Бруней, Малайзія, Оман, Південний Судан та Судан. Так сформувався новий формат — ОПЕК+.
Перша угода ОПЕК+ про скорочення видобутку нафти була укладена на тлі обвалу нафтових цін наприкінці 2016 року і діяла три роки — з початку 2017 року. року до 31 березня 2020 року.
У квітні 2020 року, після початку пандемії коронавірусу та різкого падіння попиту, учасники ОПЕК+ у межах домовленостей з «Великою двадцяткою» погодили рекордне зниження видобутку на 9,7 млн барелів на добу. Угода була розрахована на два роки — за цей час рівень скорочення мав поступово зменшуватися (з 9,7 млн барелів до нуля), але потім було вирішено продовжити цю угоду до кінця 2022 року.
Рішення ОПЕК+ та війна в Україні
5 жовтня 2022 року країни ОПЕК+ знову вирішили скоротити видобуток нафти на 2 млн барелів — рекордний показник з 2020 року. В ОПЕК тоді заявили, що рішення прийнято «у світлі невизначеності, пов'язаної з перспективами світової економіки та ринку нафти».
При цьому Financial Times та Bloomberg писали, що ініціатором цього рішення виступила росія, яку підтримала Саудівська Аравія — найвпливовіший член ОПЕК. Хоча Сполучені Штати навпаки переконували Ер-Ріяд та інші країни організації збільшити видобуток нафти, щоб позбавити росію свого основного джерела доходів.
Найбільше від угоди виграла саме росія. Як пояснював міністр енергетики Саудівської Аравії принц Абдулазіз бін Салман, реальне скорочення видобутку нафти для учасників ОПЕК+ складе не 2 млн барелів на добу, а лише близько 1,1 млн. Усе через те, що багато країн і раніше не повністю влкладалися у визначені квоти.
Так, росія видобувала 9,9 млн барелів на добу із визначених дня неї 11 млн. За умовами нової угоди, її квота склала 10,5 млн. Тобто рф може навіть збільшити поточний видобуток нафти. Водночас скорочення видобутку в інших країнах мало призвести до стабілізації цін, щоби дозволило Москві і надалі заробляти мільярди на чорному золоті.
4 грудня, напередодні вступу у силу «цінової стелі» та ембарго на російську нафту у ЄС, країни ОПЕК+ знову провели зустріч на міністерському рівні. Однак цього разу, попри побоювання, вирішили не скорочувати ще більше видобуток нафти.
Квоти (дозволені об'єми видобутку нафти), затверджені 5 жовтня країнами ОПЕК+ (барелів на добу)
- Алжир (член ОПЕК) — 1 млн
- Ангола (член ОПЕК) — 1,45 млн
- Конго (член ОПЕК) — 310 тис.
- Екваторіальна Гвінея (член ОПЕК) — 121 тис.
- Габон (член ОПЕК) — 177 тис.
- Ірак (член ОПЕК) — 4,43 млн
- Кувейт (член ОПЕК) — 2,67 млн
- Нігерія (член ОПЕК) — 1,74 млн
- Саудівська Аравія (член ОПЕК) — 10,47 млн
- ОАЕ (член ОПЕК) — 3 млн
- Азербайджан — 684 тис.
- Бахрейн — 196 тис.
- Бруней — 97 тис.
- Казахстан — 1,62 млн
- Малайзія — 567 тис.
- Мексика — 1,75 млн
- Оман — 841 тис.
- росія — 10,47 млн
- Судан — 72 тис.
- Південний Судан — 124 тис.
- Разом — 41,85 млн
При цьому ще у 2018 році ОПЕК звільнила трьох своїх членів від обмежень на видобуток нафти: Іран та Венесуелу, на які накладені санкції США, та Лівію, яка переживає наслідки громадянської війни.
Щодня Сhas News відбирає для вас найважливіші новини. Приєднуйтесь до нас у Facebook та Telegram, щоб нічого не пропустити.
