404

Сторінку не знайдено

Chas.News not found
Вакцини перетворюють на єдинорогів. Скільки в цьому році заробили фармкомпанії на щепленнях проти COVID-19?
Getty Images

6 травня Moderna оприлюднила фінансові результати за І квартал 2021 року. Сказати, що вони приголомшують, — не сказати нічого. За перші три місяці компанія отримала $1,9 млрд доходу. За аналогічний період 2020-го дохід Moderna склав $80 млн — у 24 рази менше. Чистий прибуток склав $1,2 млрд (у порівнянні з $124 млн збитку за аналогічний період минулого року). Такого результату Moderna домоглася завдяки продажу у цьому році 102 млн доз вакцини проти COVID-19 та інвестиціям уряду США у подальші розробки.

У майбутнє Moderna також дивиться впевнено. У цьому році компанія планує поставити на ринок 1 млрд доз вакцини, залучити $3 млрд інвестицій та випустити нову, більш стабільну форму вакцину, яку до 3 місяців можна буде зберігати у звичайному холодильнику.

За перші три місяці Moderna отримала $1,9 млрд доходу. За аналогічний період 2020-го дохід компанії склав $80 млн — у 24 рази менше

За словами Стефана Бансель, CEO Moderna, хоча технологію мРНК вакцин і раніше вважали перспективною, для роботи з нею подекуди не вистачало коштів. Тепер же Moderna, за його словами, стала компанією, яка «генерує грошовий потік», тож інвестиції в науку та виробничі потужності значно зростуть. «І це тільки початок», — говорить Бансель.

Минулого року Білл Гейтс, засновник Microsoft, написав у своєму блозі, що пандемія COVID-19 обійдеться світу в $28 трлн. «Світ повинен витратити мільярди, щоб врятувати трильйони та запобігти мільйонам смертей», — зазначив бізнесмен.

Потреба людства у препаратах для лікування COVID-19, а особливо — у вакцинах проти цього захворювання внесла значні корективи у фармацевтичну індустрію. Наприклад, у січневому огляді канадсько-індійська консалтингова компанія Precedence Research прогнозує зростання світового фармринку до $1 трлн вже до 2030 року, хоча станом на 2020-й розміри ринку оцінювались лише у $357 млрд.

За 2020 рік середня вартість акцій 62 європейських біотехнологічних компаній, чиї акції знаходяться в обігу на біржі Euronext, зросла на 214%. А їхня сумарна капіталізація збільшилася на €4,7 млрд — до €29,1 млрд.

Інвестори збільшили очікування щодо ринку біотех-компаній в цілому. Втім, найкраще зрозуміти, що саме на цьому ринку відбувається під час пандемії, можна за фінансовими результатами компаній, які розробили та вже вивели на ринок вакцини проти COVID-19.

Pfizer

У I кварталі 2021 року Pfizer, друга за доходами фармацевтична компанія світу, отримала $14,6 млрд доходу та $4,9 млрд прибутку, що на 45% більше, ніж за аналогічний період минулого року. З них $3,5 млрд припадають на доходи від продажу Comirnaty. Цікаво, що доходи компанії стрімко збільшилися, не дивлячись на глобальне подешевшання ліків на 5% у І кварталі. В цілому компанія у 2021 році має контракти на 1,6 млрд доз вакцини проти COVID-19, за які планує виручити $26 млрд. У той же час, як свідчить річний звіт компанії, за 2020-й Pfizer витратив на R&D-дослідження близько $9,4 млрд, — сюди входить і розробка Comirnaty.

Виробництво Pfizer у Бельгії / Getty Images

До речі, Comirnaty — не єдина вакцина у портфелі компанії, яка може знайти застосування проти COVID-19. Pfizer у лютому цього року подав до Європейської агенції з лікарських засобів (ЕМА) заявку на реєстрацію 20-валентної вакцини проти пневмококової інфекції (умовний нащадок вакцини «Превенар 13»). За попередніми даними, ця вакцина може збільшити захисний потенціал Comirnaty, запобігаючи розвитку такого ускладнення коронавірусної хвороби, як пневмонія. Зараз в компанії вивчають сенс одночасного застосування вакцин проти коронавірусу та пневмококів.

Pfizer на сьогоднішній день має в портфелі шість зареєстрованих вакцин і близько десятка знаходяться на різних стадіях розробки

«Pfizer на сьогоднішній день має в портфелі шість зареєстрованих вакцин і близько десятка знаходяться на різних стадіях розробки. Так, «Превенар 13», кон'югована вакцина від 13 штамів пневмококів у 2020 році, став найприбутковішим препаратом компанії і приніс їй майже $6 млрд доходу. Тому досвіду в розробці вакцин і умінь ліцензувати і поглинати перспективні технології у Pfizer цілком достатньо», — оцінює потенціал компанії Андрій Гой, технічний директор «Фармаку».

Втім, як зазначає Євген Найштетик, засновник компанії Lorton Investments, який свого часу виводив на український ринок «Превенар 13», «На вакцинному ринку важливо не те, хто пропонує екстрені або сезонні вакцини, а те, хто запропонує рішення для рутинної вакцинації і займе стійку частину ринку. У випадку «Превенар 13» Pfizer знадобилося близько 10 років, щоб впевнено стати на ноги. Проте це шанс вийти з новими рекомбінантними вакцинами», — пояснює Найштетик.

Johnson&Johnson

Минулорічний лідер фармацевтичної галузі за доходами, корпорація Johnson&Johnson, зараз почала суттєво відставати від Pfizer — свого головного конкурента. За І квартал цього року J&J заробив $22,3 млрд, що на 8% більше, ніж за аналогічний період минулого року. Прибуток склав $2,3 млрд, що на 13% більше І кварталу 2020-го. З них продаж вакцини проти COVID-19 приніс компанії лише $100 млн. Хоча за минулий рік J&J витратив на R&D на 30% більше грошей, ніж Pfizer, — $12,1 млрд.

Мобільний пункт щеплень у Римі, де вакцинують однодозною вакциною Johnson&Johnson / Getty Images

Зростання доходів J&J більш-менш подібне до фінансових результатів Pfizer без урахування надходжень від продажу Comirnaty — на 8%. Втім, не варто забувати, що зараз доходи фармкомпанії від продажу вакцин проти COVID-19 — переважно продажі у США та ЄС. Але дочірня компанія J&J — бельгійська Janssen розробила наразі єдину у світі однодозну вакцину проти COVID-19. Вона дешевша у порівнянні з вакцинами від Pfizer та Moderna та проста у зберіганні. Хоча розвинуті країни почали обережно ставитися до вакцини від J&J з причини повідомлень про виникнення тромбозів, а Єврокомісія заявила, що не стане продовжувати контракти з J&J та AstraZeneca, можна припустити, що ця вакцина у майбутньому відіграватиме важливу роль у країнах з низьким рівнем доходів та у важкодоступних регіонах. 29 березня цього року J&J підписала угоду з Африканським фондом закупок вакцин (African Vaccine Acquisition Trust) щодо поставки 220 млн доз своєї вакцини, котру розподілять між 55 країнами. У планах фонду у 2022 році закупити ще 180 млн доз цієї вакцини.

J&J підписала угоду з Африканським фондом закупок вакцин щодо поставки 220 млн доз своєї вакцини, котру розподілять між 55 країнами

Слід враховувати і те, що саме J&J є піонером виводу на ринок вакцин на основі аденовірусного вектору. «У 2014 році J&J інвестувала $200 млн в розробку платформи AdVac, на базі якої вперше отримали та зареєстрували вірус-векторну вакцину. Це була вакцина від вірусу Ебола, спалах якого бушував у західній Африці. Тож не дивно, що J&J зупинилися саме на цій платформі для розробки вакцини від Sars-CoV-2», — пояснює Андрій Гой.

AstraZeneca

Парадокс, але найбільшу кількість замовлень на вакцини проти COVID-19 — 3 млрд доз, має компанія, яка ніколи не входила у топ-10 найбільших фармвиробників світу — шведсько-британська AstraZeneca. Загальний дохід компанії за І квартал 2021 року склав $7,3 млрд (на 15% більше, ніж за аналогічний період минулого року). Втім, прибутки від продажу «оксфордської» вакцини проти COVID-19 у І кварталі досить скромні — $275 млн. Це пов’язано з тим, що AstraZeneca уклала більшу частину контрактів на продаж вакцини ще минулого року. У 2020-му продаж «оксфордської» вакцини приніс компанії $2,5 млрд — 10% від загального об’єму продаж.

AstraZeneca — головна вакцина третього світу / Getty Images

Тим не менш AstraZeneca у І кварталі цього року у порівнянні з аналогічним періодом минулого року збільшила прибуток більш ніж у два рази до — $1,6 млрд.

«Ковідний» портфель компанії може доповнити новий препарат — антитіла проти COVID-19. Наразі він під робочою назвою AZD7442 проходить клінічні дослідження

Хоча майбутнє «оксфордської» вакцини досить туманне з причини статистично більшої, ніж у випадку Pfizer та Moderna, кількості ускладнень (нагадаємо, як вже було зазначено вище, Єврокомісія вирішила не продовжувати контракти з AstraZeneca), але у цьому році «ковідний» портфель компанії може доповнити новий препарат — антитіла проти COVID-19. Наразі він під робочою назвою AZD7442 проходить клінічні дослідження. $486 млн на розробку AZD7442 минулого року виділив уряд США. Як повідомляє компанія, у березні цього року уряд США додатково замовив 500 тис. доз препарату за $205 млн. Всього у США до кінця року мають поставити 700 тис. доз.

BioNTech

Дві з п’яти затверджених ВООЗ вакцин проти COVID-19 розробили невеликі компанії, які до пандемії мало хто сприймав як гравців глобального фармринку. Як результат, саме ці компанії зазнали шаленого росту капіталізації. Так, BioNTech, розробник Comirnaty, яку компанія випускає у партнерстві з Pfizer, за 2020 рік отримав €482 млн доходу, що у 4,4 рази більше, ніж у 2019-му. Щоб досягти такого результату, компанії довелося витратити на R&D €645 млн, що у 2,8 рази більше, ніж у 2019-му. Втім, більшу частину цих коштів надав Pfizer. Лонч вакцини проти COVID-19 дозволив BioNTech отримати прибуток у €15,2 млн у порівнянні зі збитком у €179 млн у 2019-му.

Лонч вакцини проти COVID-19 дозволив BioNTech отримати прибуток у €15,2 млн у порівнянні зі збитком у €179 млн у 2019-му.

Результати цього року можуть вразити ще більше. Варто сказати лише, що за останній рік вартість акцій компанії зросла у 3,5 рази і сягнула $171 за акцію, а загальна капіталізація склала $41 млрд. Для порівняння, у 2008 році, коли заснували BioNTech, у компанію вклали $181 млн стартового капіталу.

Moderna

Як ми вже зазначали вище, найбільш разючих перемін зазнала Moderna. Заснована у 2010 році компанія працювала над розробкою мРНК-вакцин від раку, ВІЛ, вірусу Зіка та грипу. У портфоліо компанії 24 розробок, 13 з яких на стадії клінічних випробувань, але до пандемії не «вистрілювала» жодна з них. Все змінив 2020-й рік. Moderna отримала $803,3 млн доходу, що перевищує результати 2019-го більш ніж у 12 разів. Витрати на науково-дослідні роботи (R&D) склали $1,4 млрд, $483 млн з яких у вигляді гранту надав уряд США. Компанія закінчила рік з $747 млн збитку (у 2019-му збиток склав $514 млн). Втім, втрати особливо не лякають компанію. За останній рік вартість акцій Moderna збільшилась з $48 до $163, а капіталізація досягла $65,2 млрд.

Moderna стала найбільш популярною вакциною проти COVID-19 в ЄС та США / Getty Images

«Moderna за 10 років пройшла шлях від біотех-стартапу до технологічної компанії. Весь цей час вона показувала непогані результати, залучала інвестиції для розвитку. Її діяльність фінансують як Аlexion, Merck, AstraZeneca на комерційній основі, так і багато некомерційних фондів і урядом США. Компанії вдалося швидко розробити вакцину від Sars-CoV-2 і приступити до виробництва на контрактних майданчиках. Moderna змогла самостійно, на відміну від того ж BioNTech, комерціалізувати мРНК-вакцину. Так може поводити себе лише повноцінний гравець ринку, яким Moderna і є», — пояснює Андрій Гой.

Втім, Найштетик вважає, що успіхи цього року самі по собі не зроблять з Moderna нового гравця глобального ринку. «Вакцинний ринок дуже специфічний. Він сильно відрізняється від іншої фарми за інфраструктурою. Традиційні вакцинні виробники мають вибудовані логістичні ланцюги, людей на територіях і багато чого іншого для того, щоб тримати свої частки ринку. Судячи з того, як розвивається Moderna, її майбутнє — стати підрозділом великої корпорації», — говорить експерт.

Судячи з того, як розвивається Moderna, її майбутнє — стати підрозділом великої корпорації

З цією думкою погоджується і Ірина Дерев’янко, директор консалтингової компанії ASAP Group, яка спеціалізується на роботі з фармринком. Вона пояснює, що характерна риса фармринку — високий поріг входу. Якщо це поєднати з високими операційними витратами, стає зрозуміло, що молодим компаніям буде досить непросто продовжувати зростання.

Що ж далі?

Станом на 6 травня у світі використали 1,2 млрд вакцин проти COVID-19. Цифри вражають, хоча насправді це дуже мало — повну імунізацію пройшло лише 3,7% населення. Водночас зростають потужності виробників вакцин. У світі навіть вже почалися «вакцинні війни» між Сходом та Заходом.

Ще одне питання, чи ефективними виявляться наявні вакцини щодо штамів SARS-CoV-2, які будуть циркулювати наприкінці цього року та у 2022-му. Про AstraZeneka відомо, що її вакцини у випадку «південноафриканського» штаму лише у 10% випадків дають захист. Pfizer запевняє,що його вакцина здатна захистити від цього штаму, тим не менш у компанії не заперечують гіпотетичну можливість «оновлення» препарату у разі необхідності. Так чи інакше, зараз фармацевтичні компанії активно працюють над полівалентними вакцинами проти COVID-19, тобто такими, що захищають від різних штамів. Про це вже заявили GlaxoSmithKline, CureVac та південнокорейська SK Bioscience. Найштетик вважає, що саме між полівалентними вакцинами у майбутньому буде найбільша конкуренція.

Застосування новітніх векторних та РНК і ДНК-вакцин, технологію виробництва яких у промисловому масштабі «обкатали» під час пандемії може виявитися корисною не лише у плані боротьби з COVID-19

Чи викличуть ці тренди переділ глобального фармринку? Наприклад, чи призведе масштабне використання векторних та РНК-вакцин проти COVID-19 до витіснення традиційних вакцин загалом? «РНК і ДНК-вакцини вже нікуди не зникнуть. Незадоволений попит на антиковідні щеплення залишається величезним — навряд чи можливо швидко забезпечити мільярди доз вакцин на основі прийнятих технологій. Крім того, розвиток РНК і ДНК-вакцин для інших патологій дозволить значно спростити виробництво вакцин, особливо для покриття країн третього світу. Тим не менш інактивовані або рекомбінантні полівалентні вакцини видаються більш ефективними, ніж РНК і ДНК-вакцини, бо можуть містити епітопи декількох антигенів вірусу або декількох його варіантів», — пояснює Гой.

Втім, застосування новітніх векторних та РНК і ДНК-вакцин, технологію виробництва яких у промисловому масштабі «обкатали» під час пандемії може виявитися корисною не лише у плані боротьби з COVID-19. Початково цю технологію планували використовувати для боротьби з онкологічними захворюваннями. Як вважає Мехмед Копур, директор онкологічного центра при університеті Небраски, широке розповсюдження цих вакцин може стати початком нової ери у лікуванні рака.

Але це ще доволі віддалені перспективи. Поки що ж можна стверджувати лише те, що епідемія COVID-19 різко збільшила привабливість біотехнологічного ринку і гравці, які зуміли першими відповісти на виклики пандемії, посилять свої позиції. Однак глобального переділу ринку чекати не доводиться — на відміну від IT чи електронної комерції, де головне ідея, біотех-проєкти вимагають великих інвестицій вже на початку розробки і значного часу для отримання доказів безпечності та ефективності нових ліків. Тому влізти сюди «чужинцям» надзвичайно складно.

Злетіли! Україна зустріла річницю пандемії появою «британського» штаму та новою хвилею COVID-19
Чужими коліться і свої робити не баріться. Чи є перспективи у вітчизняного виробництва вакцин?
Ласка Божа на Кумарі. Як фірма з капіталом в $1 тис. стала імпортером вакцини від COVID-19 в Україну і чому важливо про це знати?