бм-21 град рсзв зсу
Фото: 93-я бригада

БМ-21 «Град» — наймасовіша реактивна система залпового вогню на озброєнні Збройних сил України. Вона вже відсвяткувала своє 60-річчя, проте, попри поважний вік, успішно нищить російських окупантів.

Chas News розповідає історію створення та бойового застосування РСЗВ БМ-21 «Град», її тактико-технічні характеристики та сучасні українські модернізації.

Історія створення РСЗВ БМ-21 «Град»

Друга світова війна призвела до появи на полі бою багатьох нових озброєнь. Деякі з них, як то ядерні бомби, міцно увійшли в арсенал найпотужніших держав світу, але, на щастя, за призначенням не використовуються. Інші ж стали невід'ємною складовою більшості військових конфліктів сучасності. Зокрема, це і реактивні системи залпового вогню.

Однією з перших РСЗВ стала радянська БМ-13, більш відома як «Катюша». Перші екземпляри були представлені керівництву СРСР 17 червня 1941 року, а вже 14 липня вони наносили удари по німецьким військам.

Усього ж за період Другої світової виготовили більше трьох тисяч «Катюш». При цьому приблизно у половині з них пускові установки були встановлені на шасі американських вантажівок Studebaker US6, переданих по ленд-лізу. Інші екземпляри використовували здебільшого колісне шасі від вантажівки ЗІС-6 чи гусенечне від тягача СТЗ-5.

«Катюші» на шасі Studebaker US6 на параді перемоги в 1945 році

Саме «Катюші» задали тренд, якому слідують сучасні РСЗВ — коли пускові установки встановлюються на колісні чи гусеничні шасі. Німецький же аналог, Nebelwerfer 41, представляв собою причіпну реактивну систему, яка буксировалася як звичайна гармата.

Після Другої світової війни більшість країн, розуміючи ефективність нової зброї, розпочали розробляти та модифікувати власні моделі РСЗВ.

БМ-21 «Град» під час Афганської війни

В СРСР на початку 1950-х років на заміну «Катюші» прийняли на озброєння БМ-14, БМ-24 та БМД-20. Перші дві випускали відповідно 12 та 16 ракет на відстань 10-15 км. БМД-20 могла стріляти на відстань до 20 км, але не більше чотирьох снарядів за раз.

Наприкінці десятиліття жодна з цих них вже не влаштовувала радянське керівництво і було вирішено розробити нову РСЗВ, яка б поєднувала масований залп та далекобійність. В 1959 році у Москві затвердили тактико-технічні характеристики нової системи, яка отримала назву «Град», а в 1960 році відповідно до рішення Ради міністрів розпочалася її активна розробка.

Вже у березні 1962 року розпочалися полігонні випробування, а наступного року «Град» прийняли на озброєння.

Бойове хрещення нової РСЗВ відбулося у березні 1969 року. Тоді саме «Гради» відіграли головну роль у прикордонному радянсько-китайського військовому конфлікті на острові Даманський.

У майбутні десятиліття географія застосування БМ-21 стрімко розширювалася — Афганістан, Близький схід, Ангола, Сомалі, Лівія, Чечня, Карабах, Південна Осетія.

«Гради» активно застосовувалися і під час першої фази російсько-української війни в 2014-2015 роках, як Збройними силами України, так і російськими військами. З початком повномасштабного вторгнення вони знов постійно завдають ударів по обидві сторони від лінії фронту.

Тактико-технічні характеристики РСЗВ БМ-21 «Град»

БМ-21 — головна складова реактивної системи залпового вогню «Град». Також до неї входять некеровані реактивні снаряди та транспортна машина (в оригіналі —9Т254 чи інша вантажівка, яка перевозить боєкомплект)

В «класичному» варіанті БМ-21 «Град» складається з пускової установки, встановленої на шасі «Урал-375Д» чи «Урал 4320». Артилерійська частина складається з пакета 40 напрямних труб на платформі, яка може обертатись у вертикальній та горизонтальній площинах.

Напрямні мають довжину близько 3 метрів, діаметр гладкого ствола дорівнює 122,4 мм. Для надання снаряду обертального руху в стінці напрямної труби зроблено П-подібний паз, в якому ковзає штифт снаряду.

РСЗВ «Град» не має автоматизованої системи зарядження. Транспортна машина лише перевозить снаряди на спеціальних стелажах, а вставляє їх у напрямні труби вручну вже розрахунок бойової машини.

Перезарядження БМ-21 Град

Час повного залпу складає 20 секунд. Керувати ним можна як з кабіни, так і за допомогою виносного пульту.

БМ-21 «Град» може використовувати різні типи боєприпасів — осколково-фугасні, касетні, запалювальні, освітлювальні, димові тощо. Наймасовіший снаряд — осколково-фугасний 9М22У з максимальною дальністю польоту в 20,4 км. Проте у разі використання інших боєприпасів далекобійність може зрости до 40 км.

Зокрема, КБ «Південне» в Україні розробило новий реактивний снаряд «Тайфун-1» до РСЗВ «Град» з дальністю стрільби до 40 км. Однак він ще перебуває на стадії випробувань, останні з яких прошли напередодні вторгнення — 23 лютого.

 
Залпові пуски «Тайфун-1»

↓ Please scroll down for English ↓ 🇺🇦 Тривають дослідні пуски за програмою попередніх випробувань українських реактивних снарядів калібру 122 мм «Тайфун-1» до РСЗВ «Град», що розробило ДП «КБ «Південне» ім. М.К. Янгеля». 23 лютого 2022 року відбулися вдалі ❗️ залпові пуски реактивних снарядів, ❗️ вже оснащених штатними бойовими частинами. Пуски проведено на загальновійськовому полігоні «Широкий лан», що в Миколаївській області, з використанням штатної бойової машини БМ-21 під технічним керівництвом ДП «КБ «Південне». ☑️ Поставлені перед новими реактивними снарядами завдання виконано, мета випробувань досягнута. *** Test firings are under way according to the program of preliminary testing of the Ukrainian 122 mm artillery missiles Taifun-1, developed in Yuzhnoye SDO for Grad multiple rocket launcher system. On February 23, 2022, successful salvo launches of the artillery missiles, equipped with the flight warheads, took place. Missiles were fired from the all-arms test facility Shyrokyi Lan in Mykolaiv Oblast, using the BM-21 combat vehicle under the technical supervision of Yuzhnoye SDO. Test firings were successful; test goals for the new artillery missiles have been achieved. #yuzhnoye #yuzhnoyesdo #pivdenne #південне #кбпівденне #южное #кбю #ukraine #україна #армія #зсу #зброя #missile #бм21

Posted by Yuzhnoye State Design Office on Wednesday, February 23, 2022

Випробувальні пуски ракет «Тайфун-1» 23 лютого 2022 року

Основні технічні характеристи РСЗВ БМ-21 «Град»

  • Калібр — 122 мм;
  • Дальність стільби — 5-40 км;
  • Час повного залпу — 20 с;
  • Кількість напрямних — 40;
  • Маса основного ракетного снаряду (9М22У) — 66,6 кг;
  • Площа враження одним залпом — 14,5 кв км;
  • Маса БМ-1 у бойовому положенні — 13,7 т;
  • Максимальна швидкість —  75 км/год (по шосе).

РСЗВ БМ-21 «Град» на озброєнні ЗСУ та її українські модернізації

В СРСР встигли випустити близько семи тисяч одиниць БМ-21 «Град». Частину з них експортували союзникам, проте більшість поповнила запаси радянської армії. А після розпаду СРСР вони перейшли у спадок до збройних сил нових незалежних держав. 

Так, Україні дісталося як мінімум 375 установок БМ-21 «Град» та її радянської модифікації «Град-1». Згодом не менше 70 з них продали за кордон і в результаті на початок російсько-української війни на озброєнні ЗСУ перебувало близько 300 «Градів».

 БМ-21 «Град-1»

У наступні роки старі радянські РСЗВ пройшли капітальний ремонт. Крім того, ще з початку 2000-х років в Україні розробили кілька вітчизняних модернізацій БМ-21 «Град». Щоправда масове виробництво цих модифікацій так і не запустили.

БМ-21К — перша українська модернізація «Граду»

БМ-21К  — ерша виготовлена в незалежній Україні система залпового реактивного вогню. Вона представляла собою перенесення пускової установки на шасі вістизняного виробництва — КрАЗ-260 з 4-х дверною кабіною підвищеного комфорту.

Відповідну роботу в 2001 році розпочали Харківське КБ ім. Морозова (ХКБМ ) та Харківський завод спеціальних машин. Розробка тривала вісім років, але врешті машину на озброєння так і не прийняли. Все через застаріле шасі КрАЗ-260, яке зняли з виробництва у середині 1990-х років.

«Бастіон-01» та «Бастіон-02»

В 2008 році у Харкові розпочали розробку нової української модернізації РСЗВ БМ-21 «Град» під назвою «Бастіон-01». Її головна відмінність від оригіналу, як і у випадку з БМ-21К, полягала у заміні шасі. Тільки цього разу обрали КрАЗ-6322, який в 2006 році прийняли на озброєння ЗСУ.

Згодом була представлена ще одна модифікація — «Бастіон-02», яка відрізнялася подовженою колісною базою, де розміщувался додатковий боєкомплект, та системою швидкої перезарядки.

РСЗВ «Бастіон-01»

РСЗВ «Бастіон-02» парад київ 2014

В 2014 році на військовому параді з нагоди Дня Незалежності продемонстрували по три одиниці «Бастіон-01» та «Бастіон-02» зі складу 55-ї окремої артилерійської бригади, проте їх серійне виробництво так і не розпочалося. Хоча наявні екземпляри на фронті зараз працюють.

 

РСЗВ "Бастіон-02" палко жарить окупантів🔥🔥🔥

Posted by Інформагентство АрміяInform on Sunday, April 24, 2022

БМ-21У «Верба»

В 2015 році ХКБМ представило ще одну вітчизняну модифікацію «Граду» — БМ-21У «Верба». В 2021 році її офіційно прийняли на озброєння. Щоправда, ще в 2019 році Укробронпром звітував про початок сирійного виробництва, однак чи розпочалось воно тоді насправді невідомо.

«Верба» отримала не лише нове шасі (все теж КрАЗ-6322), але й нову цифрову систему розрахунку ведення вогню, стабілізатор платформи, супутникову навігацію та інші прилади, які покращують точність стрільби.

БМ-21У «Верба» парад київ

Транспортно-заряджаюча машина для РСЗВ «Верба»

Також було розроблено нову транспортно-заряджальну машину, яка може перевозити 80 снарядів та має механічні засоби завантаження, що спрощує підготовну бойової машини до стрільби.

В Укробронпромі стверджували, що «Верба» може виконувати перезаряджання свого боєкомплекту лише за 5 хвилин та знищувати цілі на відстані до 40 кілометрів.

БМ-21УМ «Берест»

Згадані вище вітчизняні РСЗВ («Бастіони» та «Верба») розроблялися в Харкові, проте виготовлялися на Хмельниччині — на Шепетівському ремонтному заводі. А в 2018 році завод на виставці «Зброя та безпека» представив власну модернізацію БМ-21 «Град» під назвою «Берест».

Нова машина отримала більш сучасне шасі КрАЗ-5401, а кількість напрямних труб у пусковій установці збільшили до 50 (замість 40 штук у базовому варіанті).

Виставковий екземпляр РСЗВ БМ-21УМ «Берест»

«Берест» оснастили інтегрованою системою обміну інформації на полі бою, що дозволяє екіпажу у режимі реального часу отримувати координати цілі, а завдяки навігаційній системі СН-4215 від ДП «Оризон-Навігація» пришвидшилась підготовка машини до стрільби.

У квітні 2020 року розробник відзвітував про завершення заводських випробувань нової РСЗВ (повна назва — БМ-21УМ «Берест»), однак про початок тестувань на полігоні не повідомлялося.

Щодня Сhas News відбирає для вас найважливіші новини. Приєднуйтесь до нас у Facebook та Telegram, щоб нічого не пропустити.

Які безпілотники використовують ЗСУ та як вони працюють
AGM-88 HARM проти ППО: що відомо про американські ракети в Україні