21 cічня в Женеві відбулися переговори державного секретаря США Ентоні Блінкена та очільника міністерства закордонних справ РФ Сергія Лаврова. Вони стали фінальними в європейському дипломатичному турне Блінкена. До зустрічі з Лавровим американський дипломат зустрічався з політичним керівництвом Німеччини, Франції, Великобританії та України. Головна мета цих заходів — деескалація військової напруги на українському кордоні та готовність Європи стримати ймовірну російську агресію і у разі необхідності відповісти на неї.
Традиційно перед важливими перемовинами Кремль почав піднімати ставки. 19 січня до Державної думи РФ внесли проєкт звернення до президента Володимира Путіна щодо визнання державності «ДНР» та «ЛНР».
Звернення ініціювали депутати Компартії РФ. Згодом спікер Держдуми В'ячеслав Володін заявив, що консультації з представниками депутатських фракцій щодо цього питання пройдуть вже ближчим часом.
«Ми бачимо ігнорування Мінських угод президентом Зеленським. НАТО хоче окупувати Україну. І те, й інше може обернутися трагедією. Ми не маємо цього допустити. Цілком очевидно одне: рішення щодо забезпечення безпеки наших громадян та співвітчизників у ДНР та ЛНР необхідно шукати», — повідомив він журналістам.
Нагадаємо, РФ вже кілька років як спростила процес видачі своїх паспортів для жителів окупованої частини Сходу України. За одним з ймовірних сценаріїв, приводом для військового вторгнення РФ до України стане розгорання бойових дій на окупованих територіях. Про це свідчать численні заяви про можливі провокації з обох боків фронту, а також «висадка десанту» російських пропагандистів на Донбасі.
Домашнє завдання
З огляду на такі наративи Лавров після зустрічі з Блінкеном заявив, що США намагається прикрити «саботаж Києва виконувати Мінські домовленості». В свою чергу РФ не збирається нападати на Україну і таких планів ніколи не було.
«Я хочу ще раз нагадати тим, хто займається аналізом наших публічних виступів, позицій, що Росія ніколи ніде жодного разу вустами своїх офіційних представників не загрожувала українському народу», — говорив російський міністр на пресконференції за результатами зустрічі. Тут він не злукавив, Кремль справді жодного разу не погрожував, а просто тихо брав і робив. Так було в Криму та на Донбасі, а 2008 року — в Грузії.
В свою чергу, Блінкен прямо, без обтічних дипломатичних виразів, заявив, що у випадку коли РФ не має намірів нападати на Україну, то має це довести не словами, а відводом військ від кордону. Саме це свідчитиме про готовність до дипломатичного діалогу та відвертість намірів Кремля.
«Дискусія з Лавровим була чесною та предметною...Ми чітко заявили: у випадку, якщо будь-які військові сили РФ перетнуть кордон Росії і України, відповідь буде дуже жорсткою з боку США та наших союзників», — сказав Блінкен.
За повідомленням ЗМІ, зустріч Лаврова та Блінкена завершилася раніше, ніж планувалося — замість двох годин дипломати розмовляли лише півтори. Російський дипломат зауважив, що чекає письмові відповіді Вашингтона на обговорювані питання. Нагадаємо, Кремль розраховує якнайшвидше отримати відповіді від НАТО з гарантіями нерозширення на Схід, зокрема про те, що Україна ніколи не стане членом Альянсу, та нерозміщення військових баз у пострадянських країнах. Перед зустріччю РФ — НАТО російські офіційні особи навіть вимагали, щоб Альянс «забирався до кордонів 1997 року». Згодом Лавров уточнив, що йдеться про виведення іноземних сил, техніки та озброєнь з Болгарії та Румунії.
Його американський візаві запевнив, що відповідь дадуть вже наступного тижня. Також за результатами перемовин відбудуться консультації з президентом Джо Байденом, Конгресом та європейськими союзниками.
Очікувати оперативної відповіді від НАТО навряд чи вдасться, та й генеральний секретар Альянсу Єнс Столтенберг уже натякнув, якою вона буде. Офіційно повідомлено, що НАТО готове обговорити пропозиції щодо зменшення ризиків й підвищення прозорості військової діяльності, у тому числі йдеться й про космічні та кіберзагрози, а також про контроль над озброєнням і роззброєнням.
Ульріх Буна, експерт із питань Центральної та Східної Європи і автор книги «Гібридна війна в Україні. Які перспективи?», пояснює, що Путін хоче перекроїти архітектуру європейської безпеки на користь Росії. Тому РФ намагається поводити себе як «супердержава», розмовляючи напряму із США. Зі свого боку, США намагаються із усіх сил справити враження, що вони не ведуть переговори з Росією без європейських союзників.
«Якщо Кремлю вдасться відновити свою сферу впливу і відкинути сили НАТО зі східного флангу, це однозначно спричинить розкол серед союзників у Західній та Східній Європі. Вимоги Росії настільки надзвичайні, що неясно, яка стратегія буде успішною в довготривалій перспективі. Захід не може дати Росії те, що вона хоче. Ідея полягає в тому, щоб тримати дискусію відкритою, аби зменшити напругу і не приймати жодних рішень», — говорить Буна.
Санкції замість гармат
Зустріч Блінкена і Лаврова не дала відповіді на головне питання «Бути чи не бути війні?». Проте сам факт очікування росіянами формальних письмових відповідей дає гарантії, що поки що говоритимуть дипломати, а не гармати. Путін отримав чіткий сигнал: США та їхні європейські союзники готові гарантувати безпеку України.
Більш за те, анонсовані «пекельні санкції» проти російського президента та його оточення дійшли за адресою. У відповідь офіційний Кремль почав погрожувати повним розривом дипломатичних відносин. Так, речник російського лідера Дмитро Пєсков заявив, що через від'єднання РФ від платіжної системи SWIFT в Україні можливе відновлення «громадянської війни».
21 січня Головне управління розвідки Міноборони України повідомило, що має дані про нарощування Росією угрупувань та запасів на тимчасово окупованих територіях Донецької та Луганської областей. Зафіксовано переміщення 7 тис. тонн палива та декількох танків. За даними розвідки, на території РФ також проводиться активне вербування найманців для перекидання на територію ОРДЛО.
Володимир Огризко, колишній міністр закордонних справ України, вважає, що саме санкції є головним стримувальним фактором проти нападу РФ. За його словами, лише погрози їхнього введення «обвалили» російський фондовий ринок більш ніж на $100 млрд.
«Я не думаю, що зараз є велика вірогідність вторгнення з однієї простої причини. Путін і його камарилья хочуть добре жити. І жити, в основному користуючись благами, які створив Захід, і де в Росії гроші. Тому йти на тотальний розрив відносин і обрубувати всі кінці, я думаю, Путіну не дозволять його ж найближчі «соратники». Бо вони дуже добре прив’язані до західного світу своїми яхтами, віллами, будинками. Тому вважаю, що накопичення зброї на кордоні з Україною, підвищення градусу пропаганди мають на меті лише тримати Захід у напрузі, але не відокремлюватися від нього кам’яною стіною. Бо самостійно економіка Росії прожити не може», — говорить Огризко.
Від початку року ми пересвідчилися, що Україну готові підтримувати західні партнери, і не лише словами. Так, днями до Києва прибули сучасні протитанкові комплекси від Великобританії, США передадуть Україні гелікоптери Mi-17, також США дозволили країнам Балтії відправити зброю американського виробництва. Йдеться про протитанкові ракетні комплекси Javelin та переносні зенітно-ракетні комплекси Stinger. Порівняно з 2014 роком номенклатура військової допомоги змінилася від медичних аптечок та наметів до високотехнологічної сучасної зброї. Це зробить українську армію набагато потужнішою. Втім, будемо сподіватися, що дипломатичними зусиллями все ж таки вдасться попередити війну.
