5 листопада 2024 року у Сполучених Штатах Америки вибирали президента, а з ним — віце-президента та конгресменів. Традиційно результати цих виборів будуть визначальними для майбутнього не лише США, а й усього світу. Зокрема, України, для якої в умовах війни з росією Штати є головним партнером в отриманні допомоги.
Chas News розповідає про незвичну виборчу систему в США. І пояснює, чому отримати більшість голосів громадян не достатньо для того, щоб стати президентом найвпливовішої країни світу.
Кого обиратимуть в США 5 листопада 2024 року
Навколо всі говорять про вибори президента США. Але 5 листопада 2024 року американці також вибирали віце-президента, увесь склад Палати представників і третину складу Сенату Конгресу США.
Президент і віце-президент. Президента США обирають на чотири роки. З 2021 року країну очолює демократ Джо Байден, якому зараз 81 рік. Він не балотується на другий термін.
Чинна віце-президент Камала Гарріс стала кандидаткою від Демократичної партії у серпні через два тижні після того, як Байден зняв свою кандидатуру. Це вперше в історії США, коли кандидат так пізно долучається до перегонів.
Камалі Гарріс — 59 років, вона народилася в Окленді (Каліфорнія). Освітній ступінь бакалавра в галузі політології та економіки здобула у Гарварді, доктора права — у Юридичному коледжі Каліфорнійського університету. Була окружним прокурором Сан-Франциско, генпрокурором Каліфорнії, сенаторкою від Каліфорнії до 2021 року, коли була обрана віце-президенткою. Вона одружена із юристом Дагом Емхаффом з 2014 року, власних дітей не має, проте є двоє дітей її чоловіка від його першого шлюбу.
Кандидат на віце-президента США від демократів — 60-річний губернатор Міннесоти Тім Волз. Колись викладав географію у середній школі, був тренером з американського футболу, 24 роки відслужив у добровольчому загоні Національної гвардії.
Дональду Трампу, кандидату від Республіканської партії, 78 років. Він має ступінь бакалавра Університету Пенсильванії. Син заможних батьків, бізнесмен і зараз Forbes оцінює його статки у $5,5 млрд. У 2016 році став 45-им президентом США, вигравши вибори у демократки Гілларі Клінтон. Він був тричі одружений та має п'ятьох дітей. Нині одружений із колишньою моделлю Меланією Кнаусс. Під час нинішніх перегонів був визнаний винним у фальсифікації ділових документі у справі про негласні виплати порнозірці перед виборами 2016 року. Є обвинуваченим ще у трьох кримінальних процесах, у тому числі й щодо його ймовірної спроби скасувати результати виборів 2020 року. Усі три процеси відкладено.
Кандидат на віце-президента США від республіканців — 40-річний сенатор від Огайо Джеймс Девід Венс, юрист за освітою. У юності відслужив кілька років в якості прес-офіцера у Корпусі морської піхоти США.
Палата представників. Членів Палати представників США обирають на дворічний термін. 435 місць розподіляють на проміжних виборах та під час президентських виборів. Республіканська партія наразі контролює Палату представників США, де необхідно 218 місць для більшості. Нині спікер — республіканець Майк Джонс, лідер республіканської більшості — Стів Скаліз, демократичної меншості — Хакім Джефріс.
У Палаті представників представництво штату залежить від його населення. Кожен з конгресменів представляє частину свого штату — округ Конгресу, який налічує в середньому 700 тис. осіб. Наприклад, невеликі штати, такі як Вермонт і Делавер, мають одного представника, тоді як великі штати, такі як Каліфорнія, мають понад 50 представників.
Сенат. Кількість місць у Сенаті — 100. Нині більшість за демократами: 47 сенаторів-демократів та чотири незалежних. Лідер демократичної більшості — Чак Шумер, республіканської меншості — Мітч Макконнелл.
На відміну від Палати представників, кількість мандатів від штату у Сенаті є сталою — два сенатори від кожного штату.
Сенаторів обирають терміном на шість років, тому цьогоріч відбувається переобрання не усіх, а 34 з них. З них 23 місця наразі мають демократи або незалежні. Голосування 5 листопада є важливим для визначення більшості.
Як відбувається голосування в США
Усі штати пропонують виборцям можливість проголосувати особисто в день виборів. Тобто за стандартною процедурою: прийти на дільницю, отримати бюлетень та проголосувати.
Але є процедура дострокового голосування, зокрема поштою (нижче на мапі позначені синім кольором). Таку можливість надають 46 штатів і округ Колумбія. З них у 39 штатів є як особисте дострокове голосування, так і голосування поштою. А у Каліфорнії, Колорадо, окрузі Колумбія, Гаваях, Неваді, Орегоні, Юті, Вермонті, Вашингтоні усі зареєстровані виборці автоматично отримують бюлетень поштою.
У 10 штатах (на мапі — жовтий колір) є можливість особистого дострокового голосування, але для голосування поштою має бути належна причина.
Три штати не пропонують дострокове голосування та вимагають відповідної причини для голосування поштою (позначені червоним).
За даними Інституту Ґеллапа, 40% виборців мають намір проголосувати на виборах-2024 достроково або вже це зробили (особисто або поштою). Але якою буде фінальна кількість тих, хто голосуватме достроково, поки невідомо.
Під час попередніх загальних виборів про намір голосувати достроково заявляла менша кількість виборців, ніж потім було віддано голосів у такий спосіб. У 2020 році збиралися голосувати достроково 45%, а зрештою так проголосували 64%. Причому серед тих, хто врешті віддає голос за демократів більше тих, хто голосує достроково, ніж серед прихильників республіканців.
Ще одна «фішка» виборів у США — у багатьох штатах виборець може вписати в бюлетень будь-кого, хто йому подобається. Вже класикою стали голосування за Міккі Мауса та Ісуса Христа.
Але іноді реальний «вписаний» кандидат може показати досить пристойний результат. Наприклад, соціаліст Берні Сандерс на президентських виборах 2016 року таким чином зібрав понад 100 тис. голосів.
Рейтинги кандидатів та прогнози на виборах США-2024
Соцопитування показують, що американці більш старшого віку готові віддати голос за Трампа, а молоді люди — за Гарріс.
Рівень підтримки кандидатів за віком розподіляється так (CBS News Pool, 8—11 жовтня):
- Виборці до 30 років: Гарріс — 67%, Трамп — 32%;
- Виборці від 30 до 44 років: Гарріс — 59%, Трамп — 40%;
- Виборці від 45 до 64 років: Гарріс — 46%, Трамп — 53%;
- Виборці 65 років і старше: Гарріс — 42%, Трамп — 57%.
Чому на виборах президента США лише два кандидати
Це не зовсім так. Два — реальних кандидата.
Винятково мажоритарна система виборів у США, за принципом «переможець забирає все» призвела до історичного домінування лише двох партій — Республіканської та Демократичної. Тож реальні шанси на перемогу мають лише висунуті цими партіями кандидати. З середини XIX століття президентами США ставали або демократи, або республіканці.
Насправді у США на президентських виборах зазвичай балотується більше двох осіб, наприклад, на виборах-2020 було представлено десять кандидатів. При цьому кожен штат визначає склад бюлетеня самостійно, висуваючи до претендентів умови на кшталт збору певної кількості підписів або внесення застави.
Як правило, кандидати від третіх партій набирають на виборах лічені відсотки або навіть частки відсотка голосів. З 1990-х найкращим «третім» кандидатом є бізнесмен Росс Перо, який набрав на виборах 1992 та 1996 років 19% та 8% голосів, відповідно.
Хто такі «треті кандидати» на президентських виборах
В умовах висококонкурентних виборів, подібних до нинішніх, навіть частки відсотка «третіх кандидатів» можуть впливати на загальний підсумок виборів.
Так, у 2020 році долю виборів вирішила Флорида, де Джордж Буш-молодший випередив Альберта Гора трохи більше, ніж на 500 голосів. Практика висування «спойлерів» загалом не характерна для американської політики. Але деякі «треті кандидати» на практиці все ж можуть зіграти роль таких «спойлерів».
На президентських вибори-2024 є кілька «третіх кандидатів»:
- Висуванка від «Партії зелених» Джилл Стайн. Для неї це будуть вже треті президентські вибори. У 2016-му році вона набрала більше 1% голосів. Тоді її звинувачували у зв'язках з рф, яка нібито надавала їй підтримку. У разі участі у виборах Стайн відніматиме голоси у демократів.
- Корнел Вест, філософ та політичний активіс. Іде на вибори як незалежний висуванець. У тих штатах, де він зможе потрапити до бюлетенів, він переважно забиратиме голоси також у демократів.
- Роберт Френсіс Кеннеді-молодший, племінник колишнього президента США Джона Кеннеді. Пдтримує різні конспірологічні теорії: від впливу 5G-технологій на виникнення раку до звинувачень на адресу Білла Гейтса про його наміри «чіпувати людство». Крім того, він покладав відповідальність за російську війну на США та засуджував допомогу Україні. У разі участі у виборах також відніматиме голоси у демократів.
Як визначають переможця виборів президента США
Вирішальними для кандидатів у президенти стають голоси не виборців, а колегії виборників. Це люди, яких виборці (тобто прості громадяни) наділяють правом віддати голос за того чи іншого кандидата. Кожен штат представляє певну кількість голосів у колегії виборників залежно від його населення.
Загалом у колегії 538 місць, тож переможцем стає кандидат, який набрав 270 або більше голосів виборників.
Оскільки майже усі штати використовують принцип «переможець отримує усе», дуже важливими є голоси 93 виборників у «хитких» штатах.
Також є дві системи присудження голосів виборників:
- Окружна система. Її використовують лише два штати — Мен і Небраска. Там один голос виборників присуджується кандидату в президенти, який виграє всенародне голосування в кожному виборчому окрузі, а інші два — за набрання найбільшої кількості голосів у всьому штаті. Тобто два штати можуть розділити голоси виборників.
- «Переможець отримує усе». Решта штатів застосовує принцип: кандидат, який перемагає за кількістю голосів виборців, отримує голоси усіх виборників штату.
Випадки, коли кандидат отримував більшість голосів, але програвав вибори президента США
В історії США було п'ять випадків, коли кандидат отримував абсолютну більшість голосів громадян США, але програвав вибори, бо не мав достатньої кількості голосів виборників.
1824 рік. Ендрю Джексон набрав на 7,8% голосів виборців більше, ніж обраний врешті Джон Квінсі Адамс. Джексон не добрав 32 потрібні для перемоги голоси виборників.
1876 рік. Демократ Семюел Тілден набрав на 3% більше голосів виборців та 184 голоси виборників з необхідних для перемоги 185 голосів. Його суперник республіканець Резерфорд Хейс отримав 165 голосів виборників. 20 голосів виборників виявилися спірними, їх розглянула комісія та усі присудила Хейсу. Оскаржити рішення комісії могли у Конгресі, де у Палаті представників більшість була за демократами. Проте відбувся неофіційний «компроміс 1877 року», або «Корумпована угода». Внаслідок неї демократи дали можливість Хейсу стати президентом, а республіканці погодилися на виведення федеральних військ з Півдня США, які перебували там після громадянської війни.
1888 рік. Гровер Клівленд отримав на 0,8% голосів виборців більше, ніж Бенджамін Гаррісон, проте останній зібрав на 68 голосів виборників більше.
2000 рік. Демократ Альберт Гор отримав на 0,5% голосів виборців більше, ніж республіканець Джордж Буш-молодший. Колегія виборників обрала Буша президентом 271 голосом проти 266. Було оскарження і мав відбутися перерахунок голосів у Флориді через мінімальний розрив: Буш отримав перевагу у 537 голосів, тоді як голосували 6 млн. Проте Верховний суд перерахунок припинив;
2016 рік. Гілларі Клінтон отримала на 2,1% голосів виборців більше, ніж Дональд Трамп. Проте Трамп отримав 304 голоси виборників проти 227 у Клінтон. Особливість тодішнього голосування виборників була у тому, що семеро з них змінили позицію, бо вважали результати неправильними. П'ять обіцяних голосів виборників втратила Клінтон, два — Трамп. Зазвичай кожен штат регулює, що виборник має проголосувати саме так, щоб відобразити результати голосування виборців. Це обіцяні голоси. За відмову від цього можуть бути різні наслідки — від заміни виборників до штрафу, проте у більшості випадків немає механізму примусу. Сім виборників, які змінили позицію у 2016 році, це найбільша кількість на президентських виборах за понад сто років.
Що таке «хиткі штати» і як вони визначають долю голосування
Більшість штатів у США поділяються на «червоні» та «сині». У «червоних» більшу популярність має Республіканська партія, у «синіх» — Демократична. Симпатії виборців є досить стійкими, за період однієї президентської кампанії їх похитнути майже нереально.
Це означає, що вести в них активну кампанію немає сенсу, — результат виборів очевидний. Тим більше, що немає начення, набере переможець умовні 55% чи 99% голосів у цьому штаті — все одно він отримає однакову кількість голосів виборщиків від цього штату.
Але на кожних виборах зазвичай є кілька штатів, що «хитаються», де розрив між кандидатами невеликий і там агітація має сенс. Зазвичай такі штати отримують непропорційно велику увагу від кандидатів, на шкоду іншим, особливо, в останні тижні перед голосуванням.
Перелік штатів, що «хитаються», змінюється з часом. На виборах 2024 року таких сім:
- Пенсильванія — 19 виборників;
- Джорджія — 16 виборників;
- Північна Кароліна — 16 виборників;
- Мічиган — 15 виборників;
- Аризона — 11 виборників;
- Вісконсин — 10 виборників;
- Невада — 6 виборників.
Від того, як мобілізують свій електорат Гарріс та Трампе у цих штатах, залежить перемога у ньому, кількість голосів виборників і, відповідно, загальна перемогах на виборах президента США 2024 року.
