16 травня в москві відбувається зустріч лідерів країн Організації договору про колективну безпеку (ОДКБ). Її членами, крім росії, є Білорусь, Вірменія, Казахстан, Киргизстан і Таджикистан. Ініціатором зібрання є президент рф володимир путін.
З огляду на втрату росією у війні в Україні третини армії, всієї бронетехніки, танків, більшої частини військової авіації, очікується, що путін проситиме у дружніх країн військової допомоги.
Офіційна мета зустрічі членів ОДКБ — «обговорити сучасні виклики та загрози». Крім того, планується відзначити 30 років від дня підписання договору та 20 років від створення організації.
Але ще на початку березня цього року секретар РНБО України Олексій Данілов з посиланням на дані розвідки заявляв, що путін має намір залучити до війни проти України інших представників ОДКБ. А наприкінці того ж місяця Михайло Подоляк, радник керівника Офісу президента, казав, що очільник кремля вже ледь не благає про допомогу.
Chas News розповідає, які військові потенціали мають союзники росії по ОДКБ та чи здатні вони реально допомогти путіну.
Ще більше допомоги путіну в атакуванні України, ніж надає режим лукашенка зараз, годі й уявити. Росія з початку повномасштабної агресії використовує білоруські військові аеродроми, запускає ракети з території РБ , переміщає військові вантажі. Крім того, присутність білоруських військ ССО тримає в постійній напрузі сили оборони в прикордонних областях.
Якщо говорити про потенційну військову допомогу, то збройні сили Білорусі мають понад 45 тис. військових, з яких 5900 — це сили спеціальних операцій. У військовому резерві — більше 289 тис. Щодо військової техніки та озброєння, тут Мінськ не пішов далеко від своїх союзників по ОДКБ — в наявності радянські розробки з численними модернізаціями. Станом на початок 2022 року Білорусь мала на озброєнні 537 танків Т-72 в модернізаціях Б та Б3, 932 БМП-2. Примітно, що бронетранспортери (БТР) на озброєнні Сил спеціальних операцій — це радянські БТР-70/80.
У довершення повітряні сили складають радянські винищувачі МіГ-29 в різних модифікаціях (загалом 39 одиниць) та 22 штурмовики Су-25 в модифікаціях, два важких Іл-76 (ще дев’ять цивільних літаків можливо використати у військових цілях), 12 ударних гелікоптерів Мі-24 та транспортні Мі-26, Мі-8.
Лукашенко може похизуватися власною білоруською розробкою — 301-міліметровою реактивною системою залпового вогню (РСЗВ) «Полонез». Останні її модифікації здатні запускати ракети з ураженням об’єктів на відстані 300 км. Але таких «Полонезів» — лише чотири штуки. Тому білоруський диктатор сам постійно випрошує у путіна комплекси С-400 та «Іскандер». А нещодавно Лукашенко заявив, що Мінськ створює власну ракетну програму, спираючись на досвід російських напрацювань.
Війна в Нагірному Карабаху 2020 року показала непідготовленість та неадекватне оснащення військових сил Вірменії.
Збройні сили Вірменії мають 22,9 тис. військових, ще 19 тис. є військовозобов’язаними. На озброєнні знаходяться добре відомі танки Т-72А/Б (більше ста одиниць), а також справжні раритети за сучасними збройними мірками — Т-54 (три) та Т-55 (п’ять штук). Ще — більше двох сотень БМП-1 та БМП-2, а також 130 застарілих БТР-60/70/80.
У повітрі вірменське військове командування має в розпорядженні чотири винищувачі Су-30, 13 штурмовиків Су-25, сім ударних гелікоптерів Мі-24. Для десантування чи перекидання військових вантажів доступні три Іл-76. Систему ППО забезпечують комплекси С-300.
Реальну військову силу на території Вірменії зараз являє російська 102-а військова база в Гюмрі. Її засновали у 1995 році з орендою на 25 років, яку згодом продовжено на 49 років — до 2044-го. Мало того, що база знаходиться на території Вірменії, так ще й Єреван платить рф гроші за її утримання та забезпечення.
Саме у Гюмрі знаходиться штаб Групи російських військ у Закавказзі. Чисельність російського контингенту складає 3,5 тис. кадрових військових. На озброєнні — 74 танки T-72 в різних модифікаціях, 160 БМП-1/2, винищувачі MіГ-29 (18 одиниць), ударні гелікоптери Мі-24 (11 одиниць), комплекси ППО С-300Б «Антей» та «Бук»-М1-2.
102-а база рф є своєрідною політичною гарантією росії Вірменії щодо невтручання в питання Нагірного Карабаху інших країн, зокрема, Туреччини. Щоб перекинути 102-у базу на війну в Україну, путіну рішення ОДКБ не потрібне.
Армія Казахстану якісно відрізняється від армій багатьох інших представників ОДКБ. Вона має на озброєнні сучасні зразки зброї, часткову підтримку від уряду США та взаємодію зі структурами НАТО. Час від час навіть порушують питання необхідності інтеграції до Альянсу.
Поки що ж на початку 2022 року кремль надавав Казахстану «дружню підтримку». Російські військові придушили акції протесту, що набирали обертів на території країни. Від початку широкомасштабного вторгнення рф до України Казахстан неодноразово заявляв, що поважає територіальну цілісність нашої держави та не надаватиме кремлю військову допомогу та можливість обходу західних санкцій.
Професійна армія Казахстану налічує 20 тис. військовослужбовців. На озброєнні знаходяться три сотні танків T-72 та Т-72БА, 500 БМП-2, більше ста БТР-80.
Також Казахстан придбав два українських БТР-3Е. Контракт на поставку більше ста одиниць українських БТР-3/4 підписали 2012 році. Навіть розглядалась можливість спільного виробництва в Казахстані, але початок воєнних дій в Україні у 2014-му скасував усі домовленості.
В рамках військової допомоги від США казахстанські військові отримали три повноприводних автомобілі HMMWV, які оснастили протитанковими комплексами 9K111-1 «Конкурс», чотири гелікоптери UH- 1H «Ірокез» та ще чотири H145 від Airbus.
Це не завадило підписати контракт та вже закупити три російські бойові машини підтримки танків (БМПТ) «Термінатор» — це новітня російська розробка, що досі не запущена в серійне виробництво.
Артилерійські системи представлено всіма розповсюдженими в СРСР калібрами — 100, 122, 152, 300 мм. Щодо повітряних сил, тут також в наявності добре відомі МіГ-27/29/31 та Су-25/27/30, гелікоптери Мі-24/35 та С-200 «Ангора», С-300 та С-300 ПС.
Збройні сили Киргизстану складають 10,9 тис. чоловік. Озброєння — класичне для пострадянських країн: танки Т-72 (150 одиниць), БМП-1/2 (230 штук), 55 БТР-70/80, два ударні гелікоптери Мі-24.
Систему ППО забезпечують комплекси С-75 «Двіна», С-125 «Печора», 2K11 «Круг» та ЗСУ-23-4 «Шилка».
У Киргизстані у Чуйській області знаходиться російська військова авіабаза «Кант». На початок 2022 року там перебувало 500 російських військовослужбовців, 12 штурмовиків Су-25 і два гелікоптери Мі-8.
Про армію Таджикистану ствердно можна сказати одне: вона існує. Нічого видатного про неї не додати. Загальна чисельність — 8,8 тис. чоловік, ще 7,5 тис. — парамілітарні структури. На початок 2022 року мала на озброєнні 33 танки Т-72, сім Т-62, 23 бронемашини БМП-1/2 та стільки ж БТР-60/70/80.
Комплекс ППО представляють С-75 «Двіна», С-125 «Печора-2М» та переносні ЗРК 9K32 «Стріла-2». Військову авіацію становлять чотири ударні гелікоптери Мі-24, 11 Мі-8 та один літак Ту-134А.
