20 травня 2024 року гелікоптер з президентом Ірану Ібрагімом Раїсі розбився у горах у провінції Східний Азербайджан. Наступного дня уряд офіційно підтвердив його загибель. З восьми людей на борту ніхто не вижив.
Chas News розповідає, чим запам'ятався Ібрагім Раїсі, як змінився Іран за його президентства та що тепер чекає на державу, яка допомагає росії у війні з Україною.
Хто такий Ібрагім Раїсі: кар'єра президента Ірану
Ібрагім Раїсі народився у 1960 році у родині ісламського богослова. Після ісламської революції 1979 року він зробив стрімку кар'єру у державних органах. У 21-річному віці Раїсі став прокурором міст Караджа і Хамадан, а ще за чотири роки — заступником прокурора Тегерана.
У 1988 році Раїсі увійшов до складу так званої «смертельної комісії», яка санкціювала страти прихильників опозиційної «Організації моджахедів іранського народу» та інших опонентів режиму. Тоді, за різними оцінками, вбили від 2,8 тис. до 30 тис. політичних в'язнів, а Раїсі отримав прізвисько «тегеранський м’ясник».
У наступні роки Раїсі продовжував будувати успішну кар'єру, працював прокурором Тегерана, начальником Генеральної інспекції Ірану, заступником генпрокурора, прокурором Спеціального духовного суду та головою найбільшого ісламського благодійного фонду «Астан Кудс Резаві».
В 2017 році Раїсі вперше балотувався на посаду президента Ірану, однак тоді програв більш поміркованому Хассану Рухані. Проте на наступних виборах він переміг з результатом у 72,3% голосів. Тоді він балотувався від ультраконсервативного «Товариства бойового духовенства» та отримав підтримку від аятоли Алі Хаменеї. При цьому до виборів не допустили багатьох ліберальних кандидатів, а саме голосування показало найгіршу явку з часу Ісламської революції — на дільниці прийшли лише 48% виборців.
За час президентства Раїсі були ухвалені більш жорсткі закони про захист моралі, збільшена підтримку проіранських бойовиків на Близькому Сході та прискорена ядерна програма Ірану.
У 2022 році у країні спалахнули масштабні антиурядові протести, спричинені загибеллю 22-річної Махси Аміні, яку затримала поліція моралі за порушення правил носіння хіджабу. Спочатку влада пішла не незначні поступки, але потім відновила свій жорсткий внутрішній курс. Протести придушили силою, у сутичках загинули чи постраждали сотні мітингувальників, багатьох з них затримали, частину стратили.
Також Раїсі продовжив зближення з Китаєм, за посередництвом якого у 2023 році відновив дипломатичні взаємини із Саудівською Аравією. Крім того, він налагодив стосунки з Азербайджаном — ще одним своїм регіональним супротивником.
Іран також поглиблював співпрацю з росією. Раїсі кілька разів особисто відвідував рф та приймав путіна у Тегерані. Зрештою Також Раїсі погодив постачання росії «шахедів» та боєприпасів для атак по Україні.
Що чекає Іран після загибелі президента Ібрагіма Раїсі
Після Ісламської революції в Ірані установилася особлива модель політичного устрою. Верховна влада належить духовному лідеру — аятолі, якого обирають пожиттєво. З 1989 року цю посаду займає Алі Хаменеї.
При цьому раз на чотири роки у країні обирають президента, який очолює виконавчу владу і представляє державу на міжнародній арені. Це фактично друга за важливістю посада після аятоли.
Аятолі Алі Хаменеї зараз вже 85 років, і багато експертів вважали 64-річного Ібрагіма Раїсі його протеже та імовірним спадкоємцем на посаді, зазначає The Washington Post. Тож смерть Раїсі вплине у першу чергу на втрішньополітичні процесу у державі. Тепер, як пише Bloomberg, головним претендентом на крісло аятоли вважається син чинного верховного лідера — Моджтаб Хаменеї.
Однак такий варіант може викликати внутрішньополітичні суперечки. Лідер Ісламської революції Рухолла Хомейні, а потім і Хаменеї неодноразово називали незаконною передачу влади у спадок за попереднього монархічного режиму.
Відповідно до Конституції Ірану, обов'язки президента поки буде виконувати перший віцепрезидент Мохаммад Мохбер. Далі протягом 50 днів у країні мають провести нові вибори.
Співробітник американського Інституту Близького Сходу Ерік Лоб у статті для The Conversation зазначає, що Мохбер за своїми поглядами дуже нагадує Раїсі. Зокрема, у жовтні 2022 року він був у складі делегації, яка обговорювала з росіянами поставки зброї для війни проти України.
Лоб відзначає, що поки невідомо, якому з кандидатів на наступних виборах надасть підтримку аятола Хаменеї. Однак, ймовірно, консерватори «триматимуть кругову оборону», щоб не допустити зміни курсу.
Водночас старший викладач історії та політології в Університеті Клемсона Араш Азіз зазначає, що смерть Раїсі може порушити баланс сил в Ірані. Одним із найвірогідніших наступників загиблого президента експерт вважає спікера парламенту Мохаммад-Багер Галібаф.
У роки ірансько-іракської війни Галібаф був одним з командирів Корпуса вартових ісламської революції (КСІР) і досі підтримує тісні зв'язки з його керівництвом. Політик вже брав участь у президентських виборах 2005, 2013 і 2017 роках. При цьому Азіз наголошує, що Галіфаб «скоріше технократ, ніж ідеолог», і тому невідомо, чи схвалить Хаменеї президенство людини, яка не має правових ісламських регалій.
Водночас, як наголошують в американському Інституті вивчення війни, загибель Раїсі хоч і може змінити поточну та довгострокову динаміку режиму, однак не змінять його загальну траєкторію у бік жорсткішої та консервативнішої внутрішньої політики та агресивнішої регіональної.
Щодня Сhas News відбирає для вас найважливіші новини. Приєднуйтесь до нас у Facebook та Telegram, щоб нічого не пропустити.
