404

Сторінку не знайдено

Chas.News not found
Залягти на дно в Кишиневі. Хто такий суддя Чаус, про якого зараз говорить Молдова і Україна

Одіозний суддя Микола Чаус, відомий в Україні потягом до складання валюти у скляні банки, на кілька днів став головним ньюзмейкером в сусідній Молдові. Колишнього українського служителя Феміди 4 квітня серед білого дня викрали в центрі Кишинева і вивезли за кордон. Chas News розповідає, хто такий суддя Чаус та кому було вигідно його викрасти. 

Домашня консервація

Миколу Чауса вперше призначили суддею Дніпровського районного суду міста Києва в 2002 році строком на п’ять років. Відповідний указ підписав президент Леонід Кучма. 2008 року Верховна Рада обрала Чауса суддею того ж суду безстроково. Підпис під ухваленою постановою поставив Арсеній Яценюк, що тоді головував у парламенті.

Звичайний суддя, навіть не голова суду, впіймав свій «зоряний час» під час Революції гідності. Чаус виносив вироки по справах активістів. Згодом саме він зняв з розшуку та заборонив слідчі дії проти найближчого соратника Віктора Януковича Юрія Іванющенка, більш відомого як «Єнакієвський». Це дало можливість останньому сховатися у Монако.

У 2015 році Чаус ухвалив рішення про арешт Геннадія Корбана, на той час заступника голови Дніпропетровської облдержадміністрації. Головою області тоді був Ігор Коломойський, який саме пішов на конфлікт з президентом Петром Порошенком.

Влітку 2016 року Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) викрило Чауса на отриманні хабара у $150 тис. За корупційний злочин йому загрожувало від 8 до 12 років позбавлення волі. Під час обшуку виявили гроші, які суддя дбайливо заховав у скляних банках. На цьому місці хочеться пожартувати про консервацію на важкі часи.

Фінансова «консервація» судді Чауса / Facebook

Проте, маючи суддівську недоторканність, Чаус уникнув взяття під варту та залишив територію України. В березні 2017 року його затримали у Молдові, а українська сторона зробила запит про екстрадицію. В свою чергу Чаус оперативно попросив політичного притулку. В жовтні того ж року у притулку відмовили, а в листопаді Вища рада правосуддя України звільнила його з посади судді через систематичні прогули на роботі.

15 березня 2021 року Колегія цивільних, комерційних й адміністративних спорів Верховного суду Молдови остаточно відмовила в наданні політичного притулку Чаусові. Вже 4 квітня стало відомо про його викрадення в центрі Кишинева.

Пошук акціонерів

Зухвале викрадення в центрі столиці, як то кажуть, «поставило на вуха» всю Молдову. Розслідування взяв під контроль міністр внутрішніх справ, а президент країни Мая Санду виступила з гучною заявою. Місцеві правоохоронні органи повідомили, що Чауса вивезли через кордон з Україною. По гарячих слідах затримали одного підозрюваного, встановили транспортні засоби, які використовували для викрадення, та особи декого з ймовірних зловмисників. Згодом в молдовських ЗМІ з’явилися копії паспортів зловмисників — всі вони громадяни України

Зазначимо, що пошук інформації про цих осіб за відкритими джерелами не дає жодного результату. Українська сторона досі не прокоментувала ситуацію. НАБУ, що веде слідство по справі судді, навіть не отримувало офіційних повідомлень щодо викрадення. Про те, де знаходиться сам Микола Чаус, нічого не відомо. Але ситуація виглядає дивною. За майже п’ять років перебування у Молдові одіозний суддя не зробив жодної заяви, яка б мала аргументувати його прохання про притулок. Він не згадував ані чинну, ані попередню владу. Але задля викрадення звичайного судді-хабарника районного суду організовується ціла спецоперація, яка призводить до міжнародного скандалу.

Конспірологічних теорій безліч, проте зупинимося на найбільш правдоподібних версіях. По-перше, своє викрадення міг інсценувати сам Чаус. Отримавши відмову у політичному притулку, він незабаром мав опинитися в руках українського правосуддя.

У березні минулого року журналісти «Слідства.Інфо» опублікували копію ухвали Вищого антикорупційного суду на проведення слідчих дій в кримінальному провадженні щодо Чауса. Документ відтворює повну хронологію втечі судді з України. Зокрема, згадуються прізвища співробітників служби безпеки президента Порошенка, Головного управління розвідки Міноборони, Державної прикордонної служби, та двох адвокатів Чауса — Кіма Веремійчука та Андрія Смирнова, який зараз є заступником голови Офісу президента.

Ця ухвала дійсно є в Єдиному реєстрі судових рішень, але доступ до документа заблоковано.

З цього документа можна зробити висновок, що в Україні є багато зацікавлених осіб, які б не хотіли свідчень Чауса. Мовляв, йому є що розказати про ручне управління судами та справи проти політичних противників. Крім того, згадка про ГУР Міноборони дискредитує як саме відомство, так і його колишнього очільника Василя Бурбу — головного свідка у «справі ПВК Вагнера».

Не варто відкидати і версію з внутрішньополітичними розбірками у Молдові. У грудні 2020 року новим президентом країни стала Мая Санду, що перемогла проросійського попередника Ігоря Додона. Чинні керівники Міністерства внутрішніх справ та Служби інформації та безпеки (головна спецслужба країни) є представниками команди Додона. Гучна справа з викраденням людини на міжнародному рівні точно поставить питання про ефективність роботи відомств. Низка Telegram-каналів та місцевих ЗМІ вже розповсюджує інформаціющо до викрадення Чауса причетна Санду.