«Місяців півтора-два тому Держлікслужба розіслала більшості виробників українських ПЛР-тестів для визначення COVID-19 лист із запитом, чи здатні їхні системи визначати британський та південноафриканський штами. Виробники провели моделювання та відповіли, що так», — розповідає Людмила Болотова, співробітник відділу інноваційного пошуку та прототипів компанії «Фармак».
На початку року цей бюрократичний лист не викликав особливого занепокою. Адже захворюваність на COVID-19 в Україні різко впала. 8 лютого МОЗ зареєстрував втішний антирекорд — лише 2,4 тис. нових випадків за добу. Кількість зайнятих пацієнтами з «короною» ліжок у порівнянні з 1 листопада 2020-го, розпалом осіннього спалаху, знизилася на 30 тис. Інфекціоністи в один голос казали про закінчення чергової хвилі епідемії, а власники приватних клінік розповідали, що позакривали «ковідні» стаціонари, бо немає хворих.
Втім, Держлікслужба розсилала листи не просто так. Більшість країн Європи в той час продовжила чи навіть посилила карантинні обмеження. По Старому Світу поширювались нові штами коронавірусу, більш заразні, ніж вірус з Уханя. Для порівняння, якщо в «уханського» штаму репродуктивне число (тобто кількість людей, який заражає хворий на «корону») — 1,1, то у «британського» воно складає 1,5 — 1,7.
Але в Україні не вводили жодних нових заборон. Більш того, на Буковелі у ці дні був аншлаг. Чисельні туристи жалілися у соцмережах на шалені ціни на житло та їжу в ресторанах, але все одно їхали в Карпати, адже Європа для нас закрита. Відвідували Буковель і європейці. Достеменно невідомо, що стало причиною нового спалаху COVID-19: європейські туристи, які заразили місцевих, або франківські заробітчани, які повернулися додому на Різдво і заразили відпочивальників. Але кількість госпіталізацій у Івано-Франківській області на початку лютого стрімко зросла. Саме звідти почалася нова хвиля COVID-19. Наразі обмеження «червоної» зони діють в Івано-Франківській, Чернівецькій та Житомирській областях. Місцеві лікарі кажуть про переповнені палати та реанімації.
4 березня в Інституті епідеміології та інфекційних хвороб імені Громашевського заявили: результати досліджень двох з восьми зразків вірусу, які взяли у пацієнтів з західних областей України 18—19 лютого, база даних геномів GISAID віднесла до британського штаму. Денис Шмигаль, прем’єр-міністр, заявив про можливість введення жорсткого локдауну по всій країні.
Втім, проведене у інституті ім. Громашевського дослідження лише формально довело те, що і так всім було зрозуміло. Якщо поглянути на трекер , Україна разом з Білоруссю нагадує «білу пляму» на мапі Європи: один тільки британський штам фіксували безліч разів у безпосередній близькості до нашого кордону, але офіційно його у нас немає. Містика та й годі.
Що відбувається зараз?
«Західні області традиційно дають найправдивішу інформацію. По Харкову і Одесі, наприклад, інформація стає доступною тоді, коли її приховати просто неможливо. Це ж справжні «червоні» області, якими керують «червоні директори» департаментів охорони здоров'я. Спадок такий. Жорстка вертикаль», — ілюструє Володимир Курпіта, екскерівник Центру громадського здоров’я при МОЗ за часів Уляни Супрун.
У будь-якому разі вищезгаданий лист Держлікслужби до виробників тест-систем опосередковано доводить, що у МОЗі ще на початку року розуміли загрозу розповсюдження по Україні нових штамів коронавірусу, але не акцентували увагу на цій проблемі, принаймні у публічній комунікації.
Як результат, за підрахунками Євгена Істрєбіна, системного аналітика, 4 березня кількість пацієнтів у шпиталях з підтвердженим COVID-19 склала 20,7 тис. осіб, що більше, ніж у листопаді, на максимумі осіннього піку, — 20,6 тис. осіб. Швидкість заповнення лікарняних ліжок за останній тиждень склала 638 на день (максимум осінньої хвилі — 525 ліжок на день). При цьому за останній тиждень темп заповнення ліжок виріс на 31%. По темпах госпіталізації на перші місця виходять області з найбільшою щільністю населення.
Курпіта пояснює, що саме на Сході країни новий спалах «корони» може становити найбільшу небезпеку, адже в них найбільша щільність населення, до того ж там восени перехворіло відносно мало людей і імунний прошарок досить низький.
Що далі?
Фахівці не мають єдиної думки про те, як розвиватиметься епідемія. Ольга Голубовська, лікар-інфекціоніст, стверджує, що останнім часом зросла частка молодих людей з важким перебігом хвороби і почастішали випадки її загострення. «Беручи до уваги такі особливості, на жаль, треба очікувати збільшення летальності, у тому числі у молодих людей», — пише вона на своєму Facebook.
Песимізм Голубовської поділяє і Андрій Волянський, завідувач лабораторії імунореабілітології Інституту мікробіології і імунології імені Мечникова АМН України. «Україна знов виходить на показник 200 смертей на добу (4 березня МОЗ зареєстрував 202 летальних випадки — Прим. ред.). В той час, коли в інших країнах іде різке зниження нових випадків та смертей за рахунок вакцинації та виснаження епідемічного потенціалу», — говорить він.
Варто нагадати, в одному з інтерв'ю керівництво мережі лабораторій «Синево» стверджувало, що більше 50% людей, які приходять здавати аналізи на імуноглобуліни до SARS-CoV-2, . Втім, Волянський вважає, що вибірку людей, які прийшли здавати тест на антитіла, не можна вважати репрезентативною. За його оцінкою, імунітет проти коронавірусу мають 30-40% українців, але для вичерпання епідеміологічного потенціалу необхідно, щоб несприйнятливими до хвороби були 60-70% популяції.
З хороших новин — опитані Chas News фахівці вважають, що люди, які перехворіли на «корону» восени, поки що захищені природним імунітетом. Тому Алла Мироненко, керівник відділу респіраторних та інших вірусних інфекцій Інституту епідеміології та інфекційних хвороб імені Громашевського, вважає, що весняний пік епідемії пройде легше, ніж попередній.
Не повинно бути проблеми і з тестами для визначення COVID-19. Болотова з «Фармак» розповідає, що у її компанії перевірили «працездатність» своїх ПЛР-тестів на реальних зразках пацієнтів, інфікованих новим штамом, і довели здатність тест-системи коректно визначати їх. Ефективна проти нового штаму і наявна в Україні , яка є реплікою британської AstraZeneka. Навіть якщо в Україні з’являться «південноафриканський» та «бразильський» штами, ефективність AstraZeneka проти яких доволі низька,то, за словами Мироненко, перехресного імунітету вистачить, щоб запобігти важкому перебігу хвороби.
До того ж, за словами розробників вакцини AstraZeneka, на її «» потрібно від шести до дев’яти місяців. Тобто «осучаснена» вакцина, яка зможе працювати проти багатьох нових штамів, орієнтовно може бути готова вже восени 2021 року. З мРНК-вакцинами (наприклад, Comirnaty виробництва Pfizer/BioNTech) буде ще простіше та швидше. Принаймні, так обіцяють розробники: вони , що платформа, яку використали для створення вакцини, дозволяє отримати «оновлений» варіант за лічені тижні. Зазначені фармкомпанії зараз ведуть перемовини з регуляторами щодо можливої реєстрації «вдосконаленої» версії їхнього препарату. І навряд чи у них виникнуть проблеми — вакцини від грипу «оновлюють» кожного року і щоразу вони без особливих труднощів проходять усі необхідні регуляторні процедури.
Підсумуємо: зараз все напряму залежить від дій уряду: від того, чи зможе влада переконати суспільство у необхідності введення більш жорстких карантинних обмежень, які стримають розповсюдження хвороби; від здатності впоратися з напливом хворих у лікарні і запобігти нестачі кисню, як восени; нарешті, від того, чи зможуть оперативно завезти достатню кількість вакцин і провести у стислий термін масову вакцинацію. Тобто, від того, чого Денис Шмигаль та Максим Степанов навчилися за рік співіснування з коронавірусом. Ціна за провалений ними іспит буде занадто висока. І заплатимо її ми — життями.
