У вівторок, 6 жовтня, президент Володимир Зеленський своїм указом звільнив генерального директора державного концерну «Укроборонпром» (УОП) Айвараса Абромавичуса. Іншим указом виконуючим обов'язки керівника концерну призначено Ігоря Фоменка, що займав посаду заступника Абромавичуса з бронетанкової, радіолокаційної та спеціальної техніки.
Звільнення Абромавичуса не стало несподіванкою. Про бажання залишити посаду він повідомляв ще у липні, зазначивши, що йшов на пост гендиректора концерну тільки на 2-3 місяці, щоби почати аудит, розробити стратегічні документи та завести нову команду. Про написану заяву стало відомо наприкінці серпня, але Зеленський не поспішав її задовольняти.
Щоб зрозуміти істинні причини звільнення Абромавичуса, подумки повернемось на рік назад.
Абромавичус очолив УОП наприкінці серпня 2019 року. Одразу після його призначення секретар Ради національної безпеки і оборони України Олександр Данилюк, який привів Абромавичуса в команду Зеленського, заявив, що УОП буде підпорядковуватися Міноборони. А сам концерн очікує оптимізація.
«Ми маємо намір стати активним суб’єктом у переговорах з Міноборони за державним оборонним замовленням. Маємо стати двигуном реструктуризації і модернізації окремо взятих підприємств, почати залучати іноземних і місцевих інвесторів у спільні підприємства. Непрофільні активи ми маємо намір передати на баланс окремих міст. Ми не маємо керувати дитячими садками, школами, басейнами та іншими об’єктами. Зараз на балансі компанії «Укроборонпром» знаходиться 20 тисяч будівель і споруд! Це величезна кількість. У нас є тисячі бойових одиниць техніки від Міноборони ще з часів Радянського Союзу, за зберігання яких ми не отримуємо гроші. Всі ці майнові питання ми маємо вирішити у найкоротші терміни», — розповідав в одному з інтерв'ю Абромавичус.
Добре відомо, що як тільки виникає майнове питання, кількість охочих бути причетними до реструктуризації та оптимізації зростає з геометричною прогресією. Вже в жовтні 2019 року до наглядової ради концерну призначили керівника Офісу президента Андрія Єрмака, який обіймав цю посаду до червня 2020 року. Данилюк на той час вже зі скандалом покинув команду президента. Абромавичус залишився. Навіть більше — замість анонсованих двох-трьох місяців залишився на рік.
Бурхлива діяльність
Чим запам'ятався рік Абромавичуса на посаді голови концерну? В першу чергу, скандалами. УОП створив президент Віктор Янукович у 2010 році, об'єднавши у корпорацію всі державні підприємства, що займаються розробкою, виготовленням, реалізацією, ремонтом, модернізацією та утилізацією озброєння і військової техніки. Корупційні оборудки та мутні схеми в роботі весь цей час супроводжують роботу концерну. Його критикувала влада Петра Порошенка, естафету перейняла команда Зеленського, але до ліквідації УОП так ніхто й не наблизився.
На початку року Офіс трансформації УОП презентував свій проєкт реформування державного концерну. У планах — створити шість галузевих корпорацій, які будуть створюватися навколо прогресивних підприємств за принципом галузевої синергії компетенцій. Після чого УОП ліквідують. До Верховної Ради подано необхідні проєкти законів, розроблено нормативну базу. Проти пропонованих змін одразу виступили представники державного підприємства «Антонов». Вони напряму звернулися до президента Зеленського, попередивши, що ініціатива команди реформаторів УОП знищить авіабудівну галузь та оборонний комплекс. Раніше «антонівці» звинувачували представників концерну в потенційному зриві міжнародного контракту на виробництво літака Ан-178 для Перу. Мовляв, від них вимагають сплатити щоквартальний внесок, а грошові активи залучені до виконання контракту.
Гучний скандал стався навколо виконання державного оборонного замовлення. Строки виконання контракту на поставку бронетранспортерів БТР-4 для Збройних сил України було зірвано. УОП звинуватив в цьому виконавців — Харківське конструкторське бюро машинобудування.
Досі не було оприлюднено результати аудиту концерну, що вже рік проводиться міжнародною аудиторською компанією Baker Tilly Ukraine.
Процес реформування концерну призупинився. В останній момент у владних кабінетах зрозуміли, що має бути хтось відповідальний за наслідки таких змін. Розвалити оборонно-промисловий комплекс держави охочих багато, особливо в умовах неоголошеної війни з РФ. За логікою, керувати процесом має віцепрем’єр-міністр — міністр з питань стратегічних галузей промисловості Олег Уруський. А це значно відрізняється від концепції, яку рік тому представляли Абромавичус і Данилюк.
Чи відбудуться якісь зміни в роботі УОП за Фоменка? Ймовірно, що ні. Він є представником команди Абромавичуса, тому продовжуватиме вже закладений курс. Більше того, президент не дав Фоменкові повний карт-бланш, залишивши керівника лише у статусі в. о.
