Апеляція Вищого антикорупційного суду пояснила, чому відмовила у заочному арешті Януковича
УНІАН

Стала відома причина, чому апеляційна палата Вищого антикорупційного суду відмовилася заочно взяти під варту президента-втікача Віктора Януковича та його сина Олександра — тому що слідство у справі було зупинене.

Причину написали у мотивувальній частині рішень колегії суддів АП ВАКС під головуванням Андрія Никифорова від 19 січня, повідомляє «Слово і діло».

Судді встановили, що Янукович та його син набули статусу підозрюваного, а також оголошені у міжнародний та національний розшук. Водночас, на думку суддів, прокурор САП мав внести до Єдиного реєстру досудових розслідувань інформацію про оголошення підозрюваних у міжнародний розшук.

Судді відмовили у задоволенні скарги прокурора, оскільки слідство у справі зупинене і для звернення про заочний арешт Януковичей його необхідно було поновити.

Про саме рішення відомо вже тиждень, із 19 січня. Про нього писав Центр протидії корупції з посиланням на рішення колегії суддів Андрія Никифорова, Олега Павлишина та Валерії Чорної. Але тоді аргументація суддів була незрозумілою, оскільки того дня не опублікували рішення суду.

У ЦПК нагадали, що раніше слідчий суддя ВАКС Володимир Воронько також відмовив у заочному арешті Януковича. Він аргументував це тим, що слідство зупинене через розшук експрезидента, а в такому разі застосувати запобіжний захід нібито не можна. Також Воронько зазначив, що Януковича не можна вважати оголошеним в міжнародний розшук.

Суть справи

Генеральна прокуратура України з 2014 року розслідувала справу про заволодіння комплексом будівель будинку відпочинку «Межигір'я». У межах цієї справи заочно повідомили про підозру Януковичу. Пізніше після втрати функції слідства Генпрокуратурою «межигірську» справу передали для розслідування детективам НАБУ і прокурором САП.

За версією слідства, Олександр Янукович організував створення та придбання приватних фірм, щоб прикрити незаконну діяльність — заволодіння Межигір'ям. Його батько Віктор, будучі у 2007 році на посаді прем'єр-міністра, був пособником, зловживав своїм службовим становищем та допоміг заволодіти держмайном — резиденцією.

Також сина Януковича підозрюють у легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом.

У липні 2015 року майно резиденції «Межигір’я» заарештували.

У 2017 році земельні ділянки "Межигір'я" передали державі. Суд тоді визнав недійсними договори, за якими урядова резиденція вибула у 2007 році з державної власності.

Після втечі у 2014 році експрезидента Януковича з країни правоохоронці відкрили проти нього до 10 кримінальних проваджень. Янукович фігурує у справах про незаконне заволодіння резиденціями «Межигір'я» та «Сухолуччя», фальсифікацію результатів голосувань за «диктаторські закони», злочини проти майданівців, численні тяжкі економічні злочини, хабар, замаскований під винагороду за авторські книжки.

Оболонський районний суд Києва визнав Януковича винним у державній зраді та засудив до 13 років ув'язнення. Вирок наразі оскаржується захистом експрезидента.

Як ми писали раніше, 16 листопада 2020 року Апеляційний суд Києва скасував заочний арешт Януковича за одною зі справ. Матеріали справи направили для розгляду до суду першої інстанції.

Потім в Апеляційному суді Києва пояснили, чому скасували рішення Печерського суду про заочний арешт експрезидента Януковича.

Янукович хоче онлайн відвідати засідання суду у справі Майдану