Боррель вимагає «глобального проєкту відродження впливу демократії»

Верховний представник ЄС з питань зовнішньої політики та політики безпеки, віцепрезидент Єврокомісії Жозеп Боррель висловився про «шокуючі події» у Вашингтоні. Основою відносин ЄС з адміністрацією Байдена буде глобальний проєкт відродження впливу демократії, пише він.

У своєму блозі він назвав захоплення Капітолію «тривожним сигналом» для прихильників демократії в усьому світі, які повинні боротися з нападками на демократичні цінності, нерівністю в суспільстві і дезінформацією.

«Те, що ми бачили в середу, було лише кульмінацією дуже тривожних подій, що відбуваються в усьому світі в останні роки. Не тільки в США, в усьому світі є політичні лідери, як в опозиції, так і все більше у владі, готові підірвати демократичні інститути», — написав єврочиновник.

Якщо миритися з невдачами, навіть якщо вони здаються незначними, демократія, її цінності і інститути можуть незворотно загинути, вважає він.

«Щоб уникнути цієї долі, ми повинні негайно протистояти будь-яким порушенням незалежності демократичних інститутів, будь-яким демагогічним виплескам з боку популістських лідерів, промовам демагогів, які підбурюють і розпалюють ненависть, кожній кампанії дезінформації і фальшивих новин, які підживлюють і заохочують ворогів демократії», — пише високий представник ЄС.

Серед безлічі причин таких процесів він називає дисфункції економіки з обох боків Атлантики, що проявилися за останні десятиліття. Автор перераховує значне зростання нерівності в суспільстві, ухилення від податків, ослаблення здатності регулювати великі транснаціональні компанії, деіндустріалізація і високий рівень безробіття. Всі ці явища сприяли, як в Європі, так і в США, ослабленню легітимності представницької демократії, особливо в очах тих, у кого низькі доходи.

«В Європі ми почали діяти, щоб повернути назад ці тенденції. Ми хочемо краще захистити наші компанії і робочі місця, посиливши контроль над іноземними інвестиціями і вимагаючи більшої взаємності в торговельних відносинах. Ми також хочемо краще регулювати роботу великих транснаціональних компаній, особливо в цифровому секторі, більш активно боротися за податкову справедливість», — зазначає Боррель.

Дезінформацію Боррель називає реальною загрозою демократії, яка заснована на тому, що вільний обмін ідеями і думками веде до прийняття найкращих колективних рішень. Якщо інформація перекручена, то демoкратія уподібнюється двигуну, в який залили неправильне паливо.

Поширення дезінформації через соціальні мережі, на думку Борреля, посилило авторитарні і ксенофобські тенденції в західних суспільствах, тому треба гарантувати право громадян на правдиву інформацію, боротися з кампаніями дезінформації.

«Ми також повинні мати можливість краще регулювати зміст соціальних мереж, неухильно дотримуючись свободи вираження поглядів. Це регулювання не може бути засноване на правилах і процедурах, встановлених приватними суб'єктами. У грудні минулого року Єврокомісія запропонувала Закон про цифрові послуги, зокрема, для вирішення саме цієї проблеми» — пише глава зовнішньополітичного відомства ЄС.

Для підтримки відкритих демократичних суспільств і економік глава дипломатії ЄС вважає важливим досягти успіхи в перетворенні глобалізації, багатосторонньої міжнародної системи.

«З огляду на ту вагу, яку націоналістичні і авторитарні режими здобули на світовій арені, завдання буде непростим, але воно важливе для всіх, хто вірить у демократію і її майбутнє. Цей проект повинен лежати в основі наших майбутніх відносин з новою адміністрацією Байдена», — пише Боррель.

Також чиновник наголосив, що ЄС прийняв у грудні минулого року новий План дій щодо європейської демократії, який і є відповіддю на перелічені ним «виклики». Боррель підсумовує, що в Європі політики діють, щоб змінити ці тенденції.

Чиновник також згадує ініціативу ЄС «Наступне покоління Європи», яка має зміцнити солідарність у Європі, допомагаючи країнам, які найбільше постраждали від кризи COVID-19. Він наголосив, що ЄС на «правильному шляху».

Представник Євросоюзу Боррель відмовився від слів про те, що «ЄС — не банкомат»