Рада Європейського союзу розширила санкційний список осіб і організацій, які причетні до будівництва Керченського мосту. До нього увійшли двоє росіян і чотири підприємства — російські і кримські.
Будівництво Керченського мосту в ЄС називають кроком до насильницької інтеграції окупованого Криму і порушенням Росією територіальної цілісності України. Через це у 2018 році Євросоюз запровадив санкції щодо шести російських компаній, які брали участь у будівництві Керченського мосту. У 2020 році список, за повідомленням «Радіо Свобода», розширили.
«Рада ЄС ухвалила рішення внести в санкційний список чотири підприємства і двох фізичних осіб, тому що вони підривають або погрожують територіальній цілісності та незалежності України», — заявив речник Єврокомісії з питань закордонних справ і політики безпеки Петер Стано. Він додав, що внесення їх у санкційний список — це висвітлення їхньої ролі в будівництві Керченського мосту і залізничного сполучення, яке з’єднує Росію з незаконно анексованою територією України через Керченську протоку
Російська федерація почала будувати Керченський міст у 2016 році. Через два роки окупанти відкрили автомобільну частину, а у 2019 році запустили залізничне сполучення мостом. Генпідрядником будівництва була компанія «Стройгазмонтаж-Мост». Належить вона другові дитинства президента Росії Володимира Путіна Аркадієві Ротенбергу і є дочірнім підприємством «Стройгазмонтажу». Ротенберг заявив, що мостом його просив зайнятися президент Росії. І він запевнив Путіна, що міст є важливішим за санкції.
Компанії Ротенберга будували і залізничні підходи до мосту, бо конкурс на ці роботи двічі зривався — не було охочих.
Увесь проєкт будівництва, разом із підходами, коштував майже 5 мільярдів доларів. Керченський міст, найімовірніше, принесе нульовий прибуток. Про це заявив у 2019 році виданню Forbes Володимир Власов, гендиректор субпідрядника будівництва, підприємства «Мостотрест».
Компанії, засновані Ротенбергом, уже два роки перебувають під санкціями Євросоюзу. Це «Стройгазмонтаж», його дочірня компанія «Стройгазмонтаж-Мост» і «Мостотрест». Гендиректор «Мостотресту» Володимир Власов заявив в інтерв’ю Forbes, що санкції, безумовно, вдарили по компанії.
Є й нові фігуранти санкційного списку. Персональні санкції запроваджені проти Олександра Ганова, гендиректора компанії «Гранд Сервіс Експрес», поїзди якої курсують до Криму. Другий об’єкт санкцій — Леонід Риженькін, заступник директора компанії «Стройгазмонтаж», який керував проєктом будівництва мосту.
У санкційному списку відтепер «Ленпромтранспроєкт», «Дирекція будівництва залізниці Беркакіт – Томмот – Якутськ», «Кримська залізниця» і «Кримська перша страхова компанія».
Російському виданню «РБК» гендиректор «Ленпромтранспроєкту» Ростислав Шкурк .розповів, що компанія не постраждає від санкцій, але згадував, що вона реалізувала чимало проєктів на території Європи (нині їй доведеться відмовитися від них).
У пресслужбі «Кримської залізниці» виданню «РБК» сказали, що санкції на них не вплинуть, бо їхня діяльність пов’язана тільки з Кримом.
Пресслужба «Гранд Сервіс Експрес» прокоментувала санкції проти свого керівника російській агенції «Інтерфакс». «Компанія «Гранд Сервіс Експрес» працює на території Російської Федерації, і персональні санкції іноземних держав щодо керівництва компанії не позначаються на діяльності перевізника», — так заявили в пресслужбі.
Персональні санкції ЄС впроваджує проти тих людей, які не впливають на політику, цитує «Радіо Свобода» російського економіста Андрія Мовчана.
«Є дуже чіткий сигнал на високому рівні розвинених країн: у зв’язку з неефективністю санкцій головне їх завдання – це не завдавати шкоди тим, хто їх вносить, і аж ніяк не заклик до зміни політики тих, проти кого ці санкції. Тому виникають такі беззубі персональні санкції», – каже Андрій Мовчан.
Натомість фінансові аналітики агентства Bloomberg підрахували, що «кримські» санкції коштували російській економіці 6 відсотків від ВВП з 2014 року, а це мільярди доларів втрат.
Наразі Європейський союз застосовує санкції проти 177 осіб і 48 організацій через дії, що підривають територіальну цілісність, суверенітет і незалежність України.
Тим часом Керченський міст фактично витіснив свого «конкурента» —переправу, відкриту в часи СРСР. Окупанти закрили Керченську поромну переправу, заявивши про її нерентабельність.
