404

Сторінку не знайдено

Chas.News not found
Євросоюз та Україна підсумували виконання українцями обіцянок в Угоді про асоціацію. Є прогрес
Ukraine open for business

Україна та ЄС ухвалили спільну заяву після засідання Ради асоціації. У ній сторони підтвердили політичну асоціацію та економічну інтеграцію України з ЄС.

У четвер у Брюсселі під спільним головуванням Верховного представника Європейського Союзу із закордонних справ і політики безпеки Жозепа Борреля і прем’єр-міністра України Дениса Шмигаля відбулося сьоме засідання Ради асоціації «Україна — ЄС».

Шмигаль привітав ухвалення Європарламентом доповіді про імплементацію Угоди про асоціацію між Україною та ЄС.

Її текст описує прогрес України у виконанні Угоди. Це різні сфери: сільського господарства, енергетики, банківської справи. Віцепрем'єр-міністр України Ольга Стефанішина перелічила ще ключові домовленості: говорили про лібералізацію торгівлі, «зелений» курс і цифровізацію.

Європарламент визнав статус «асоційованого партнерства» України  та закликав до політичного діалогу. Він закликав Україну продовжити приватизацію держпідприємств, аби їх модернізувати. Окрім цього, союз прагне лібералізації двосторонньої торгівлі. Її забезпечить угода ACAA — «промисловий безвіз».

У доповіді Європарламенту назвали успішною реформу децентралізації. Вона, вважають єврочиновники, «суттєво розширює» можливості органів місцевого самоврядування.

Служба віцепрем'єра повідомляє, що Євросоюз пообіцяв Україні ранній доступ до вакцин та допомогу у щепленнях через регіональний проєкт з ВООЗ. Євросоюз підтримає вакцинацію проєктом з фінансуванням на суму 40 млн, який втілюватиметься у шести країнах Східного партнерства.

Такого детального публічного документу про стан справ у нашій державі в ЄС ще ніколи не ухвалювали. Достатньо оцінити обсяг: pdf-файл із рішенням має 42 сторінки.

ЄС є найбільшим торговельним партнером України

Європейський Союз зберігає навіть під час пандемії частку в 41% у зовнішній торгівлі України. Про це Шмигаль сказав під час брифінгу у Брюсселі, повідомляє УНН.

Політик каже, що наша держава прагне із ЄС «поглибленої та всеохоплюючої зони вільної торгівлі», а націлилися ми на внутрішній ринок союзу.

«ЄС є найбільшим торговельним партнером України, навіть в умовах сповільнення світової торгівлі внаслідок пандемії COVID-19. ЄС зберігає частку в 41% у зовнішній торгівлі нашої держави», — сказав Шмигаль.

Прем’єр зазначив, що через спад світової економіки та торгівлі варто оновити угоду про асоціацію.

«Ми також розраховуємо на суттєвий прогрес цього року у наближенні до так званого промислового безвізу», — додав політик.

Євросоюз не бачить потреби змінювати Угоду про асоціацію, але послухає Україну

Україна бажає оновити Угоду про асоціацію, аби привести її у відповідність до поточних реалій. Шмигаль після засідання Ради наголосив на цьому намірі. Комісар взяв слово, щоби його доповнити.

Хоч Європейський союз і згодився офіційно на «перегляд» Угоди про асоціацію, Брюссель ще не дав згоди на її зміну. Про це заявив Єврокомісар Олівер Варгеї на спільній пресконференції.

Варгеї розповів, що згода ЄС на «перегляд угоди» ще не означає домовленості про її «оновлення». Він сказав: «Ми почнемо з оцінки виконання Угоди про асоціацію. Ми вважаємо, що немає потреби змінювати угоду».

Комісар запевнив, що документ достатньо гнучкий і дозволяє розширювати співпрацю України та ЄС. Варгеї пояснив, що, на думку Єврокомісії, Угода про асоціацію з Україною «досі має (невикористаний) потенціал».

Раніше ЗМІ повідомляли, що Україна та ЄС  починають перегляд торговельної частини Угоди про асоціацію. У Києві впевнені, що процес перегляду угоди до цього призведе.

У ЄС назвали головну реформу, на якій має сконцентруватися Україна

Високий представник ЄС із зовнішньої політики та політики безпеки Жозеп Боррель назвав судову реформу основним завданням для української влади.

Про це він заявив після засідання Ради асоціації «Україна — ЄС», повідомляє «Європейська правда».

Судова реформа — матір всіх реформ. Ви не можете вдавати, що маєте верховенство права, права людини без незалежної судової системи. Це — наріжний камінь демократичної країни

За словами політика, є три основні причини, через які варто провести судову реформу: вона — фундаментальний елемент добре функціонуючої демократії,  найважливіший інструмент проти корупції і те, що потрібно українцям.

«Незалежні суди та розділення гілок влади. Без цього важко боротися з корупцією чи з іншими проблемами», — додав він.

Україна та ЄС 23 липня офіційно схвалили домовленість про макрофінансову допомогу — кредит на суму 1,2 млрд.

Половину коштів Брюссель погодився перерахувати без додаткових умов і Україна отримала їх вже у грудні 2020 року. Для отримання наступних 600 млн наша держава має провести низку реформ. 

Зокрема, Україна зобов’язалася здійснити повне перезавантаження Вищої кваліфікаційної комісії суддів. Крім того, у судовій системі має бути створена Комісія з питань доброчесності та етики, завданням якої є перезавантаження Вищої ради правосуддя.

Другий транш коштів від ЄС на суму 600 млн Україна отримає у 2021 році

ЄС може надати Україні другий транш макрофінансової допомоги обсягом 600 млн вже цього року. Це пообіцяв під час брифінгу єврокомісар з сусідства і розширення Олівер Варгеї, передає УНН.

Політик сказав, що союз підтримав Україну, коли почалася пандемія — надав 190 млн підтримки нашій державі.

Ми так само надали 1,2 млрд євро макрофінансової допомоги, для того, щоби допомогти Україні в економічному плані. І мікрофінансовій системі з тим, щоби боротися з цією кризою. Ми вже 600 млн євро виділили, віддали, і, я думаю, другий транш буде цього року виданий

Євросоюз у грудні 2020 року виплатив Україні перший транш «надзвичайної» макрофінансової допомоги у 600 млн.

Віцепрезидент Єврокомісії Валдіс Домбровскіс сказав, що надання другого траншу макрофінансової допомоги від ЄС буде вимагати виконання Україною восьми структурних заходів, а також позитивного поступу від МВФ в рамках програми stand-by.

Єврокомісія розширить програму технічної допомоги Україні на 800 тис.

Європейська комісія розширить програму технічної допомоги Україні на суму 800 тис. у рамках співпраці в сфері критичної сировини.

Про це повідомив віцепрезидент Єврокомісії з питань міжінституційних відносин і прогнозування Марош Шефчович.

«Незабаром ми запустимо стратегічне партнерство щодо сирих матеріалів та акумуляторів», — написав Шефчович у Twitter у четвер.

Він додав, що як частину цього партнерства ЄС готовий розширити програму технічної допомоги, включивши до неї сферу критичної сировини та підвищивши бюджет на додаткові 800 тис.

ЄС наполягає на виконанні Україною рекомендацій «Венеційки» щодо законів про освіту і мову

Європейський Союз наполягає на тому, що Україна повинна виконати рекомендації Венеційської комісії щодо законів про освіту та державну мову.

Про це сказали у спільній заяві двох сторін за підсумками Ради асоціації «Україна — ЄС» у четвер в Брюсселі, повідомляє «Європейська правда».

«Сторона ЄС наголосила на необхідності повного виконання рекомендацій Венеційської комісії щодо закону про освіту. Українська сторона підкреслила, що з ухваленням Закону «Про загальну середню освіту» в січні 2020 року були виконані ключові рекомендації Венеційської комісії щодо цього закону», — сказано у документі.

Автори заяви стверджують, що ЄС закликав Україну виконати рекомендації Венеційської комісії щодо закону про державну мову та прийняти закон про національні меншини.

При цьому Україна неодноразово заявляла, що, на її думку, вона виконала рекомендації «Венеційки» у законі про освіту.

Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба восени заявив, що Україна більше не змінюватиме закон про освіту відповідно до побажань інших країн, але подбає про захист інтересів нацменшин.

Угорщина з вересня 2017 року ветує усі рішення в НАТО, які стосуються поглиблення співпраці з Україною, а також блокує діалог на політичному рівні — спершу через ухвалення освітнього закону, а згодом і мовного.

«Хочеш миру — готуйся до війни». Лавров каже, що Росія готова до розриву з ЄС