Голова НБУ Кирило Шевченко заявив, що український банківський сектор продемонстрував високу стійкість в умовах пандемії COVID-19. Про це він заявив у публікації для американського аналітичного центру Atlantic Council.
За словами чиновника, які цитує Укрінформ, українські банки довели в період пандемії, що здатні відповідати сучасним викликам у сфері капіталу, ліквідності, прибутковості й технологічних інновацій.
Причому найяскравішою рисою Шевченко вважає повернення довіри з боку населення.
«Короткий відтік депозитів, свідками якого всі стали впродовж перших тижнів карантинних обмежень у березні 2020 року, нині вже є далеким спогадом», — наголосив чиновник.
Зараз, запевнив він, в Україні стрімко зростають вклади населення: «Річний темп зростання депозитів з боку домогосподарств у національній валюті становить 27%, а в іноземній — 5%».
Водночас, зазначив голова НБУ, відбулося зниження відсоткових ставок по кредитах, що в останні два місяці літа продемонструвало зростання обсягів позик для бізнесу на 2,2%, а також кредитів для домогосподарств на 3%.
«Нинішні сприятливі умови забезпечують українському бізнесу можливості отримувати доступніші позики. Це дозволяє їм покривати короткострокові потреби та фінансувати масштабні проєкти», — зауважив Шевченко.
Він додав, що українська банківська система поступово оцифровує свої послуги, а це розширює можливості для клієнтів. До того ж у серпні запущена система електронних платежів у режимі 24/7.
«Це дає банкам, що працюють в Україні, можливість проводити платежі клієнтів цілодобово», — констатував очільник Нацбанку.
Шевченко підкреслив, що зарано говорити про сплеск покращення у сфері фінансування, «однак ми явно просуваємося у правильному напрямку».
Глава НБУ запевнив що, попри труднощі для світової економіки, українська влада має намір продовжити приватизацію державних банків. «Наша поточна стратегія часткової приватизації державних банків України передбачає, що кроки до продажів розпочнуться не пізніше кінця 2024 року», — підсумував Шевченко.
Бурхливе банківське літо
Між тим влітку 2020 року, у розпал пандемії, у банківській сфері України відбувалися зміни, які викликали тривогу у спеціалістів. Так, 1 липня, через 19 днів після того, як Міжнародний валютний фонд переказав 2,1 млрд доларів першого траншу нової програми з Україною, голова Національного банку Яків Смолій зробив гучну заяву про свою відставку. Він пояснив свій вчинок системним політичним тиском.
16 липня новим головою НБУ призначили Кирила Шевченка. В Україні та серед міжнародних партнерів висловили побоювання, що політика Нацбанку може кардинально змінитися.
Більшість цих побоювань поки що не справдилися: з часу призначення Шевченка політика НБУ суттєво не змінилася. Розмір ключової ставки в Україні, всупереч бажанням політиків, не змінювали.
Як ми повідомляли раніше, заступник голови НБУ Рожкова виклала свою версію, за що їй оголосили догану в НБУ, та заявила про погрози. За словами, причина скандалу — результат «комунікації» зі ЗМІ.
