Уранці 14 вересня генеральний прокурор Руслан Кравченко заявив, що підписав повідомлення про підозру директору Національного антикорупційного бюро Семену Кривоносу. Генпрокурор також звинуватив НАБУ і Спеціалізовану антикорупційну прокуратуру у спробі отримати доступ до матеріалів кримінальних проваджень щодо їхніх працівників.
НАБУ і САП назвали заяви Кравченка продовженням системної атаки на незалежні антикорупційні органи та наголосили, що Кривоносу офіційно нічого не вручали.
Менш ніж за годину після заяви генпрокурора президент Володимир Зеленський закликав Верховну Раду невідкладно підтримати його звільнення. Згодом стало відомо, що Кравченко перебуває за кордоном. Сам він пояснив виїзд запланованим відрядженням.
Chas.News зібрав хронологію конфлікту між Офісом генерального прокурора та антикорупційними органами.
4 вересня: НАБУ і САП розпочали операцію «Карфаген»
Увечері 4 вересня НАБУ і САП повідомили про спецоперацію з викриття злочинної організації, яку, за версією слідства, очолював один із керівників структурного підрозділу Офісу генерального прокурора.
Правоохоронці заявили, що організація могла забезпечувати прикриття мережі шахрайських кол-центрів та легалізовувати отримані від них гроші.
Того дня детективи НАБУ провели обшуки в Офісі генерального прокурора. У мережі з’явилося відео, на якому працівники бюро за допомогою драбин перелазили через паркан навколо будівлі ОГП.
Пізніше в Офісі генпрокурора заявили, що сприятимуть розслідуванню.
5 вересня: НАБУ розкрило подробиці справи
Наступного дня НАБУ оприлюднило деталі операції.
За версією слідства, посадовець ОГП створив злочинну організацію в середині 2025 року та залучив до неї працівників прокуратури й наближених осіб. Її учасники нібито систематично отримували гроші за невтручання в діяльність шахрайських кол-центрів, жертвами яких ставали українці та іноземці.
НАБУ повідомило про п’ятьох імовірних учасників організації. За даними бюро, отримані гроші могли легалізовувати різними способами:
- понад 20 млн грн витратили на нерухомість, коштовності та інше майно;
- активи вартістю щонайменше 12 млн грн переоформили на третіх осіб;
- понад 10 млн грн розмістили на рахунках близьких осіб під виглядом доходів від підприємницької діяльності.
Згодом Вищий антикорупційний суд узяв під варту з можливістю внесення застави двох фігурантів справи — заступника начальника Департаменту міжнародного співробітництва ОГП Сергія Кропиву та Єлизавету Івахненко.
Руслан Кравченко заявив, що не причетний до прикриття незаконних кол-центрів, не давав відповідних вказівок і не використовував для цього повноваження генерального прокурора.
В ОГП також наголосили, що в оприлюднених матеріалах немає прямих даних про отримання Кравченком неправомірної вигоди або перешкоджання розслідуванню.
7 вересня: Кравченко подав заяву про відставку
Увечері 7 вересня Руслан Кравченко повідомив про подання заяви про відставку з посади генерального прокурора.
Він назвав своє рішення політичним і заявив, що не хоче, аби посаду генпрокурора використовували як інструмент політичного протистояння.
«Моя позиція щодо звинувачень залишається незмінною», — написав Кравченко.
До цього він говорив, що не має процесуального статусу у справі «Карфаген», а події навколо Офісу генпрокурора називав політичним тиском.
Сама заява про відставку не означала автоматичного припинення повноважень Кравченка. Відповідно до Конституції України, генерального прокурора звільняє президент за згодою Верховної Ради. До завершення цієї процедури Кравченко юридично залишається на посаді.
8 вересня: Зеленський анонсував подання до Верховної Ради
Президент Володимир Зеленський повідомив, що мав тривалу розмову з Кравченком і направить до парламенту подання про його звільнення.
Глава держави також провів зустрічі з керівниками НАБУ і САП. За словами Зеленського, головним завданням залишається забезпечення ефективної роботи антикорупційних і правоохоронних органів.
Ніч проти 14 вересня: Кравченко виїхав з України
За інформацією джерел «Української правди» у правоохоронних органах, у ніч проти 14 вересня Кравченко виїхав з України на службовому автомобілі. Співрозмовники видання стверджують, що він перебуває у Литві.
Сам Кравченко підтвердив перебування за кордоном, але не повідомив, у якій саме країні перебуває.
Він заявив, що поїхав у закордонне відрядження та планує провести низку зустрічей із міжнародними партнерами.
«Маю намір поінформувати міжнародних партнерів про реальний стан справ у системі антикорупційних органів, ознаки концентрації ними неконтрольованого впливу та ризики, які така практика створює для державного суверенітету, верховенства права й демократичних інституцій України», — написав Кравченко.
Інформацію про мету, строки, програму відрядження та запланованих співрозмовників генпрокурора публічно не оприлюднювали.
14 вересня, 8:00: Кравченко заявив про підозру директору НАБУ
Уранці 14 вересня Руслан Кравченко опублікував відеозвернення, у якому заявив, що підписав повідомлення про підозру директору НАБУ Семену Кривоносу.
За словами генпрокурора, Кривоноса підозрюють у підробленні офіційних документів для отримання неправомірної вигоди в особливо великому розмірі, а також у фіктивному усиновленні дитини для створення підстав уникнути відповідальності в суді.
Він також заявив про підписання ще однієї підозри — особі, яку назвав близькою до керівника САП. За твердженням Кравченка, йдеться про можливий вплив на суддів Вищого антикорупційного суду, пропонування їм неправомірної вигоди та сприяння в ухиленні від мобілізації. Імені цієї людини генпрокурор не назвав.
Кравченко стверджує, що в межах відповідних проваджень допитали понад 100 осіб та зібрали значний обсяг матеріалів негласних слідчих дій.
Кравченко звинуватив НАБУ і САП у викраденні матеріалів
За версією Кравченка, справжньою метою операції «Карфаген» було не лише розслідування щодо працівників Офісу генпрокурора, а й отримання доступу до матеріалів проваджень, у яких фігурували представники антикорупційних органів.
Генпрокурор заявив, що під час обшуків працівники НАБУ і САП отримали доступ до захищених матеріалів, а частину документів нібито скопіювали та викрали.
У НАБУ ці звинувачення заперечили.
Кравченко також сказав, що раніше його від рішення щодо підозри директору НАБУ «політично стримував» президент Володимир Зеленський.
14 вересня, 8:50: Зеленський закликав звільнити Кравченка
Менш ніж за годину після відеозвернення генпрокурора Володимир Зеленський відреагував на його заяву.
«У цього генерального прокурора є тільки один шлях: звільнення з посади. Саме це я йому і сказав. Україна бачила всі причини. Якщо він вважає це політичним тиском, нехай так і називає. Прошу парламентарів підтримати це звільнення невідкладно», — заявив президент.
В Офісі президента заперечили твердження Кравченка про те, що Зеленський начебто забороняв йому ухвалювати процесуальні рішення.
Співрозмовник NV в Офісі президента заявив, що рішення щодо Кривоноса не погоджували з президентом. За його словами, воно «не має сенсу» і буде скасоване в установленому законом порядку.
14 вересня, після 9:00: НАБУ і САП відповіли Кравченку
НАБУ і САП назвали заяви генпрокурора продовженням системної атаки на незалежні антикорупційні органи.
У відомствах наголосили, що станом на ранок 14 вересня Семену Кривоносу офіційно не вручили повідомлення про підозру.
Це важливе уточнення: публічна заява про підписання документа та процесуальне вручення повідомлення про підозру — не одне й те саме.
«Заяви генерального прокурора, який нещодавно подав у відставку, наразі мають публічний, а не процесуальний характер», — зазначили в НАБУ і САП.
Антикорупційні органи також:
- заперечили вилучення кримінальних проваджень в ОГП;
- заявили, що не вимагали недоторканності для своїх працівників;
- наголосили, що не беруть участі в політичній боротьбі;
- пообіцяли захищати незалежність антикорупційної системи.
У НАБУ пов’язали нинішні події зі спробою обмежити незалежність бюро та САП улітку 2025 року.
15 вересня Рада розгляне відставку Кравченка
Голова парламентської фракції «Слуга народу» Давид Арахамія повідомив, що Верховна Рада планує проголосувати за відставку Кравченка у вівторок, 15 вересня.
Для надання згоди на звільнення генерального прокурора необхідно щонайменше 226 голосів народних депутатів.
До ухвалення парламентом відповідного рішення та завершення передбаченої законом процедури Руслан Кравченко формально залишається генеральним прокурором.
Водночас правовий статус підписаного ним документа щодо Семена Кривоноса залежатиме від подальших процесуальних дій. Станом на ранок 14 вересня НАБУ повідомляло, що його директор офіційно підозри не отримав.
