Представниця МЗС РФ Марія Захарова висловила здивування, що Росія навіть не розглядалася в якості учасника пленарного засідання Мюнхенської конференції з безпеки.
Про це вона написала на сайті МЗС РФ.
За словами Захарової, з урахуванням порядку денного, серед пунктів якого фігурують такі теми, як «актуальні проблеми світового розвитку», «проблеми зміни клімату» і «боротьба з пандемією коронавірусної інфекції», «викликає, щонайменше, подив склад учасників даного заходу».
«По суті, проблеми, які стоять перед всім людством, планується обговорити в дуже «звуженому» форматі. До дискусії організаторами були запрошені керівництво США і ЄС, а також Генсек ООН і Гендиректор ВООЗ. Про те, щоб залучити до участі інші країни, включаючи Росію і Китай, не йшлося. Навпаки, вони розглядалися в дискусії як загрози і суперники, з якими потрібно боротися» — сказала представниця МЗС РФ.
Захарова вбачає у цьому прагнення західних країн «вирішувати проблеми у вузькому колі, просувати зручні їм рішення, які згодом будуть нав'язуватися іншим членам міжнародної спільноти через призму світопорядку, заснованого на правилах».
Між тим президент Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн на Мюнхенській конференції закликала до тісного партнерства між Євросоюзом та США на тлі зухвалої поведінки Росії.
Адміністрація Байдена відкинула ідею Трампа повернути Росію у G7
Адміністрація президента США Джо Байдена не запрошує Росію приєднатися до групи держав G7 ("Великої сімки").
Про це повідомила прессекретар Білого дому Джен Псакі.
Вона уточнила, що будь-які можливі пропозиції щодо входження Росії до G7 будуть зроблені лише спільно з усіма учасниками групи.
G7, або «Велика сімка» — клуб держав із найрозвиненішими економіками. Сьогодні до групи належать Велика Британія, Німеччина, Італія, Канада, США, Франція і Японія.
Росія була виключена з G7 після окупації українського Криму в 2014 році.
У 2019 році попередній президент США Дональд Трамп заявив, що Росію слід повернути до G7. Тим не менш, тоді лідери «Групи семи» вирішили, що повертати росіян за стіл зарано, але погодилися зміцнити діалог і координацію.
У 2021 році канцлер Німеччини Ангела Меркель заявила, що країнам «Групи семи» необхідно розробити спільну стратегію дій щодо Росії.
Байден нагадав про загрозу з боку Росії і закликав підтримувати Україну
Президент США Байден зазначив, що бачить загрози з боку сучасної Росії для демократичного світу і нагадав, що для Європи і США важливо підтримувати територіальну цілісність України.
Про це він сказав у своїй промові на Мюнхенській конференції з безпеки, повідомляє сайт Білого дому.
Він зазначив, що Кремль намагається атакувати західні демократії і використовує корупцію як зброю, щоб підривати їх інституції.
Він зазначив також, що критичним питанням для колективної безпеки стали втручання Росії в комп'ютерні мережі в США, по всій Європі і у світі.
«Виклики, пов'язані з Росією, відрізняються від тих, що пов'язані з Китаєм, але вони так само реальні. Це не про протиставлення сходу і заходу, і не про те, що ми хочемо конфлікту — ми хочемо майбутнього, в якому всі країні будуть мати можливість вільно вибирати свій шлях - без загроз застосування сили і примусу», — додав Байден.
Президентство Трампа у США завдало удару трансатлантичним відносинам. На Мюнхенській конференції з безпеки, що починається 19 лютого, новий президент Байден, а також Меркель і Макрон хочуть їх реанімувати.
Мюнхенська конференція з безпеки, яка проводиться щорічно, починаючи від 1963 року, нині є особливою. Організатори форуму, на якому обговорюються питання міжнародної безпеки, прийняли гостей віртуально, і вперше в цьому форумі взяв участь чинний президент США. Цьогорічне «спеціальне видання» Мюнхенської конференції має амбітну мету — розпочати відновлення зв'язків між США і їхніми європейськими союзниками, менше ніж через місяць після початку президентства Байдена.
Ті, хто не бере участь у п'ятничному заході, так само важливі, як і ті, хто будуть залучені. Адже Китай, Росія та Ближній Схід не представлені.
США мають безпекові зобов'язання в азійсько-тихоокеанському регіоні, яких ЄС не має, що дозволяє Євросоюзу розглядати свої відносини з Китаєм як здебільшого комерційні. Згідно з оприлюдненими у понеділок статистичними даними, Китай у 2020 році посів місце найбільшого торговельного партнера ЄС, яке раніше належало США. Також цього року Європейський Союз підписав з КНР інвестиційну угоду, в той час як тарифи на торгівлю з ЄС, запроваджені під час президентства Трампа, залишаються чинними і після того, як Білий дім очолив Байден.
Серйозні політичні розбіжності залишаються не лише по обидва боки Атлантики, але й серед учасників європейської спільноти. ЄС став на сторону США у тиску на Німеччину з метою відмовитися від газопроводу «Північний потік 2», але Вашингтону не так добре вдалося переконати союзників до більш обережного підходу щодо Китаю — як у питанні торгівлі, так і у питанні технології 5G.
Зміна тональності
США потрібно довести своїм європейським союзникам те, що вони бажають бути надійними та постійними партнерами. Але у Вашингтоні вимагають запевнень у тому, що Європа хоче і може взяти на себе більше відповідальності за власну безпеку та вирішення інших глобальних проблем.
DW констатувало, що минув напружений тиждень для трансатлантичних відносин. У середу і четвер міністр оборони США Ллойд Остін дебютував у НАТО під час відеоконференції з колегами за оборонним альянсом. Предметом обговорення, що відбувалося за «зачиненими дверима», мало стати майбутнє місії альянсу в Афганістані, а також відповідь на китайську та російську агресію. А за Мюнхенською конференцією у п'ятницю одразу слідуватиме зустріч лідерів G7, яку прийматиме Великобританія і яку Байден, Меркель і Макрон також відвідають.
