Морський трибунал ООН розділив справу про захоплення Росією українських моряків

Арбітражний трибунал ООН з морського права розділив на дві частини позов України проти РФ щодо затримання українських моряків і кораблів у Керченській протоці.

Сьогодні Арбітражний трибунал, сформований відповідно до додатка VII Конвенції ООН з морського права, виніс рішення щодо біфуркації провадження (розділення його на 2 стадії – юрисдикційну та по суті) у справі між Україною та РФ щодо затримання 3 військово-морських суден та членів їхніх екіпажів.

Арбітраж розглядатиме попередні заперечення щодо юрисдикції, подані РФ 22 серпня 2020 року, на попередньому етапі провадження, повідомило МЗС.

Практика розділення провадження є поширеною у міжнародному арбітражі. Так само Міжнародний суд ООН розділяв скаргу України на порушення Росією двох конвенції ООН, щодо заборони фінансування тероризму та расової дискримінації.

МЗС України констатує, що РФ зухвало порушила норми і принципи міжнародного права, зокрема абсолютний імунітет військових кораблів.

Історія процесу

У квітні 2019 року Україна розпочала міжнародне арбітражне провадження проти РФ щодо незаконного захоплення Росією трьох українських військово-морських суден та 24 членів їхніх екіпажів.

У лютому 2020 року Морський трибунал ООН частково підтримав Україну у позові проти РФ. У той час як український МЗС наголошує на своїй перемозі у справі, російський МЗС вважає ключовими ті компоненти скарги, за якими суд відмовив Україні — щодо суверенітету України над прибережними водами Криму.

Експерти бачать небезпеку в тому, що Україна змінила класифікацію події 25 листопада 2018 року і займає позицію, що цей інцидент є не «військовою діяльністю», а «контактом із правоохоронними органами».

У Міжнародному трибуналі з морського права Україна домоглася оперативної видачі важливого наказу про застосування тимчасових заходів. Майже одноголосно,  19 голосів до одного (проти був лише російський суддя), трибунал наказав Росії негайно звільнити кораблі та членів їхніх екіпажів.

22 травня 2020 року Україна подала на розгляд арбітражного трибуналу свій Меморандум у цій справі, який містить викладення фактів, обґрунтування юридичної позиції і свідчення.

Передісторія – блокада Азовського моря і військова агресія РФ

У 2018 році Росія розпочала блокаду Азовського моря для українських суден та кораблів. Кораблі Прикордонної служби ФСБ Росії протиправно затримували транзитні цивільні кораблі, які слідували до українських портів в Азовському морі. 25 листопада 2018 року Росією була встановлена пряма морська блокада.

Інцидент у Керченській протоці відбувся 25 листопада 2018 року, коли кораблі ВМС України здійснювали перехід з Чорного до Азовського моря. В районі Керченської протоки їх зупинив російський танкер, що перегородив прохід під побудованим окупаційною владою керченським мостом. Українські кораблі зазнали нападу з боку сил ВМФ Росії та Берегової охорони РФ — було протаранено буксир «Яни Капу», а поза 12-мильною зоною росіяни обстріляли українські артилерійські катери супроводу.

Усі три українські судна захопили росіяни. У полон потрапили 24 моряки, шість із яких були пораненими.

В Україні того ж дня екстрено скликали засідання РНБО для обговорення введення воєнного стану. Наступного дня, 26 листопада, затвердили рішення про запровадження воєнного стану на 30 днів.

25 травня 2019 року Міжнародний трибунал ООН з морського права зобов'язав Росію негайно звільнити 3 судна і всіх членів екіпажів. Після збігу місяця, відведеного на інформування про виконання рішення трибуналу, РФ продовжила утримання моряків.

7 вересня 2019 року після тривалих переговорів відбувся обмін українських в'язнів на російських. Всього додому повернулося 35 українців, в тому числі — усі 24 українських моряки.

17 листопада 2019 року катери й буксир, захоплені  агресорами у 2018 році, РФ повернула у розграбованому стані.

Як ми писали раніше, Великобританія підтримала створення Кримської платформи.

У Генштабі ЗСУ знищили матеріали про вторгнення Росії до Криму